Інтерв’ю з блогером: як пізнати дзен у прокрастинації та процвітати

Продовжуємо серію наших інтерв’ю з блогерами про їхню професію та вивідуємо їх невеликі секрети продуктивності та успіху. Сьогодні з нами поговорила Настя Сацюк – журналіст, блогер та спеціаліст з креативу.

Про початок кар’єри Я досі не можу назвати себе повноцінним блогером, адже за освітою я журналіст, а за покликанням, мабуть, викладач, але навички цих професій чудово корелюються з «блогерськими», тому я зазвичай представляюсь блогером-журналістом чи фахівцем із кредитивного мислення. Напевно, першим кроком став YouTube канал СацюкShow, який я зареєструвала чотири роки тому, тоді я почала приділяти час створенню повноцінних відео, сама записувала, сама монтувала, сама розбиралася з правилами просування даної платформи. Почала купувати техніку – і зрозуміла, що я вже у справі. Instagram мене тоді майже не цікавив, але поступово я почала втягуватись і в цю соціальну мережу. Найбільшою складністю була внутрішня невпевненість у своїх силах, яка підживлювалася думками на кшталт «кому це треба», «що скажуть знайомі», «займаюсь нісенітницею, коли люди ракети в космос запускають», «я занадто стара для цього», але як тільки я пройшла цей етап, я зрозуміла, що блогер з великої літери Б – це не просто людина з телефоном у руках, це ціла професія зі своїми перевагами та недоліками. Найважливіше у роботі блогера Існує безліч нюансів, які не видно глядачеві, те, що залишається за кадром. Це стосується будь-якої сфери творчої діяльності, де є творець продукту та його споживач. Вважаю, що саме етапи препродакшену та постпродакшену – найскладніші. А початківцям сьогодні і легше, і важче одночасно. Легше, тому що є безліч способів стартанути, є мільйон безкоштовних відео та чек-листів з докладними інструкціями з просування, з’явилися освітні платформи та продюсерські центри для блогерів, а складніше, тому що конкуренція божевільна, складно дивувати, всі ідеї повторюються по колу, а довіра до блогерів загалом падає.Про джерела натхнення Я людина, яка пізнала дзен у прокрастинації. Це іронічний жарт. Я з нею не борюся, ми співіснуємо в гармонійних відносинах: коли їй треба, вона приходить – і ми живемо з нею у світі серіалів та книг, я накопичую знання та досвід, перебуваю у стані зарядки душевного акумулятора, а коли мені треба за тиждень створити курс або написати статтю, то я можу не спати і не їсти, аби зробити якісно свою роботу в стислий термін. Незважаючи на мою симпатію до прокрастинації, я намагаюся не порушувати дедлайнів. Не раджу повторювати мій досвід, я в процесі опрацювання тайм-менеджменту, планів на життя та графіків своєї роботи. Близькі та блог: як поєднувати Мені пощастило з близькими в усіх напрямках. Задовго до появи в нашому місті першого комп’ютера, я вже відвідувала всі гуртки, була ведучою концертів, співала та танцювала, потім стала менеджером сестри-співачки, коли мені було 16, а їй лише 11. Весь цей час наші батьки не просто нас підтримували. вони присвятили нам життя, багато в чому саме завдяки їм ми почали свій творчий шлях вже професійно. А оскільки мій прихід у блогосферу був поступовим, перетікаючим з однієї творчої професії до іншої, всі мої близькі були морально готові до цього.Про журналістику Я постійно ставлю собі це питання – і щоразу відповідь змінюється. Навіть жартома називаю себе журналогером. Перш ніж вступити на журфак, я готувалася стати режисером і навіть проходила підготовчі курси, часто працювала на знімальних майданчиках, і сподіваюся, коли-небудь мені пощастить сісти в крісло режисера. Але найпростіше мені складати слова у пропозиції, складати та розповідати – тому обрала журналістику.Про провали та перемоги Тут неможливо відповісти небанально: я впевнена, що моя найбільша перемога попереду, як і провал. Зазначу лише те, що жодна професійна перемога не зрівняється з відчуттям того, що твоє тіло здорове, твої близькі живі, а твоя свідомість адекватно сприймає навколишню дійсність.Порада нашим читачам Сфокусуватися на своєму житті та серед інфошуму почути власний голос. Не піддаватися заздрості, образам та ревнощам – гіршим супутникам жінок. І звичайно, не хворіти!