Яблочный Спас — поздравления, смс, стихи, открытки

Главная › Образ жизни › Саморазвитие › Яблочный Спас — поздравления, смс, стихи, открытки

2018-08-01

Праздник Преображения Господня или Яблочный Спас в 2018 году отмечается 19 августа. Этот светлый праздник исполнен глубокого смысла. Поздравим же наших близких красивыми словами и открытками!

Яблочный Спас – это народное название православного праздника Преображения Господня. В этот день отмечается знаменательное событие, когда на горе Фавор Христос преобразился, его лицо и одежды стали белоснежными и сияющими, а из облака раздался голос: «Сей есть Сын Мой Возлюбленный, в котором Мое благоволение…». Так ученикам дано было откровение вечной славы Второго Лица Троицы (Христа), обычно скрытое во время земной жизни Спасителя. Отсюда и второе название Яблочного Спаса – Спас на горе.

Яблоки – традиционный символ праздника Преображения Господня. Как эти плоды постепенно зреют, набирая сладость, так и люди под воздействием веры нравственно перерождаются, обретают силу и зрелость.

Пахнет осенью сад,
Щеки яблок горят.
Спас святой наступил,
Дал нам веры и сил.

яблочный спас поздравления смс открытки — Shutterstock

Зарево раннее,
День про запас.
Небо бескрайнее.
Яблочный спас!

Радостью полнятся
Всполохи глаз,
Яблочки красные,
Яблочный Спас!

Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду,
Ти мене, кохана, приведеш до поля,
Я піду — і може більше не прийду.
Вже й любов доспіла під промінням теплим,
І її зірвали радісні уста, —
А тепер у серці щось тремтить і грає,
Як тремтить на сонці гілка золота.
Максим Рильскій

Осінній сад ще яблука глядить,
листочок-два гойдає на гілляках.
І цілу ніч щось тихо шарудить,
і чорні вікна стигнуть в переляках.
Між стовбурами пробігає тінь…
А у світанків очі променисті.
То білий кінь,
то білий-білий кінь
шукає літо у сухому листі.
Ліна Костенко

яблочный спас 2017 открытки

Я люблю, як буває осінню
пахне яблуками у хаті.
Он лежать вони, повні просині,
повні сонця, немов на святі;
крутобокі і вітром точені, на весілля десь приурочені,
повисають на гільце зрубане
і самі бубонять, як бубони…
Звуться зорями і ранетами,
повні пахощів, соком гожі,
доспівали попід планетами,
і планети – на них же схожі.
Мились росами десь під тучею,
в землю падали в добрім літі,
і ставала земля пахучою,
ніби яблуко на орбіті…
Андрій Малишко