33-річна співачка Світлана Лобода не лише топова артистка, а й чудова мама п’ятирічної Євангелини. Як їй вдається поєднувати ці іпостасі? Які її рецепти щодо здійснення бажань? І що сьогодні мріє Світлана? Про це співачка розповіла в ексклюзивному інтерв’ю журналу “Добра порада” і знялася в ніжному образі для обкладинки. Життя Світлани Лободи вирує: зараз співачка гастролює Україною, а далі — Латвія, Білорусія, Молдова, Азербайджан та Німеччина. Світлана вважає, що важливо записувати свої мрії та бажання на папері та щодня перед сном аналізувати цей список на предмет того, наскільки ви наблизилися до своєї мрії.
Світлана Лобода
Світлана, у вас є якийсь план з “збуті мрій”? Я завжди чітко ставлю перед собою цілі та завдання на найближчий час. Давно взяла за правило записувати на листку паперу все, що планую виконати. Саме в письмовій формі — бо поки що ти записуєш, ти візуалізуєш свої бажання і зраджуєш їх паперу вже в картинках. Отже, шанси на виконання зростають. Всесвіт любить ствердну форму у всьому! Життя коротке і непередбачуване, так що потрібно мріяти та реалізовувати мрії! Чи втілювати все, що хочеться? Мій основний принцип у тому, що мої бажання не повинні завдати шкоди будь-кому. Я ніколи не ходила по головах, для мене і гроші пахнуть, і гра не завжди вартує свічок. У цьому сенсі я дуже обережна і, можливо, навіть старомодна. Та й потім скільки б папірців ти не списав, якщо ти не працюватимеш 24 години на добу, нічого в тебе не вийде. Це як у тому анекдоті про лотерейний квиток. Щоб виграти, треба хоча б один раз його купити. Які ваші найголовніші бажання? Світлана: Щоб усі близькі були здорові, з кожним роком я все краще розумію це. І звичайно, моя дочка Євочка — найголовніше, що є в мене в житті. Потім йде кар’єра, тому що в ній я реалізовуюсь, завдяки їй я почуваюся гармонійною особистістю. Ну і, напевно, якщо ти спроможний внутрішньо, ти можеш більше зробити для людей довкола, для своєї країни. Тільки повноцінна особистість може бути хорошим громадянином, гідним другом, людиною, що любить. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Світлана Лобода поділилася секретами своєї краси
На сцені у Світлану Лободу не закохатися просто неможливо! А хто вам приклад жінки, яка живе в гармонії? Моя бабуся Люся, вона оперна співачка. Ми з Євочкою вчора були в неї в гостях. Вона згадувала свою молодість, як співала “Сулико ти моя, Сулико”… І вона сказала мені: “Я завжди мріяла про таке життя, і мені дуже важливо, що ти реалізувалася, що я спостерігаю за тобою”. І для мене це теж щастя, адже я бачу, як вона за мене радіє. Бабуся вже старенька, їй важко, вона важко пересувається, але я бачу, що всередині в неї повна гармонія. Вона щаслива через те, що в її житті є ми, ми поруч, ми переживаємо, піклуємося про неї. І ці моменти так зближують, вони для мене дуже важливі! Бабуся надихнула вас стати співачкою? Так, все моє дитинство було у музиці! Бабуся часто грала на піаніно, співала пісні різними мовами. Ми з нею часто щось розучували. А коли я пішла до музичної школи, то на першому ж році навчання я сказала, що буду співачкою. Чи були моменти, коли ви жалкували, що довірили чоловікові свої мрії? Я не схильна ділитися мріями з будь-ким. Я довго виношу це в собі як ідею, вона розквітає в мені, і я не бачу сенсу в обговореннях сокровенного. Щодо роботи, то всі плани та мрії я поділяю з моїм продюсером та другом Нателлою Кропивною. Це дуже близька мені за духом людина, ми вже 6 років працюємо разом, і я дуже пишаюся тим, що ми створили і в музиці, і в творчості загалом. Щодо чоловіків, я більше не планую поєднувати сім’ю та роботу. Я вже мав невдалий досвід, і я зрозуміла, що вдома хочу бути просто жінкою, не думати про сцену, не обговорювати концерти. І хочу, щоб людина, яка буде поруч, просто дбала про мене, давала мені можливість відчути себе слабкою та беззахисною. На жаль, це те, що не вдалося створити у моїх попередніх стосунках. І тепер я знаю, наскільки це важливо. Чи поділяєтеся ви з мамою тим, що у вас на серці? Так, ми не просто рідні люди. Мама знає про все, що відбувається в моєму житті, вона мій близький друг. Мені іноді кажуть, що це дитинство — бігати по допомогу чи пораду до мами. А мені це навіть подобається: прийду, спитаю, що вона думає з того чи іншого приводу. Я можу потім зробити по-своєму, але мені подобається з нею це обговорювати. [caption id="attachment_97739" align="aligncenter" width="464"]
Світлана Лобода з донькою Євангеліною на відпочинку
Євочка та Богиня Які риси вашого характеру ви бачите у Єві? Цілеспрямованість, вміння донести свою думку та аргументувати, чому вона хоче так, а не інакше. Вона Овен по гороскопу, дуже вперта. Євочка дуже розвинена, дуже розумна для свого віку дитина. Малює чудово! Їй це дуже подобається – можливо тому, що під час вагітності я постійно писала картини. У мене вдома вартує близько 20 картин. Може, якось наважуся на виставку. Хоча співаю, мені здається, я набагато кращий, ніж малюю, але як засіб самовираження це незрівнянно ні з чим. Є ти, полотно, пензель, фарби та потоки енергії, якими наповнюється полотно в міру твого занурення у світ власної фантазії.
Світлана Лобода у романтичному образі на обкладинці журналу “Добрі поради”
Єва розуміє, що мама – зірка? Вона знає, що мати – артистка. У мене минулого року був тур Туреччиною, 15 концертів у різних містах. Зі мною в турі були моя мама та Євочка, вони сиділи в залі для глядачів. І там Єва вперше побачила мене на сцені… Як вона відреагувала? Світлана: Вона була в захваті, постійно говорила: “Мамо, мамо, ти в мене богиня, найкрасивіша богиня!” Ми тоді з мамою довго сміялися, що дитина обізвала мене богинею. І досі сміємось! Нещодавно Єва у бабусі запитала: “Ну що, богиня моя прийшла?” (Усміхається.) Як вам вдається все встигати: поєднувати турботи про Єву та бути топовою артисткою? Моя прекрасна матуся допомагає мені у цьому питанні. А ще у нас є чудові няньки, педагоги наші… Вони все вкладають велику лепту в освіту Євочки, я ж намагаюся все це контролювати. Єва показує мені свої домашні завдання, нещодавно ми навчали з нею вірші англійською мовою. Нині дуже важливо знати іноземні мови! справи сердечні Після розлучення з хореографом Андрієм Царем, батьком Єви, ви зберегли добрі стосунки? Так, він приїжджає до Єви майже щодня, проводить із нею час. Вважаю, що розлучатися з людьми треба добре. Інакше залишається якийсь тягар усередині, і він заважає. Усі стосунки з людьми, які були у моєму житті, закінчувалися складно. Спочатку була драма, але потім ми виходили новий рівень розуміння. А як вам удалося не зациклитися на образах? У мене образа триває рівно кілька днів, а потім я забуваю, на що ображалася. (Сміється.) Взагалі образа – доля покоївок, як казали за старих часів. Людина благородна не здатна на це по суті низьке почуття. Друзі навіть сміються, що зі мною неможливо посваритися, бо через секунду я забуваю привід. І це правда! У мене такий графік життя, що заповнено кожну хвилину. Немає сенсу витрачати час на образи, порожні розмови, з’ясування стосунків. Деякі жінки створюють видимість сім’ї заради дитини, навіть якщо кохання пішло. Що ви думаєте про це? Вважаю, що це переконання є пережитком минулого, коли люди змушені були співіснувати під одним дахом, щоб створювати видимість сім’ї. На те були причини: насамперед суспільне осуд, неприйняття індивідуальних рішень. Нав’язувалися уявні принципи, які, можливо, зберігали сім’ї, але руйнували життя. Скільки дітей виросло, спостерігаючи насильство в сім’ї, нескінченні сварки! Скільки дітей отримали травми тому, що стали жертвами небажання батьків ухвалити одне-єдине рішення, яке, можливо, змінило б усе на краще. У житті трапляється всяке, і дитина не повинна стати жертвою. Адже бути добрими батьками можна, і не проживаючи разом. Великий поет Борхес, вмираючи, сказав: “Я зробив найгірший гріх, я не був щасливий”. Мені здається, всі ми заслуговуємо на щастя. Що ви порадите читачкам, які чіпляються за минуле, думаючи, що після розлучення їхнє життя закінчиться? Все налагодиться згодом, а поки що присвятите час собі, займіться спортом, відчуйте себе гарною… Це важливо! Навіть до спортзали можна не ходити — можна бігати, можна займатися вдома. Я ходжу до зали, тільки коли приїжджаю до Києва, і я маю на цей час, а решту часу я просто беру килимки для йоги і займаюся пілатесом чи розтяжкою там, де для цього є можливість. А хотіли б знову закохатися? Звичайно, я взагалі вважаю, що кохання — це найсвітліше почуття, без якого жити неможливо.
Серед найдорожчих: з донькою Євою, мамою Наталією Василівною та сестрою Ксюшею
Часто ви закохуєтесь? Дуже рідко, бо кохання — це розкіш… Ось якщо при першій зустрічі зомліли, тоді це вірна ознака. (Сміється.) Якщо серце б’ється, як птах у клітці, і є безкомпромісне відчуття, що це він, той самий. А решта — захоплення, в них немає сенсу. Чим чоловік може вас підкорити? Почуттям гумору та розумом. Мозок – найсексуальніше у чоловікові, це однозначно! А потім уже все, що додається: щедрість, доброта, порядність, турбота… А у вас є якісь приймачі з підкорення чоловіків? Мій головний “приймач” – це сцена. Я просто запрошу чоловіка на концерт. Це моя найкраща сторона, там у мене не закохатися неможливо. (Сміється). З чоловіками я скромна. Я багато сил і енергії віддаю на сцені, тому у звичайному житті я спокійніша, врівноважена. На даному етапі життя чи є у вас якісь бажання, які ще не справдилися? Звісно! Мені б ще дуже хотілося сину, але поки не час, і ми ще трохи почекаємо. І тата почекаємо, бо нам потрібний добрий батько. Чи вважаєте себе сильною жінкою? Дуже. Сильний та стрижневий. Світло, а чи хочеться бути слабким? Можливо, іноді, самотніми вечорами… Я думаю, як чудово було б зараз просто притиснутись до того єдиного, хто силою свого серця зробить усе простим і зрозумілим. Я вірю в нього і вірю в кохання, отже, все обов’язково збудеться. Інтерв’ю: Ольга Безсонова Фото: прес-служба С.Лободи, спеціально для “Добрих порад” ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лобода в Туреччині, Осадча в Парижі: де українські знаменитості зустріли Великдень Світлана Лобода любить чоловіків із гумором
