Скасування дефіле в купальниках на Міс Америка – перемога бодіпозитиву?

Окрім вибору Тесс Холлідей обличчям обкладинки британського Cosmo цієї осені відбулася ще одна знакова подія для світу краси та моди — організатори конкурсу Міс Америка скасували дефіле у купальниках.   Звісно, ​​все трапилося не просто так. Торік у Мережу просочилися дані листування керівників шоу, які обговорювали тіла та особисте життя учасниць. Вибухнув скандал, і тепер творці шоу заявили, що більше не судять учасниць із зовнішності. І взагалі дефіле в купальниках – «не найрейтинговіша частина шоу». Значення мають лише внутрішній світ жінок і їхні таланти. З одного боку – це прорив: на жіноче тіло більше не дивитимуться як на курячу тушку і вибирати за ступенем пружності сідниць або довжиною ніг.

Але давайте не будемо забувати, конкурс Міс Америка – це конкурс краси. Він створювався як конкурс краси 1921 року і ним залишається. Незважаючи на те, що останні 50 років йому намагаються надати якесь суспільне значення. У різні роки переможниці Міс Америки займалися благодійністю: то дбали про бездомних, то проводили профілактику сімейного насильства, то створювали всілякі фонди боротьби з раком і т. д. Ні, я зовсім не проти благодійності, але для мене все це більше про те, що спочатку ми шукаємо гарну обкладинку, а потім намагаємось наповнити її хоч якимось змістом. Жінка з короною на голові, яка з’являється в хоспісі, звичайно, прекрасна – вона засліплює блиском своєї корони та посмішки похмуру тягар оточуючого, – але навіть монарші особи залишають регалії для палаців і простоволосими йдуть до людей. Тепер про таланти. Для них існує досить багато шоу, ті ж America’s got talent, The Voice show, The X-factor, але чомусь дівчата йдуть не туди, а на конкурс краси Міс Америка. Або навпаки, жодна переможниця цього конкурсу так і не засвітилася після ні музики, ні кіно, ні модельного бізнесу. Хоча у модельний бізнес вони іноді приходять – на шоу Тайри ANTM (America’s next top model) у різних сезонах з’являлися учасниці чи переможниці регіональних конкурсів краси. І це були найгірші варіанти конкурсанток. Тому що Тайра Бенкс раз і назавжди показала усьому світу, що модельний бізнес – це важка праця. Десь від моделі вимагають шаленої витривалості, пунктуальності, здатності перевтілюватися, вміння зчитувати, що хочуть від тебе дизайнер і фотограф, вести соцмережі, не тільки берегти репутацію, але ще й формувати суспільні тенденції. Дівчатка з конкурсів краси до цього не готові, вони впевнені, що просто бути красивою – цього достатньо. І це навіть не їхня вина, вся структура конкурсів краси так побудована. А якщо врахувати, що потрапляють у цю індустрію з 5-ти років – саме у цьому віці дітям дозволено брати участь у змаганнях за звання різних Міс – то до 20-25 років ми отримуємо дівчину, зациклену на власній зовнішності та яка думає, що за неї , Зовнішність, можна отримувати якісь бонуси. Ще у пресі пишуть, що за фінальні місця у конкурсі дають грошові призи, які дівчата використовую як оплату навчання або для старту майбутнього. Або взагалі, що Міс Америка або міс США представляють нам портрет ідеальної сучасної американки, зразок, на який слід дорівнювати всьому молодому поколінню. Саме тому за репутацією учасниць так ревно стежать і дискваліфікують за будь-яку помилку. Але чому гроші на навчання дають за гарне обличчя? А сучасна молода американка – це завжди дівчина в районі 20 років і в межах розмірів S і XS, знову ж таки, з прекрасним обличчям, білими зубами та блискучим волоссям? А головне, наскільки цей портрет відрізняється від осіб молодих американців, які ми бачимо на вулицях Америки, а не на підмостках шоу? Тому я не можу вважати скасування дефіле в купальниках таким видатним проривом бодіпозитиву або тріумфом поваги до жінки. Бо саму ідею конкурсів краси вважаю неповагою до людини. Коли одна людина перестане оцінювати зовнішність іншої людини, тим більше видавати за неї якісь призи, ось тоді ми й отримаємо справжнє толерантне суспільство, в якому поважають, помічають і приймають усіх. А не лише тих, хто гарний.