Читаємо “Кобзар”

По случаю 200-й годовщины со дня рождения Тараса Шевченко известные люди Украины приняли участие в фотопроекте, цель которого — еще больше популяризировать творчество гениального поэта и художника. Фотосет лишь часть масштабного проекта под названием «Нас соединило слово Шевченко», организаторами которого выступили Национальный музей Тараса Шевченко, Фонд Дениса Силантьева (Денис и Инна Силантьевы), Международный фонд культурного сотрудничества (Влада Литовченко), Международный этнокультурный проект Folk Ukraine. Журнал «Отдохни!» также поддерживает благородную инициативу и в рамках первого этапа проекта, фотовыставки, публикует кадры, где известные актеры, спортсмены, певцы изучают творчество Шевченко с маленькими украинцами. Это и детки звезд, и малыши из детских домов, интернатов, зоны АТО.
Для всех, кто тоже хочет приобщиться к проекту, сообщаем, что в Переяславе-Хмельницком, где великий Кобзарь написал свое знаменитое произведение «Заповіт», пройдет заключительный этап проекта — концерт украинской песни при участии популярных исполнителей. В рамках мероприятия певцы и музыканты будут исполнять песни на стихи Тараса Шевченко, а также будет представлена выставка детского рисунка по мотивам произведений поэта.Володимир Горянськийактор Тарас Шевченко був провидцем, цитати багатьох його творів є актуальними й сьогодні. На жаль, як тоді, 200 років тому, так і зараз народ бере на себе всю тяжкість і страждання в олігархічному суспільстві. Про це свідчать наступні рядки: «Якби ви знали, паничі, Де люди плачуть живучи, То ви б елегій не творили Та марне Бога б не хвалили, На наші сльози сміючись…» Але ми, як і Кобзар, все одно віримо у світле майбутнє нашого народу.Влада Литовченкагромадський діяч«Боріться — поборете, вам Бог помагає!» (“Кавказ”). Мені здається, це був девіз Тараса Шевченка протягом усього його життя. Подумати тільки! Йому доля не залишила жодного вибору, крім найскладнішого шляху. Він, народжений у сім’ї безправного кріпака, залежний від настрою пана, зміг стати не лише духовно та фінансово незалежним, а й шанованим поетом, художником, символом нації. Знаючи його біографію, списати це на удачу не можна! Це сила характеру, стала робота над собою, боротьба за свою долю, ініціативність, гострий розум. А ще Шевченко неймовірно щедра людина з широкою душею. Він міг дати золоту монету жебраку, а одного разу подарував золотий браслет Марко Вовчок. Письменниця їм дуже дорожила: коли зовсім не було коштів на існування, їй доводилося закладати золотий дар у ломбард, але вона завжди поспішала його викупити.Інна Сілантьєвагромадський діячУ моїх жилах тече не лише українська, а й східна кров. Рядки «І чужому навчайтеся, і свого не цурайтесь» мені найближче. Я завжди любила Україну, але намагалася дізнатися якнайбільше про кожну країну, в якій побувала і з якою пов’язане моє коріння. Ще зі Шевченка Шевченка для мене асоціювався з «Кобзарем». Але тоді мене набагато більше приваблювали його картини, ніж вірші. Вже коли подорослішала, почала розуміти його творчість. Він був дуже прогресивною людиною для свого часу, мав успіх у жінок, хоча в школах його образ чомусь розкривають дуже однобоко, у чомусь спотворюють. Часто діти просто не можуть зрозуміти всю глибину його творів, а просто їх заучують. Вважаю, що треба міняти форму подачі матеріалу.Ольга ЦибульськаспівачкаНаша вчителька, Раїса Кирилівна, розповідала завжди те, чого не знайдеш у підручниках. Інтернет у мої шкільні роки був тільки у фільмах, тому про велелюбність Тараса Григоровича ми говорили із захопленням після уроку. Талановитий, трохи дивний чоловік із сильним поривом змінити світ хвилював не одне жіноче серце. Я обожнюю інтимну лірику Шевченка. «Якби зустрілися ми знову, чи ти б злякалася, чи ні? Якеє тихеє ти слово тоді промовила б мені?..» У цьому вірші він не відомий поет, а закоханий, ніжний і зворушливий чоловік!Ольга СумськаактрисаДух Кобзаря завжди відчувався у нашому домі. Мій батько, народний артист України В’ячеслав Сумський, часто грав Тараса на сцені, захоплювався неймовірною силою поета, непримиренністю та вірою в Україну… Тому в нашій родині творчість Кобзаря — це не просто обов’язковий пункт шкільної програми з української літератури, а справжня та непідробна почуття поваги та захоплення до легендарної особистості в історії нашої країни…ЛілуспівачкаЛюбов до книг дітям можна прищепити лише особистим прикладом. Важко, безперечно, боротися з електронними іграшками, але це можливо! У нас, наприклад, є сімейний фетиш — ми любимо заходити до книгарні і довго вибирати книги, обережно перевертаючи сторінку за сторінкою, вдихаючи свіжий запах друкарської фарби. Купуємо зазвичай більше книг, ніж читаємо, зате потім даруємо деякі екземпляри своїм друзям та близьким. Удома у нас багато книг, і, звісно, ​​«Кобзар» Шевченка стоїть на почесному місці!Діана ДорожкінадизайнерРозуміти та повноцінно сприймати творчість Шевченка я почала вже в усвідомленому віці — і це здебільшого пов’язане із професією. Для мене, як для дизайнера Шевченка, цікавий насамперед як художник. Станковий живопис, графіка – його роботи надихають та вражають своєю красою. Тарас Григорович був неймовірно талановитою людиною. Іронічним, з великим та прекрасним почуттям гумору. А ще — справжнім естетом та шанувальником жіночої краси. Про це кажуть багато жіночих портретів. Моя улюблена картина – «Циганка-ворожка».Дядько ЖорашоуменШевченко був людиною універсальних талантів та інтересів. Все його життя та творчість були присвячені українському народові. Завжди поважав його творчість і бажання писати про нашу країну та прагнення зробити її кращою. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою і коли в Україні шануватимуть мову, культуру та історію народу, адже тоді й люди будуть щасливі. Звичайно, в дитинстві я не розумів остаточно силу його творчості, та й у школі ми вивчали далеко не всі. Чесно кажучи, у юнацтві він подобався мені як художник. А ось повні збори його творів я прочитав уже у свідомому віці. І тоді я зрозумів, наскільки він мав рацію у своїх думках.Віталій КозловськийспівакМене завжди вражала стійкість духу поета. Згадується уривок із його біографії, де розповідалося, як одного разу він прокинувся в казематі на нарах біля кона, а його голова та плечі були вкриті снігом. І, незважаючи на посилання та в’язниці, нелюдські умови та підірване здоров’я, людина знаходила в собі сили писати! Згодом я став більш усвідомлено і глибоко сприймати його творчість, до кінця усвідомлюючи сенс того, що він вкладав у написані душею рядки.Фотограф – Костянтин Ревуцький, Олександр Лінкевич. Стилісти – Галина Драч, Катя Кульчевська, Алла Бережок, Ірина Тіней. Дякуємо за співпрацю книжковий клуб «Літера»