Як відсвяткувати Маланку 31 грудня: традиції, частування

Цьогоріч українці святкуватимуть Щедрий вечір, Василів вечір або Маланку за новоюліанським календарем — увечері 31 грудня, в переддень календарного нового року (до переходу ПЦУ на новий церковний календар ми відзначали ці свята з 13 на 14 січня). Як виникли ці свята, які традиції їм притаманні, як святкувати, що подавати на стіл – все це ти знайдеш у нашій статті. 

У ніч із 31 на 1 січня справляємо свято Святої Меланки, яке також називали Щедрим вечором, а 1 січня вшановуть Святого Василя. Нещодавно Мінкульт вніс традицію Щедрого вечора до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини, адже “ця традиція — одна з тих, що формують ідентичність народу”.

З чим пов’язані ці свята, які традиції притаманні їм?

Щедрий вечір – історія та традиції

Традиція Щедрого вечора сягає дохристиянських часів. За язичницькими звичаями у перший день нового року слов’яни вшановували богів Васильчика і Маланку. Згідно з легендою, у бога Ладо була дочка Маланка, яку викрав змій і ув’язнив у темниці. Наречений Маланки, бог Місяць, був на полюванні, тому дівчину врятував богатир Васильчик.

З приходом християнства трактування свята змінилося. Православна церква пов’язала цей день із пам’яттю про двох святих: Василія Великого Кесарійського і преподобної Меланії Римлянки.

Зараз у надвечір’я Нового року та Щедрого вечора в українських церквах відбуваються богослужіння, на яких віряни дякують Богові за рік, що минає, і просять благословень на наступний.

Особливості святкування залежать від регіону. Найчастіше в цей день по домівках ходять щедрувальники, співають пісні-щедрівки і танцюють.

Чим пригощати гостей на Щедрий вечір

На вечерю, перед якою всі домочадці обов’язково одягалися в чистий і випрасуваний одяг, подавали заправлену смальцем щедру кутю – на відміну від пісних страв Святвечора 24 грудня, цього разу стіл ряснів ситними м’ясними стравами, а обряди передбачали максимальну демонстрацію достатку в сім’ї.

Так, наприклад, у Вінницькій області готують традиційну святкову ковбасу-кровянку, а ще – печуть спеціальні святкові хлібці “Меланку” та “Василя”. Кожна господиня виявляє кулінарну майстерність у всій красі: готує пироги, ковбаси з гречкою, вареники всіх видів та начинок.

Вечір не просто так називається “Щедрим”: столи так і ломляться від різноманітних смакот. Є також звичай готувати млинці, пироги та вареники з сиром, якими обов’язково треба почастувати тих, хто прийде до хати щедрувати та посівати.

Маланка у Вашківцях. Фото: Микола Іващенко

Як відзначати Щедрий вечір

Щедрувати починають вже з вечора і до пізньої ночі, тому варто підготувати символічні частування та подарунки. Після урочистої трапези господарі будинку, як правило, намагалися зазирнути до друзів та сусідів, щоб отримати прощення за те, що спричинило розбрат минулого року.

Мета щедрування, як і Коляди — величати господарів оселі і їхню родину:
“Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров’я!”

Вважалося, що щедрувальники і їхні обрядові пісні можуть допомогти виростити кращий урожай. Саме тому господарі частують їх, обдаровують грошима або солодощами. Також варто бути готовими до того, що у цей вечір щедрувальники можуть побешкетувати та навіть зробити невелику шкоду в обійсті.

Чим щедрівки відрізняються від колядок?

• Колядки мають релігійне забарвлення, щедрівки – це світські пісні; якщо в тексті згадується Ісус – це колядка, якщо бажають добробуту – щедрівка;
• колядують тільки на Різдво – 25 і 26 грудня, а щедрують – на Щедрий вечір (Маланка), 31 грудня.

Молодь на Маланку вирушала щедрувати, ворожити чи особисте життя налагоджувати. Неодружені чоловіки, яким не вдалося засватати дівчину, щедрого вечора могли знову спробувати удачі – звичай дозволяв повторно попросити руки обраниці, якщо вона відмовила минулого року. Дівчата щедрували, а потім вирушали ворожити. Вважалося, що цієї ночі можна дізнатися, яким буде заміжжя чи наступний рік, а ворожіння – надзвичайно точні та правдиві.

Shitterstock

Посівати ходили тільки діти, причому вранці 1 січня, на Святого Василя. Люди вірили, що пісні та зерно, яким «засівали» дітлахи, принесуть до хати достаток та удачу. Хорошим знаком вважалося, якщо першим до хати постукає хлопчик.

Ну, а в багатьох регіонах перший гість, який прийшов у будинок на Василя, досі дуже важливий. Цей звичай явно з’явився до християнства, але багато православних регіонів свято його шанують – наприклад, таке саме повір’я існує в Грузії.

Перша людина, яка відвідає ваш будинок у це свято, вважається, визначить весь наступний рік. Якщо він добрий і щедрий, дружний із сім’єю і в добрих стосунках з вами, рік видасться вдалим і не раз потішить вас приємними сюрпризами. Саме тому досі жива традиція запрошувати в гості з самого ранку найдорожчих людей, друзів та близьких, яких ви точно будете раді бачити у своїй оселі.

Ворожіння та капості

Увечері на Меланки дівчата ворожать на нареченого і на те, яким буде рік. А от молоді люди за старим звичаєм зазвичай крадуть хвіртки чи ворота з їхніх дворів та ховають. Щоб повернути вкрадене, батько дівчини повинен пригостити і напоїти злодюжок.

Ворожіння є різні, ось кілька цікавих варіантів:

• поклади під подушку гребінець і, лягаючи спати, скажи “Наречений-ряджений, причеши мене!”. Хто присниться, той і є твій наречений;
• біля воріт насип три купки зерна, а вранці перевір: якщо зерно в цілості та безпеці, значить сімейне життя буде щасливим.

Старий новий рік: чи варто його святкувати?

Неофіційне свято під назвою Старий Новий рік з’явилося після переходу з юліанського календаря на григоріанський. Але у зв’язку з переходом церкви на новоюліанський календар, розбіжність у святкуванні Старого Нового року за народним та церковним календарями була усунена.

На юліанському ж залишаються ті церкви, які так чи інакше пов’язані з росією: власне російська церква разом із білоруською, сербська, грузинська і частина церков Близького Сходу.

А які цікаві традиції ти знаєш? Поділися ними у коментарях!