16 листопада 1995 року ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів толерантності, яка підтверджує, що толерантність — це не вчинок, а розуміння та повага до мультикультурності, розмаїття людей за тими чи іншими ознаками. Ми створили спецтему про толерантність, доступ до матеріалів якої ти зможеш отримувати завжди. Тому що кожен день має бути днем толерантності. Поговоримо і новій статті про те, як стати більш толерантними?
Unsplash
З порушеннями толерантності ми стикаємося набагато частіше, ніж нам цього здається. У всіх на слуху гендерні притиски, расова та національна нетерпимість чи, наприклад, ненависть на ґрунті сексуальної орієнтації.
Тобі може здатись, що ти ніколи не піддавалася притискам та нетолерантності, і не виявляла нетолерантності до інших, але видів нетерпимості так багато, що кожен із нас так чи інакше міг зіштовхнутися з цією проблемою.
Наприклад, у школі ти могла бути свідком того, як до однокласника попереджено та вороже ставлятися через те, що він з бідної сім'ї. Чи чуйно, як хтось зневажливо ставиться до людини, що не має вищої освіти. Або, наприклад, ейблізм — дискримінація щодо людей з інвалідністю. Або нарікання щодо повних людей чи навпаки — дуже худих.
Нетолерантність набуває різних образів, і стосується кожного з нас. Тому важливо навчатися толерантності самій та заохочувати толерантність у оточення.
8 кроків назустріч толерантності
Отже, як бути більш толерантним людиною та якісно підтримувати людей, які зазнають утисків?
Досліджуй питання
Ми не можемо брати участь у дискусіях щодо ядерної фізики чи математики, якщо не знаємо предмета дискусії. Але чомусь кожен відчуває себе знатоком, коли йдеться про бодіпозитив, фемінізм, права ЛГБТ+ і так далі.
Перший крок назустріч розумінню ситуації — це зацікавлення предметом дискусії. Освітніх ресурсів дуже багато, у тебе в руках цілий Інтернет даних. І не забувай про перевірку фактів, щоб не стати жертвою підтасування та пересмикування.
Не варто плекати у представниці руху бодіпозитив, чи торкається цей рух чоловіків. Досить просто прогуглити, що таке бодіпозитив, і перше ж визначення у пошуковій видачі тобі все про це скаже.
Заспокойся
Людині властивий підсвідомий поділ на “свій-чужий”, через що, зустрівши думку чи людину, яка відрізняється від твоєї, ти можеш почувати себе в небезпеці. Але це насправді не так, і підсвідоме просто грається з тобою у жорстокі ігри.
Те, що твоя думка відрізняється від чужої, не завжди є ознакою твоєї помилки. Ти маєш повне право відстоювати свої погляди та переконання, якщо це неконфліктно і без криків чи розмахування кулаками.
Unsplash
Слухай людей
Навчися слухати людей, коли вони говорять про свої почуття та про те, що їм болить. І навчися не казати “Ой, та ти все вигадуєш!”. Одного дня ти вислухаєш іншого, а вже наступного дня хтось вислухає та підтримає тобі.
Говори за себе
Висловлюй свою думку неагресивно, але чітко. Наприклад: “Я не згодна з тим, що (вставити тезу співрозмовника), я гадаю, що (вставити свою тезу)”. Вести дискусію нетоксично — це чудова навичка, яка дозволить стати кращим співрозмовником.
Не намагайся просто застрибнути у тренд
Підтримка інших людей — це зовсім не про перформативне союзництво. Толерантність — це не про підтримку доброчесного іміджу чи демонстративної доброти.
Особливо це видно у соціальних мережах, коли люди ліплять хештеги рухів чи чорні квадратики, навіть не розуміючи, що відбувається та не знаючись на харчуванні.
Не переходь на особисте
Не потрібно провокувати людину до зварювання чи агресії, називаючи дурною чи ображаючи. Намагайся дізнатися більше про думку людини, попроси розповісти докладно і поясни, що хотіла б зрозуміти до думки людини.
Говори про проблеми у своїх соціальних колах
Чуючи сексистську шутку від друга чи за родинним столом, ти завжди можеш показати, що це неправильно. Наприклад, попроси людину пояснити, що саме смішно у жарті про жінок? Чому жінки, як соціальна група, смішні?
Говорити про проблеми інших соціальних груп у своїх колах спілкування — це важливо. Не варто стоять осторонь, коли когось ображають. Навіть якщо це просто шутки. Ми всі знаємо, до чого довели “просто жарти” про “веселих добрих та трохи дурненьких українців”.
Не допускай мови ворожнечі
Не потрібно використовувати мову ворожнечі у повсякденній та професійній житті. Мова ворожнечі — це прояв дискримінації на вербальному рівні щодо людини, яку ми вважаємо належною до групи, яка вважається маргіналізованою чи зневажливо приймається в суспільстві.
Приклади мови ворожнечі це коли когось називають “дебілом” у сварці, чи жінку з маскулінними рисами – “лесбійкою”, або людину з татуюваннями “зеком”. Дізнайся більше про інші прояви мови ворожнечі та вчись використовувати їх самостійно.
Unsplash
Вчись на своїх помилках
Ми всі люди, і ми всі помиляємось. Найкращий спосіб вчитися чомусь — це метод спроб і помилок. Тому надзвичайно важливо визнавати, коли ти не маєш рації і не робити тих самих помилок знову. Наприклад, твою шутку образивши друга іншої раси, і він тобі на це вказавши. Не варто казати "Ой, які всі ображені!" чи “Нікому й слова не можна вже сказати!”. Просто не ображай інших людей, і кажи, коли тобі щось ображає.
Ділися інформацією та спікерами
Є багато крутих спікерів, які говорять про соціально важливі проблеми. Варто не лише зосереджуватись на власній дискусії, а й поширювати та підсилювати голоси інших людей.
Наприклад, ти знайшла справді крутий TED-talk про протидію мові ворожнечі у повсякденній житті. Чому б не поширити його у соціальних мережах? Тоді інформація з'явиться у твоєму колі спілкування, і її може знайти хтось, кому вона дійсно знадобиться.
Дії повинні відповідати словам
Можна хоч сто разів повторити, що ти толерантна людина, але поступки будуть говорити за тебе.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
