Як спілкуватися з оточуючими, щоб не діставати їх: хитрощі ненасильницького спілкування

Уміння спілкуватися з рідними, колегами, друзями та оточуючими – це ціле мистецтво, якому треба вчитися. І останнім часом дедалі більше людей хоче освоїти екологічне чи ненасильницьке спілкування. Що таке ненасильницьке спілкування? Чому кожному з нас варто його освоїти та застосовувати щодня? Відповіді на всі ці запитання шукай у нашій новій статті.

Що таке ненасильницьке спілкування Ненасильницьке спілкування – це термін, який вигадав і вжив психолог Маршалл Розенберг. На всі питання, пов’язані з основами ненасильницького спілкування, Розенберг відповів у книзі Мова Життя. Психолог був сильно вражений тим, як вирішуються питання у його рідному районі, а також вирішив запропонувати такий спосіб спілкування, який завдаватиме менше проблем та незручностей, негативних емоцій.Неправильне спілкування часто стає токсичним, не приносить задоволення нікому, хто спілкується.Що пропонує Маршалл Розенберг:стежити за своїми словами та донесенням своїх думок;не чіплятися за слова співрозмовника, а розділяти його почуття, розуміти потреби. Компоненти ненасильницького спілкування:спостерігати ситуацію, не оцінюючи;визначати емоції;висловлювати потреби;просити задовольнити потребу.Результативність ненасильницького спілкування Це працює у теорії, а й у практиці. Маршалл Розенберг провів низку експериментів, вирішуючи конфлікти за допомогою своїх напрацювань. Так, наприклад, він використовував ненасильницьке спілкування у переговорах між важкими підлітками та їхніми вчителями. Тому варто спробувати ненасильницьке спілкування. Принципи ненасильницького спілкування Як використовувати прийоми ненасильницького спілкування кожен день для того, щоб продуктивно спілкуватися з оточуючими? Читай далі.«Я-висловлювання» Головне – говорити про свої емоції та почуття. Не «Чому ти не можеш добре вчитися?», а «Я засмучена через цю оцінку». Не Ти завжди спізнюєшся, а Мені було сумно стояти тут однієї сорок хвилин. Не звинувачувати інших, а розповідати про свої почуття.Не судіть Люди часто відразу дають оцінку всьому, що бачать: якщо хтось багато читає – він інтелігентний, а якщо хтось налягає на солодощі – хоче позбутися зубів через карієс. Варто приберегти і негативні та позитивні оцінки та подивитися на ситуацію краще.Не порушуй кордону Чужі кордони порушувати не можна: якщо в тебе не просять поради – не давай її. Запитай у людини, чи потребує вона підтримки або допомоги, і прийми відповідь «Ні», якщо почуєш її. Не треба наполягати, вриватися зі своїми порадами в чужий простір, навіть їхніх найкращих спонукань. Не треба починати з «ні» чи «але» На репліки в розмові ми часто, за звичкою, відповідаємо, починаючи фразу з ні чи але. “Ні, а в мене було таке …” і так далі. Це фраза-паразит у мові, і ми часто навіть не хочемо заперечувати співрозмовнику, але так виходить, що починаємо з заперечення. Звучить щонайменше дивно, вірно?Розширюй лексикон Часто навичка вираження почуттів у нас дорівнює такому ж навичці зубочистки. Розширюй словник і не обмежуйся фразами “Мені подобається” і “Мені не подобається”. Розрізняй свої емоції та передавай їх словами для найкращого розуміння.Прохання, а не вимоги Просити – добре, вимагати – не дуже. Наказувати дитині «Зараз прибери свої іграшки, або я їх у вікно викину» – не найпродуктивніший початок діалогу. Дитина прибере іграшки, але не тому, що хоче задовольнити потребу оточуючих у чистоті та порядку, а тому що боїться страшної розплати.Та й загалом імператив непродуктивний, у будь-яких випадках.Говори про потреби Навколишні – не екстрасенси. Вони не можуть здогадатися про всі твої потреби, тому якщо чогось хочеш – так і скажи, а не давай туманні натяки та загадуй загадки. Сподіваємося, що наші поради допоможуть тобі досягати успіху у спілкуванні та стосунках з оточуючими. Фото: Unsplash