Світлана Тарабарова чекає на супермена!

З співачкою Світланою Тарабаровою ми зустрічаємося у затишному київському ресторанчику. Через вікна ллється яскраве весняне сонце, але коли Світлана підходить до столика, усміхається і каже: «Привіт!» — довкола стає ще світліше. Видно, що в артистки весна не лише на вулиці, а й у душі. Про особисте життя Світлани відомо мало — дівчина не поспішає ділитися подробицями з пресою, — але дещо ми дізнаємося першими… Світла, ти просто світишся від щастя, зізнайся – напевно закохалася? Мені часто це запитання ставлять. Або запитують: Ти завжди така весела? Так завжди! Просто я щодня радію життю. А щодо любові… Скажу так — поки що в мене тільки розбите серце та мільйон ліричних пісень. (Сміється). Зараз я закохана у свій другий альбом, який почала записувати у студії. Ось так! Невже у твоєму серці є місце тільки для музики, а як чоловіки? Чоловічої уваги мені вистачає. До речі, хочу дати чоловікам пораду: забудьте фразу «Дівчина, чи можна з вами познайомитися?». Шукайте інші способи. Оригінальні. Пам’ятаю, жила в одному з районів Києва і поряд з будинком був великий супермаркет, де я постійно купувала продукти. За деякий час помітила, що за мною почав стежити чоловік. Ходив колами, боявся підійти. Я вже стала з ним вітатись! (Сміється.) Одного разу він набрався сміливості, підійшов, глянув у мій кошик і не придумав нічого кращого, ніж спитати: «А ви любите ці хлібці?». – “Так!” – Кажу. Загалом слово за слово почав просити номер телефону. Намагаючись культурно його відшити, я сказала: Ви вірите в долю? Ось давайте так – якщо це доля, ми з вами обов’язково зустрінемося! А коли виходила з магазину, він вискочив з-за рогу і каже: «Здрастуйте! Це ж доля?! Загалом розсмішив мене, виявив оригінальність. Ми навіть деякий час спілкувалися. Які ще у тебе є заготівлі для відшиття чоловіків? Завжди кажу: «Молода людина, ви прекрасні, але ваша дівчина буде наступною!» Навіщо витрачати час людини, якщо вона тебе не зачепила? Набагато гірше, якщо дівчина надає надію, а потім динаміт. Не треба нікого мучити! А надто наполегливі шанувальники на твоєму шляху траплялися? Був випадок. Рано-вранці я виявила біля свого під’їзду перев’язаний бантом новенький автомобіль. Але приймати такі дорогі подарунки для мене неприйнятно. Від автомобіля я відмовилася. Тоді юнак зробив мені пропозицію цікавіше: «Виходьте за мене заміж!» Але я й у цьому йому відмовила. Ми посміялися та розійшлися, іноді бачимося на концертах. Ніколи не фліртую із чоловіком, якщо не бачу в ньому батька своїх дітей. Які чоловіки тобі подобаються? Класичні джентльмени Мені потрібний справжній супермен! Щоб відчиняв двері в машині, пропускав уперед, був освіченим та охайним. Таких чоловіків замало, але вони є. Такий мій батько, такі чоловіки моїх сестер. Щоб ви зрозуміли, щодо чоловіків у мене є дуже висока планка. (Сміється.) Якщо зустрінеш такого, підійдеш першою знайомитися? Так, підійду. Тому що завжди розраховую лише на себе. Але скажу одразу: це крайній випадок. І що скажеш хлопцю? Я посміхнусь. Спробую пожартувати. Хоча, якщо чесно, це не найголовніший мій коник. (Сміється.) Але, здається, це працює. Взагалі це справа однієї секунди — адже жінка відчуває, коли чоловік відповів їй взаємністю. Тут довго не треба говорити. Одного разу посміхнулася, він відповів — а тоді вже думай, що робити далі. Якщо іскри немає, скажу: “Ой, вибачте!” До речі, деякі чоловіки лякаються. Це дуже смішно. Також мені важливо знати, чи вільне серце чоловіка, щоб не зашкодити. Я проти того, щоби розбивати пари. На чужому горі щастя не збудуєш. Щоб сподобатися чоловікам, дівчата роблять пластику, збільшують губи. Я категорично проти пластики до 35 років. А потім можна робити якісь дрібні косметичні штрихи. Якщо добре доглядати за собою у молодості, то пластичні операції не знадобляться так швидко. Я проти збільшених губ: шкода дівчат, які не розуміють, що це некрасиво. Жаль тих, хто збільшує свої груди, а потім страждає. Вони не люблять себе такими, якими є. “Все починається зі світу всередині тебе”. Це рядок з моєї пісні, і я справді так вважаю. Полюби себе, і всі побачать твою красу. Влітку тобі виповниться 25, батьки не поспішають виходити заміж? Ой, кажуть, звісно. Розкажу цікаву історію. Коли я вкотре приїхала до батьків у Херсон, тато сів навпроти мене і серйозно запитав: «Скажи, ти вже зрозуміла, що найголовніше у житті?» А я одразу: «Сім’я!» Тато нічого не сказав, розвернувся та пішов. Зрозумів, що пріоритети у доньки правильні. (Сміється.) Я справді хочу велику родину, хочу дітей – просто обожнюю дітей! Більшість моїх друзів вже мають дітей. І на всіх дружніх посиденьках ви завжди знайдете мене за дитячим столом! Я аніматор, бігаю з дітьми, малюю… Але дітей треба заводити з коханим чоловіком. З яким не нудно, і якому можна довіряти. Мої батьки разом із першого класу сиділи в школі за однією партою. Нещодавно відсвяткували ювілей їхнього спільного життя — вони 40 років разом! Світлана Тарабарова любить малювати картини Зараз ти живеш у Києві, у тебе своя квартира чи орендована? Квартиру винаймаю. Я сама собі продюсер! Ні в кого нічого не питаю, нікому нічого не винен… Так, мені важко, але я щаслива тому, що весь свій заробіток вкладаю в музику. Тому поки що ні про яку квартиру чи машину не йдеться. (Сміється.) Звичайно, якби я дуже захотіла… Але зараз думаю лише про творчість. Ти така худенька… Мабуть, навіть ніколи поїсти через робочий графік? Це правда, коли є графік, якого треба дотримуватись, — часто не встигаєш поїсти. Але якщо не дбатимеш про себе — тебе ненадовго вистачить. Тому два роки тому я запитала себе: хто, якщо не я, зробить моє життя кращим? Я щодня беру їжу з собою: готую в пароварці та мультиварці. Мультиварка – справжнє диво: закинув інгредієнти, натиснув кнопку – вийшла бомба! Люблю пекти пироги. Моя коронна страва — вишневий пиріг, у якому 75 відсотків вишень і лише 25 відсотків тесту. Пеку їх близьким та рідним на всі свята. Кулінарії мене ніхто не вчив – я беру прості рецепти з Інтернету. Вважаю, що корисна їжа – проста їжа, тому намагаюся на кухні не мудрувати. Їм те, на чому виросла. Моя мама — вихователь у дитсадку, і завдяки їй я полюбила каші: гречану, рисову. А коли була вегетаріанкою, навчилася готувати кускус. Ану розкажи про вегетаріанство докладніше… Я витримала лише п’ять місяців вегетаріанства: недоїдала білок, і у мене почалися проблеми зі здоров’ям. Усім, хто хоче стати веганом, треба дуже серйозно підходити до цього. У мене активний графік, мені потрібні сили, тож я знову почала їсти м’ясо. А взагалі м’ясу я віддаю перевагу рибі. Мій тато – рибалка. До 15 років я не знала, що таке м’ясний борщ – у нас у меню борщ був щучий! Я в сім років навчилася маринувати рибу в банках та готувати фаршировану щуку. У нас рибна сім’я, і ​​я вдячна татові за міцні кістки! Про те, де брати сили, ти розповіла, а як борешся із стресами? Хочеш позбавити свою голову поганих думок — займайся фізичною працею. Я ходжу в спортзал та на йогу. Весною виїжджаю на велосипедні прогулянки. Забираю! У будь-якій незрозумілій ситуації – забирай! (Сміється.) Дивлюся фільми про щасливе кохання з обов’язковим хепі-ендом. Налаштовую себе на позитивну хвилю. Мені подарували мольберт, і я часто малюю. У мене навіть щось схоже на малюнки виходить. (Усміхається.) Ще один спосіб позбутися стресу – шопінг. Я жартома називаю себе шопінг-хантером. Мені подобається полювати за якісними речами з великою знижкою. Це моя гра. Не уявляєте, який кайф я відчуваю, коли купую шкіряні туфлі втричі дешевші, ніж вони коштували місяць тому! Мій фетиш – вінтажні шкіряні курточки. У США та Європі я завжди викроюю день, щоб пройтися барахолками. Люблю речі із історією. У моєму гардеробі є спідниця мами в якій вона ходила подавати заяву в РАГС. Навіть зараз вона виглядає супермодно, і я часто її надягаю. Ти маєш якийсь обов’язковий щоденний ритуал? Так. Відкрию маленький секрет: перед сном я згадую все добре, що сталося за день. Підбиваю підсумок. Погане не пам’ятаю. Перелічую всіх своїх близьких, бажаю їм здоров’я і пошепки кажу: «На добраніч!» І тоді я солоденько засинаю.