Обаятельный участник шоу «Х-фактор-5» на СТБ Кирилл Каплуновский стал победителем интерактивного голосования и получил приз зрительских симпатий от читателей журнала «Отдохни!». В откровенном интервью ваш любимчик рассказал о любви, страсти и планах на будущее.
А.Нерубаев/Burda-Media
Кирилл пришел в шоу «Х-фактор» на СТБ, чтобы проявить себя, так как планирует делать музыкальную карьеру. Красавчик поет с 9 лет. После 9-го класса Каплуновский поступил в Киевский институт музыки им. Р. М. Глиэра (специальность «эстрадный вокал»). В 2014 году поступил в Киевскую муниципальную академию эстрадного и циркового искусства им. Л. Утесова. В преддверии Дня влюбленных мы встретились с Кириллом и поговорили не только о творчестве… знак долі Кирило, поділися, ти задоволений собою на цьому етапі свого життя? Я підбивав підсумки 2014 року, який був дуже складним, але цікавим та насиченим, і дійшов висновку, що багато зроблено, але багато ще попереду. Минулий рік мене дуже зрадив. Зараз я працюю над піснею, яку сам написав, намагаюсь розвиватися. Чи віриш ти у знаки долі? Чи було у твоєму житті щось, що ти розцінив як знак долі? Я хотів бути космонавтом, потім пластичним хірургом. Але о 13-й зрозумів: музика — це і є космос, який робить людей красивими. Втретє намагався потрапити на «Х-фактор», і коли мене запросили на телекастинги, політична ситуація в країні вже розжарилася. З Дзержинська, звідки я родом, тоді вже важко було виїхати, довелося їхати до Києва з Дебальцева. Я встиг купити останній квиток до останнього вагона поїзда. Напевно, це можна назвати знаком долі! (Усміхається.) Розкажи, як твої батьки вболівали за тебе на Х-факторі. Чи засмутилися вони, коли ти вибув із проекту? Батьки мене, звісно, підтримували. У нас із ними дуже хороші стосунки, вони дивилися всі випуски «Х-фактора», турбувалися за мене, критикували по-доброму, і бабуся з дідусем у Сніжному теж дивилися та підтримували. Яку найціннішу пораду дали тобі батьки, які справді допомогли тобі в житті? Они давали много ценных советов. Но я с детства очень самостоятельный, и мне нравится позиция моих родителей: они никогда ничего мне не навязывают, они дают право самому мне строить свою жизнь.
А.Нерубаєв/Burda-Media
Коли ти приїхав до Києва вчитися до Інституту музики, що було найскладнішим для тебе у новому місті? Зараз можу сказати, що найскладнішим було не втратити себе, не втратити своєї мети. Адже як буває у студентському житті? Друзі, знайомства, безсонні ночі… Для мене важливо розвиватись у музиці. Хоча скажу, що все встиг: і вчитися, і працювати, і жити яскраво. Наразі мені 20 років, і я розумію, що почався новий етап, коли вся відповідальність за моє майбутнє лежить повністю на мені. Вважають, що творчі люди марні в побуті. А як із цим у тебе? Неправда! Я запросто можу щось полагодити, розібратися з дрилем, з шуруповертом і не тільки… І цементний розчин я вмію замісити, і цеглу класти, і плитку… У батьків приватний будинок, коли ми в нього переїжджали, я був маленький . Батькові довелося проводити у будинок воду, каналізацію, щось ремонтувати. Фактично все в будинку зроблено своїми руками. І я з дитинства допомагав батькові. Та й подивіться на мої руки — хоч я співак та піаніст, але зовсім не ніжка. Я запросто можу допомогти друзям перенести шафу або щось полагодити… Це норма для кожного чоловіка. Ти добре готуєш. Де навчився? Моя мати дуже смачно готує! Може, це передалося у спадок? (Сміється) Мені подобається процес приготування їжі, він творчий. Люблю включити класну музику, наприклад джаз, і готую… Охарактеризуй себе двома словами… Я целеустремленный и настоящий. Я всегда стараюсь добиваться того, чего хочу. И не могу лгать. Я настоящий во всем!
Особистий архів К. Каплуновского
Думки та почуття У тебе зараз з’явилося багато шанувальниць. Їхня увага закрутила тобі голову? Мені приємно, але я досить спокійно ставлюся до цього. Сподіваюся, що зоряна хвороба мене не торкнеться. Я розумію, що така увага більше присвячена екранному образу, адже дівчата, які пишуть мені, що люблять мене та хочуть від мене дітей, у житті мене не знають! Ти Стрілець. Говорять, що Стрільці закохуються стрімко. Це про тебе? Так, я емоційна людина. Закоханість відчуваю справді дуже яскраво. Але для мене закохатися не так просто. Я говорив слова кохання, тоді це здавалося серйозним. Але напевно, повною мірою я ще не відчув, що таке кохання. Але цього хочу. Все це ще попереду! На що перш за все ти звертаєш увагу при знайомстві з дівчиною? Для мене дуже важливе відчуття, я усією своєю істотою відчуваю її суть. (Усміхається.) Зовнішність має другорядне значення. Волосся, очі, вії – це все зачаровує, але для мене важливо, щоб з дівчиною було про що поговорити, її думки та почуття. Твоєю фірмовою фішкою стала піднята брова. Ти використовуєш цей прийом для того, щоб зачарувати або спокусити дівчину, що сподобалася? Це не годиться для спокуси. Це просто особливість моєї міміки. Бров піднімається сама собою. Програма догляду за дівчиною у тебе швидка чи довгограюча? Мені подобається та магія, яка походить від побачення до побачення. Якщо я йду на побачення, це вже не просто так. Але намагаюся без сильного натиску, на кшталт: «Ось він я, пристрасний Кирило Каплуновський!» (Сміється.) Я насолоджуюся кожним моментом. Якими якостями має мати дівчина, щоб тебе зачарувати? Мені важливо, щоб вона була самодостатньою, щоб була цікавою особистістю. Я не пред’являю якихось особливих вимог, щоб вона вміла готувати або щось таке. Сподіваюся, що побут не позначиться на моїх романтичних стосунках. «Шлюб – це серйозно» Якщо ти закохаєшся, ти готовий одружитися? Скажімо так: я не хочу помилитись. Не хочу невдалих стосунків. Я молодий чоловік, поки про шлюб не замислююсь. Вважаю, що спочатку треба стати на ноги. Не хочу будувати сім’ю без матеріальної бази, а просто на слові «люблю» та палкі почуття. Сім’я – це відповідальність, діти. Я зроблю все для того, щоб у мене була квартира, щоб здійснилися всі мої творчі плани, щоб я зміг забезпечувати сім’ю, а вже тоді… А може, я просто поки не зустрів ту єдину, з якою б ось так — бац! – І одружитися. І неважливо, де ми живемо, що ми робимо і як… Кохання — це чудово, але до шлюбу я ставлюся дуже серйозно. А що ти думаєш про громадянський шлюб? Це хороша перевірка почуттів. Думаю, всім варто спробувати прожити разом, перш ніж ставити штампи у паспорт. Чи були дівчата, яких ти знайомив із батьками? Тобі подібне знайомство має особливе значення? Да, имеет. С мамой я познакомлю ту девушку, с которой у меня будут серьезные отношения. Я хочу, чтобы у меня была большая крепкая семья, чтобы моя девушка нашла общий язык с родителями. Если я познакомлю девушку с родителями, значит, у меня на нее серьезные планы. Мне важно, что моя семья скажет о моей избраннице. Тем более что мама как женщина может дать совет. Я прислушаюсь, но решение я буду принимать сам. Ольга Безсонова
