Закрити
10 творів українських класиків, які має прочитати кожен Український виконавець Паліндром презентує пісню «Я маю крила» Дмитро Гирявець розповів як заробляють актори, коли немає зйомок Віка Маре розповіла про гардероб 2-річного сина 8 снів, які ніколи не можна ігнорувати 10 чоловічих імен, носії яких досягають фантастичних успіхів Визнач своє число конфлікту: пройди простий нумерологічний тест! 26 яскравих цитат Леді Гаги, які вас надихнуть Які астрологічні події будуть впливати на наш 2025 рік: детальний розбір Що приготувати з лаваша: рецепти солодких та солоних страв GET Business Festival: сила зростання бізнесу у часи викликів 7 порад, як влаштуватись на роботу за спеціальністю від експертів Jooble

Чому жінки обирають самоту?

Поділись цікавим

Чому у світі все більше жінок обирають самотність? Мабуть, вони ненавидять чоловіків? А може, вони мають завищені вимоги? А може, з ними взагалі щось гаразд? Чи не лесбіянки вони? Чи у них страх близькості? Чи вони з неповної сім’ї, і у них немає поняття про сімейну модель? женское одиночество А я запитаю – чому вільна жінка взагалі має шукати виправдання та пояснення?Чому вільна жінка є таким об’єктом настирливого інтересу з відтінком жалості? Адже ніхто не питає жінку, чоловік якої постійно зраджує, чому вона живе з ним! Як не питають і дружину алкоголіка: Чому ви разом?   Бути жінкою за чоловіка в нашому суспільстві вважається нормальним. При цьому ні якість чоловіка, ні якість відносин з ним до уваги не беруться. Бути вільною можна, тільки якщо ти називаєшся самотньою і ти нещасна у своїй самотності. Тебе пошкодують і одразу спробують прилаштувати.

Женщина думает - фото

Burda Media

Бути вільною та щасливою самою собою – у нашому суспільстві нонсенс. Тобі не вірять. Спочатку за звичкою намагаються шкодувати та прилаштувати. Але коли жалість відскакує від твого щастя, як тенісний м’яч, а від пристроювання ти відмовляєшся – тут же починають ненавидіти чи шукати вади. Насправді самотність чи парність – лише вибір однієї з форм життя, який кожен із нас робить сам.Не можна бути і вільною, і одружена одночасно. І за волю ми платимо свою ціну. Як за одруження кожен платить свою. Як ви, мабуть, здогадалися, я вільна жінка. Я нікого не шукаю. Колись шукала. Я думала, що треба бути як усі – зі штампом, обручкою та дитиною в колясці. Я пробувала, старалася. Знімала псування, будувала астрологічні прогнози, на сайти знайомств ходила як на роботу. Чоловіки з’являлись. З якимись із них я будувала серйозні стосунки, але все виявлялося даремно. Здивування і розчарування не було межі – я лаяла чоловіків, які «подрібнювали», світ, який несправедливий, заздрила жінкам, які «вже», а я все ще ні. Так би й закінчити мені в клініці неврозів, якби в моє життя не стало проникати прозріння.
Перфекционизм, Фото

Фото: Burda-media

Сталося це якраз у стосунках з одним із потенційних кандидатів у чоловіки. Ми жили разом під одним дахом, я старанно намагалася робити все, що повинна в моєму розумінні робити майже заміжня жінка, він теж намагався, тільки життя моє ставало все більш і похмурішим. Здавалося, з неї пішла радість і легкість, я просто існую. Навіть не я, а хтось, що танцював нескінченний ритуальний танець навколо священного стовпа. А я стояла осторонь і спостерігала.Правда приходила поступово, і вона мене лякала – жити вільною мені краще, ніж жити у парі. Але чи можу я кинути виклик суспільству? Чи вистачить у мене сил відстояти свій вибір чи, може, ще краще пошукати? Досить. Тепер я просто живу: зустрічаюся, тішуся, закохаюся. Пишу статті, працюю, гуляю. Звичайно, іноді я думаю про старості, про те, хто піднесе мені ту саму горезвісну склянку води. І було б лукавством сказати, що я не думаю про це, не боюся смерті чи старечої безпорадності. І боюсь, і думаю. Але знаю: якщо в мене вистачило сил вибрати свободу в житті бути собою, то вистачить їх і на те, щоб зустріти старість, навіть якщо вона прийде разом з Альцгеймером.

Поділись з друзями корисним!