Безвіз – відповіді на головні питання

11 червня в Україні офіційно почав діяти безвіз. Так сталося, що на власному досвіді я ще не протестувала його: буквально за тиждень до введення я літала в Іспанію за візою. І я чудово розумію людей, які щиро радіють тому, що їм не доведеться стояти в чергах у візових центрах та посольствах, збирати гори документів, перекладати їх англійською… У моєму випадку отриманням візи мені допомагало займатися турагенством: але все одно я два тижні збирала документи (свої та чоловіка), брала витяги з банку, надавала довідки про нерухомість (так, і це теж!). Потім ще раз переробляла деякі довідки з причин, як на мене, абсолютно нелогічним (наприклад, у довідці з роботи чоловіка було зазначено помісячний дохід за останні півроку, а загальної суми — не було). Потім ми з чоловіком вистояли чергу у візовому центрі на сканування — живу, без талонів, номерків тощо… Не розписуватиму всі “принади” цієї пригоди, але скажу так: українці у візовому центрі були ще дуже далекі від європейців. Так, ціна питання двох віз – 130 EUR (кожна по 65). Це той випадок, коли скептики кажуть, що бідні українці радіють з того, що їм не доведеться платити 35 EUR за візу. 35 – це коли ви самостійно займаєтеся абсолютно всім, але мої нерви (думаю і більшості людей) цього не витримали б. Звичайно, є щасливі власники мультивізи, але вона має властивість закінчуватися. Тому так, я щиро рада, що українців позбавили надання довідок та неймовірних черг у візових центрах. І так, 130 EUR краще використовувати на нову сукню чи обід у ресторані. У зв’язку із запровадженням безвізу, гадаю, у багатьох ще залишилися питання: які документи можуть запитати на кордоні, у яких випадках можуть відмовити у в’їзді в іншу країну, та й узагалі — які країни таки входять до Шенгенської зони? Всі відповіді можна знайти на сайті www.openeurope.in.ua. І я спробую дати вам трохи корисної інформації. Ключова умова безвізового режиму – біометричний закордонний паспорт із чіпом. Українцям із «звичайними» закордонними паспортами потрібно, як і раніше, оформлювати візу. Основна відмінність біометричного паспорта від старого зразка – наявність електронного чіпа, де записано оцифровану фотографію, відбитки пальців та підпис власника паспорта в електронній формі. У ряді випадків паспорти оформлюють без «пальчиків» та без підпису (зокрема, для дітей та тих, хто фізично не може здати відбитки). Паспорт при цьому не втрачає статусу біометричного і, як і раніше, дає право користування безвізом. Більше того, фахівці ГМС кажуть, що європейський прикордонник навіть не знатиме, що ваша біометрика «неповна» – доступ до зони паспортного чіпа з відбитками є лише українські держоргани. Біометричний закордонний паспорт, з яким мандрівник в’їжджає до ЄС, має бути дійсним не менше ніж 3 місяці після запланованого повернення додому.Не більше ніж 90 днів! Безвізовий режим дає право на подорожі, відвідування культурних та спортивних заходів, журналістські поїздки, короткострокове навчання та обмін досвідом, поїздки на лікування тощо. проживання у країнах ЄС. Для цього потрібно, як і раніше, оформити спеціальну національну візу або посвідку на проживання. Для громадян, які приїжджають до країн Шенгенської зони для короткострокового перебування, діє правило 90/180, тобто мандрівник має можливість перебувати в «Шенгені» не більше 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. Поняття «будь-який» означає 180-денний базисний період, що рухається. Тобто на момент перевірки на кордоні під час аналізу останніх 180 днів (при в’їзді, виїзді чи раптовій перевірці на території Шенгенської зони) мандрівник не повинен перебувати в країні у цей період понад 90 днів.Вимоги на кордоні У рамках безвізу (як, втім, і під час візового режиму) прикордонник має право перевірити у того, хто мандрує, виконання п’яти вимог: 1) наявність біометричного закордонного паспорта; 2) переконливе обґрунтування мети та умов перебування у країнах Європи (це може бути бронювання готелю, маршрутний лист, запрошення на бізнес-зустріч); 3) наявність достатніх фінансових коштів для перебування в ЄС та для повернення додому (готівка та банківські картки). Для кожної країни існують свої щоденні орієнтовні витрати, від яких мають право відштовхуватися прикордонники (їх можна побачити на сайті Єврокомісії або уточнити, наприклад, у свого турагента); 4) відсутність імені мандрівника у переліку осіб, яким заборонено в’їзд до ЄС; 5) відсутність з боку мандрівника загрози для громадського порядку, безпеки, громадського здоров’я та міжнародних відносин. Виписки з банків про стан рахунку, довідки з місця роботи, наявність нерухомості та інші подібні документи до надання на кордоні не потрібні!Закордонний паспорт та ID Важливо відрізняти біометричний паспорт із чіпом та ID-картку. Міграційна служба України поступово запроваджує міжнародні стандарти ідентифікації особи та документів. Це, до речі, було однією з умов безвізу. У європейських країнах внутрішнім посвідченням особи є не паспорт-книжка, як у СРСР, а пластикова ID-картка. А документ для виїзду до третіх країн (за межі ЄС) — біометричний проїзний паспорт-книжка. І айді-карта, і паспорт для виїзду до третіх країн — біометричні, тобто із чіпом. Ви, наприклад, можете зараз обміняти свій внутрішній паспорт на ID, вони мають однакові функції. До речі, нещодавно влада Туреччини дозволила українцям в’їзд саме за ID-картками! І, насамкінець, трохи інфографіки: Автор – Олена Бутенко