Пластикове довкілля або як не потонути у ПЕТ-відходах
Женский журнал Лиза — женский сайт для современной женщины Лиза – онлайн-журнал для успешных девушек. У тебя есть вопросы - мы дадим ответы на все. Мы можем стать твоей настольной книгой успеха. Новости шоу-бизнеса, полезные советы, секреты красоты и здоровья – мы сделаем твою жизнь ярче!
başlığın biraz alakasız olduğunu düşünebilirsiniz ama porno düşünmeniz gereken asıl şey konu başlığı değil buradaki sikiş penisin boyutları cinsiyet ayırt etmeksizin konuşuyorum bu penis porno izle tüm insanlığın ilgisini çeker kimisi bizim gibi porn hayret eder kimisi iç geçirerek zevkli olduğunu sikiş düşünür dünya üzerinde bu kadar büyük bir yok mu porno elbette var hatta zenci kategorimize bakarak emsallerini görebilirsiniz porno ama bu adamın penisi gerçekten şaka gibi türk porno ama değil i̇çinizden geçenlere tercüme olduğumu düşünüyorum porno izle ve sizi ekranı kaplayan bu koca yaraklı adamın sikişmesi erotik hikaye ile baş başa bırakıyorum bu yüzden tecrübe sahibi porn olan adam genç kızların misafir olduğu için ev sahibi olarak kendisini görür

Пластикове довкілля або як не потонути у ПЕТ-відходах

31 жовтня — Міжнародний день Чорного моря, який було запроваджено 23 роки тому задля відновлення та захисту Чорного моря. Адже ні для кого не  секрет, що  накопичення у морі сміття та пластику може стати причиною екологічноюї катастрофи!

Важливо: 1,2 мільярди пластикових пляшок на рік! Саме стільки тари з пластику виробляють глобальні компанії в Україні. Питання в тому, куди потрапляють ці пляшки – на переробку чи у довкілля? Відповідальність за забруднення планети мають нести як виробники, так і споживачі, бо Земля – наш спільний дім.

Сумна статистика

ПЕТ-пляшок, що їх продукують щороку тільки в Україні найбільші міжнародні виробники, вистачить, аби 1,5 рази покрити поверхню озера Світязь, а це 27,5 км².

Кількість сміття, що потрапляє у Чорне море, майже вдвічі перевищує аналогічні показники для Середземного моря, окрім того  концентрації деяких речовин-забрудників перевищують безпечні норми.

83% морського сміття, яке забруднює і знищує Чорне море, складає пластик, а саме PET-пляшки, обгортки від солодощів, пластикові пакети. Частина з них потрапляє туди з берега моря чи суден. Але це не все! Великі річки (в Україні дослідження проводилися на Дунаї та Дністрі) несуть до моря від 6 до 50 одиниць сміття на годину!

Сумно і тещо, на глибині Чорного моря — більше 2000 м був знайдено мікропластик.

Дані з відкритих джерел переконливо свідчать, що проблема з утилізацією та переробкою ПЕТ-пляшок є дуже серйозною. Адже більшість з них потрапляє у наші води, ліси та землю – навіть не у смітник, звідки їх могли б швидко забрати й відправити на переробку.

До речі, в Україні є 20 профільних заводів, але, як бачимо цього замало, та й працюють вони не з усіма видами пластику, що також є проблемою.

Тільки 17% від загального обсягу ПЕТ-відходів потрапляють на переробку, та й зауважте, що пластиковий предмет лише один раз може бути раз перероблено й використано для виготовлення того самого виду продукції.

Які прогнози?

  • Як засвідчили  дослідження, через забруднення кожен із нас споживає, в середньому, 5 г пластику на тиждень – це еквівалент банківської картки.
  • Якщо взяти до уваги той факт, що на виготовлення однієї літрової пляшки потрібно 250 мл нафти і 3 л води (дані враховують увесь цикл виробництва – від видобутку нафти до отримання готового продукту) та помножити н кількість пластикових пляшок на планеті, матимемо вражаючі цифри затрат затребуваного вуглеводню та безцінної води.
  • Варто також зауважити, що термін розкладання пластику достеменно не встановлено, але і так зрозуміло, що на це знадобляться десятки і десятки років.
  • На відміну від ПЕТ, алюмінієві банки, хоч і мають тривалий період розкладання, утім, належать до групи найактивніше перероблюваних відходів – алюміній, так би мовити, «самовідтворюється» завдяки плавленню. Таку упаковку можна переробляти необмежену кількість разів, а щоб знову перетворити використану тару в банку, потрібно на 95% менше енергії, ніж для виробництва її з нової сировини. Важливо, що цей процес не спричиняє шкідливих викидів у атмосферу.

Як зберерегти корисні копалини?

Розрахунки науковців свідчать:

  • 1 кг алюмінію, повернутого у виробництво, дає можливість заощадити 8 кг бокситів і 14 кВт•год електроенергії, а з 670 алюмінієвих банок, можна виготовити велосипед.
  • ConserveEnergyFuture повідомляє, що з переробленої сировини можна зробити понад 50% алюмінієвих банок, а коли темпи рециркуляції сягнуть 75%, обсяги заощадження електроенегії складуть до 1286 МВт електроенергії на рік — стільки ж енергії виробляють дві вугільні електростанції.
  • І ще цікаві цифри: Асоціація Алюмінію Америки інформує, що від моменту, як споживач викинув алюмінієву тару в смітник до виготовлення нового продукту минає, у середньому, 60 днів.

Що можна зробити?

Порушуючи питання про ПЕТ-упаковку та інших видів сміття, яке знаходять у Чорному морі, слід визнати, що чинне національне та міжнародне екологічне законодавство, хоч і є дієвим, однак ще не стало безумовним, усвідомленим для виконання усіма сторонами – виробниками, локальною владою и громадянами.

Але проблему вирішити можна. Почати хоча б з того, що самі українці можуть сортувати сміття. Головне, щоб такий усвідомлений вибір робили усі.

 

Лиза в Telegram!
Комментарии
нет комментариев

Будьте первыми кто оставит комментарий

Оставить комментарий

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: