Що подивитися в Батумі: фото-гід

Моє знайомство з Грузією розпочалося з Батумі, столиці Аджарії. Це сонячне курортне місто я вперше побачила у листопаді. З кутаїського аеропорту привітний водій Гурамі віз мене в справжнє оксамитове літо.

Звичайно ж, я була чула про гостинність і велелюбність грузинів, але, як кажуть, краще один раз побачити… Все почалося ще в трансферному автобусі, де Гурамі виявив весь спектр тієї самої гостинності та чоловічої уваги. За дві години він розповів про місто, уряд, погоду, сім’ю та вино, яке неодмінно потрібно спробувати у нього вдома. А ще, на вузьких і крутих гірських серпантинах, Гурамі одним оком стежив за зустрічними вантажівками, а іншим підморгував мені, радячи милуватися неймовірними краєвидами. Пам’ятаю, як на черговому крутому повороті грузин сказав: «Гей, красуне, їсти хочеш? Відкрий бардачок…» Цікава й злегка зголодніла я одразу натиснула на кнопку, і мені в долоні викотилося оранжеве диво… У моїх руках були мандарини. І пахли вони так ароматно і так солодко, як колись у дитинстві… І відчуття були такі самі: чистої дитячої радості! А за мить я побачила величезні помаранчеві сади. Дерева, начебто в яскравих ліхтариках, зелена трава, вкрита сонячними плодами, і навіть на дорозі — мандариновий килим… «Вах, хтось не вписався в поворот, розсипав урожай», — пояснив водій, тим самим повернувши мене в реальність з помаранчевої нірвани. “Ні, але ти не хвилюйся, ніхто не постраждав”, – заспокоїв мене Гурамі, бачачи мої перелякані очі. І я чесно повірила йому. І з задоволенням з’їла першу страву, якою пригостила мене країна — найсолодший листопадовий мандарин!Першого свого приїзду я побачила ту Грузію, частина якої в найближчі кілька років втілиться і кане в Лету в Україні. Хоча, тоді це здавалося таким далеким…Все прозоро! Листопад 2013. У нас – початок боротьби за європейський рівень життя, у них – живий приклад цього. Красиві поліцейські. Гарні у всіх сенсах: і зовні, і за якістю роботи. Їх шанують. Їх люблять. Ними захоплюються. Дивовижні для нас Будинки юстицій зі скляними стінами – символом прозорості та чесності (тепер ми маємо свій київський документ-сервіс «Готово»). І навіть РАГС у центрі Батумі, де можна було прийти і одразу розписатися (я згадувала це чудове місце цього літа, стоячи в черзі «Ощадбанку» та оплачуючи квитанції для Солом’янського РАГСу. Двічі). Дуже добре пам’ятаю свій тодішній пост у FB: «Будинок юстиції в Батумі — місце, де можна отримати будь-який документ і оформити будь-яку довідку — зробити паспорт чи зареєструвати нерухомість. Тут не буває довгих черг, незадоволених тіточок, бонусних шоколадок-цукерок-кави, або 100 грн за довідку. Час очікування – від 40 секунд (!) у простих випадках, до 10 хвилин – коли треба видати документ, що потребує складної роботи. Так, паспорт тут роблять за день. А ще в Грузії дуже поважають поліцейських, мають високі ЗП, тому слуги закону не вимагають хабарів у громадян. За хабар тут одразу звільняють. Кожен грузин має медичну страховку. І це країна, в якій 10 років тому електрику давали лише дві години на добу — і то вночі. Дуже сподіваюся, що в Україні теж станеться диво, і скоріше, ніж це сталося з Грузією». Ну що ж, через три роки висновки вже можна робити. Але ми не про них, а чудове місто Батумі.Глибока гавань Аджарії Його назва з грецької перекладається як «глибока гавань». Батумі розташований у мальовничій бухті і вже при в’їзді вражає його листівка: надзвичайно красиві висотні будівлі на березі моря… В одному з них ми й оселилися. Це був готель Radisson. Мережа цих готелів чудово працює у всьому світі, і в Україні в тому числі. У Батумі головною перевагою готелю (якщо не говорити про його надзвичайну футуристичну трапецієподібну форму), на мою думку, стали величезні панорамні вікна на всю стіну, з видом на море. До речі, у зв’язку з останніми подіями в Америці біля Radisson відновили будівництво ще одного готелю, що зветься Trump Tower. Коли свого часу Саакашвілі привозив до Батумі Трампа і показував магнату, скільки всього відновлено та збудовано у місті, вони вирішили звести хмарочос на честь Дональда. Зі зміною влада в Грузії будівництво заморозила, ну а зараз, коли Трамп став президентом США, хмарочос планують закінчити. Отак завдяки перемозі Трампа в Батумі стане на один готель більше. Ну а ми повернемось до Radisson. Від порога готелю до морських хвиль там лише кілька сотень метрів. Так що з ранку, помилувавшись прекрасним видом з вікна за філіжанкою кави, я одразу бігла на узбережжя — дихати морем! Те осіннє солоне повітря п’яніло і бадьорило одночасно, і я вам скажу, що кращих ліків від безсонної ночі і бути не могло! Чому безсонною? Тому що я, великий любитель танців, виявила в готелі чудове місце бар Clouds.У зв’язку з цим невеликий невеликий лайфхак для шанувальників барів та нічних дискотек. Якщо ви цінуєте хорошу музику, любите танцювати та знаєте, що таке гарні коктейлі – вам на 19 поверх Radisson (туди, до речі, можна прийти всім, а не лише гостям готелю). Увечері в барі грають місцеві діджеї та бенди. Групи молоді, але дуже талановиті. Я завжди вважала, що справжній професіонал своєї справи сам кайфує від того, чим займається. Саме це визначення і підходить до виконавців, які виступають у Clouds. Вони співають світові хіти (до речі, «Океан Ельзи» в їхньому репертуарі теж є), танцюють з гостями і повірте, що довго біля барної стійки не сидить ніхто — усі пускаються в танець під такі запальні виступи. І танцюють аж до ранку! Ну а далі, таким, як ми, гостям міста – прямий курс до моря, щоб перезавантажитись і вирушити на прогулянку. Відразу ж від готелю можна почати променад по головній гордості міста – восьмикілометрової набережної, що зветься Батумським бульваром. На кожному кроці тут — фешенебельні готелі з казино (тому Батумі ще називають грузинським Монте-Карло), милі кафе та ресторанчики з чудовим краєвидом на гавань. І, звичайно ж, пам’ятки… Жителі Батумі пишаються, що в їхньому місті знаходиться найвища (200 м) у Грузії будівля — корпус Батумського технологічного університету. Батумський технологічний університет Неподалік від нього — 130-метровий хмарочос, який стрічками оперізують 33 літери грузинського алфавіту. Місцеві кажуть, що архітектором Башти алфавіту був вірменин, і він хотів додати туди зайву 34 букву (хитрюга!), але його задум швидко розкусили. По всьому Батумському бульвару розкидано багато скульптурних композицій. “Я, ти і Батумі”, “Жінка з велосипедом”, “Дельфіни”, “Liberte”. Найзнаменитіша з них, мабуть, «Алі та Ніно». Дві восьмиметрові статуї названі на честь героїв книги Курбана Саїда, яка розповідає про кохання азербайджанця та грузинської князівни. Батько християнки Ніно був проти її шлюбу із мусульманином Алі. І хоча, зрештою, закохані побралися, на їхньому життєвому шляху часто виникали перешкоди, і зустрічі змінювалися розлуками. Композиція статуй виконана дуже символічно: спочатку вони наближаються один до одного, зливаються, а потім знову розлучаються. Минулого року на долю статуй випало ще одне випробування. Через близьке розташування до моря основу композиції руйнувала вода. І було ухвалено рішення перенести її подалі від берегової лінії. Але в процесі демонтування одну зі статуй пошкодили. На щастя, сьогодні «Алі та Ніно» знову працюють. Що тут скажеш, кохання творить дива!Холостяк в Батумі Найнезвичайнішими серед усіх будівель для мене виявилися два будинки-переверта. Це Будинок юстиції, що нагадує перевернуту пляшку та «Білий ресторан», схожий на резиденцію президента США. Місцеві жителі навіть вигадали жарт із цього приводу. Вони кажуть, що коли гості міста дивляться на ці будинки і бачать їх у нормальному, а не перевернутому вигляді, то настав час закінчувати дегустацію вина та чачі… До речі про останню. Ви здивуєтеся, але одразу біля готелю, серед усіх цих фешенебельних будівель загубився невеликий одноповерховий будиночок, який ми виявили… саме за запахом чачі! Повертаючись із прогулянки, ми зрозуміли, що десь поряд відбувається процес виготовлення цього міцного напою. І справді, зазирнувши за старий паркан невеликого дворика, ми побачили картину маслом: два привабливі грузини прямо на вулиці гнали чачу! І що ви думаєте, вони зробили побачивши нас? Звісно ж, запросили спробувати. А ми… Ми погодилися, ну а як інакше? Вивчати місто дуже зручно на велосипеді. І на допомогу вам Batumi Velo — європейський проект муніципалітету. Ви за фіксовану суму оформляєте картку та катаєтесь містом на двоколісному друге. До речі, на бульварі зроблено спеціальні доріжки для велосипедистів. Кожні кілька кілометрів – паркувальні станції. Велосипедом можна покататися до ще однієї визначної пам’ятки Батумі — McDonald’s. Тільки не смійтеся, адже будівля фастфуду вважається однією з найнезвичайніших у світі. Обрисами воно нагадує кришталеву краплю, а кольором – нафту. Трохи осторонь центру міста знаходиться Центр мистецтв і музики, або, нашою мовою, — Театр опери та балету. Будівля дуже відрізняється від звичних для нас українських театрів. Раніше це була звичайна будова в стилі соцреалізму, зараз — неймовірний витвір зі скла. Вночі арт-центр дуже гарно підсвічується. Але вдень по ньому теж цікаво гуляти – лише балкон зі скляною підлогою чого вартий!До речі, саме тут знімали фінальний епізод останнього “Холостяка”. Мені здається, місце для романтичного визнання справді гідне — не дарма ж сюди приїжджає багато молодят. Шматок Італії у Грузії Окремий час ми виділили і для прогулянок вузькими брусчастими вуличками міста. Спочатку нам здавалося, що ми можемо заблукати, але потім, як з’ясувалося, практично всі вони ведуть або до бульвару, або до центру міста, де розташовані дві найкрасивіші площі. Одна з них, площа Європи, отримала свою назву на честь вступу Аджарії до Асамблеї Європейських регіонів. Впізнати її легко – тут знаходиться статуя Медеї (мені вона нагадала Статую Свободи на київському Майдані Незалежності). Медею встановили на майдані невипадково. Згідно з давньогрецькими міфами, вона була дочкою царя Еета, який правив на території сучасної Грузії, а полюбивши аргонавта Ясона, допомогла йому викрасти Золоте Руно. Саме з цим руном у руках колхідська царівна зображена на Площі Європи. Ще одна батумська площа зветься Piazza. Італійська назва повністю виправдана, вона створена за образом та подобою площ в італійських містах та прикрашена художніми розписами та мозаїкою. Тут часто проводять концерти світових зірок (Пласідо Домінго, Стінга та Тамари Гвердцителі), тут працює багато кафе та ресторанчиків… Саме тут вирує і нічне життя! А ще, в один зі своїх візитів до Батумі, я жила в неймовірно милому готельчику неподалік Piazza. Що тут особливо, спитаєте ви? А те, що в цьому готелі є номери, розташовані в вежах (він побудований в середньовічному стилі) і ти почуваєшся справжньою принцесою, що виглядає з віконця вежі і чекає на свого принца (а повірте, ви знайдете тут багато претендентів на свою руку і серце )! Про природу, водоспади, кухні та найкращі ресторани читайте в наступних публікаціях! Автор – Олена Бутенко