Як правильно ставитися до своєї роботи

Питання роботи одне з найболючіших у наші дні. Все навколо видозмінюється, модернізується і вимагає безлічі нових навичок і осмислень, а в добу, як і раніше, всього 24 години і хочеться розділити їх за розумом, не проґавивши нічого важливого і дорогого серцю. Тому, щоб не страждати щоразу перед виходом з дому на роботу, і не животіти за нелюбимою, як здається, справою, потрібно добре розібратися в тому, що таке робота, і як до неї ставитися, щоб отримувати задоволення від життя. Проблематика Люди часто схильні до лінощів і жалю до себе. Хто б, що не говорив, складно прийняти той факт, що потрібно постійно вкладатись у свою життєдіяльність. Природа просто так дала нам життя, сім’ю, наші тіла і ці речі ми часто сприймаємо як даність. Але за все треба платити, все треба підтримувати, нести відповідальність та дбати. Тобі треба їсти, пити, стежити за чистотою свого тіла, десь жити, а всі ці, хай навіть, мінімальні процеси вимагають значних вкладень, не кажучи вже, про інші бажання, які обумовлені твоєю особистістю, а не фізіологією. Тому, відштовхуючись від своїх бажань, ми і можемо дійти правильного розуміння праці. Потрібно винищити в собі погані думки щодо того, що робота походить від слова рабство, і ми працюємо на «дядька». Людина завжди все робить виключно для себе, тому що її цілі вписуються в цілі якоїсь компанії і разом досягти їх набагато простіше.Згадай дитинство Коли ми були дітьми, ми всі мріяли про якісь професії. Вони притягували нас передчуттям тих чи інших станів, які були нам потрібні. Нас не лякали довгі робочі години і відповідальність, тому що на той момент ще ніхто не знав гіркоти невдач, і ми були сповнені впевненості в собі. Але не потрібно наголошувати на невдачах, потрібно невпинно йти до того заповітного відчуття, яке ми шукали в тій чи іншій професії. Наприклад, якщо ти мріяла стати лікарем, швидше за все тобою, рухало бажання допомагати людям, змінювати їхнє життя на краще і бачити в очах пацієнтів вдячність та повагу, довіру та захоплення. Тому, прийшовши на роботу, не зосереджуйся на тому, що це вимагає щоденної паперової тяганини, це ціна, яку платиш за задоволення від своєї діяльності. Тобі ж не отруює щастя від покупки її висока ціна? То чому в питанні роботи, ти знемагаєш від претензій до цінника?Хто ти є Окрім того, що ти їси. Ти можеш бути нескінченно красивою, тямущою, мати гарний смак і добру душу, але що ти даєш цьому світу? Природа влаштована в такий спосіб, що це живе приносить користь одне одному. Але набагато краще бути деревом, яке виробляє кисень, ніж комаром, якого їсть птах. А для цього потрібно щось більше, ніж високий політ, потрібно приносити суспільству користь, а інакше, хто ти? Епітети, що спадають на думку вкрай образливі, але не можна дозволяти собі перебувати в омані, особливо щодо себе самої. Рано чи пізно ти сама запитаєш себе, а що я зробила в цьому житті, і повір, бездумна відсидка на робочому місці, з тоною нарікань на долю, це не те, що подарує тобі спокійну задоволену усмішку, років у 60 років. А що ще робити? Якось я почула дуже корисну пораду щодо лінощів і неробства від свого друга. Він розповів, що коли зовсім не міг змусити себе працювати, взяв три вихідні поспіль і вирішив вгамувати спрагу марнотратства – не робити абсолютно нічого взагалі. Він закрився вдома і не дивився кіно, не слухав музики, не працював, просто сидів чи лежав. Вже на третю годину практики, його почали переповнювати бажання та ідеї, він не міг всидіти на місці. Кожна хвилина йшла від нього, не виконавши свого призначення, і це усвідомлення допомогло йому зрозуміти, що він дійсно хоче йти на роботу, просто, як і будь-яка практика, це вимагає зусиль і значної внутрішньої культури в поводженні з собою і соціумом. Тому задумайся, що робити, якщо не працювати? Все набридає, але робота приносить завжди різні плоди, і твоє життя стає різноманітнішим. Всі ці моменти дуже ємні та вимагають постійного аналізу, підбиття підсумків. Їх потрібно завжди пам’ятати і не забувати. Інакше ти перетворишся на робота, який запрограмований на самознищення, адже будь-яка бездіяльність – це деградація. Замість критики та жалю до себе, спробуй дійти конструктиву, до чогось, що покращить систему, а не внесе до неї збій. Читай також: Страх спілкування: як його подолати Як пройти співбесіду: поради психологів