«Я просто нянечка…» – навіть говорити таке не хочеться. Ти соромишся відповідати на питання про те, ким ти працюєш, адже у тебе зовсім непрестижна професія…
Набридло бачити розчароване або співчуваюче обличчя співрозмовника у відповідь на твої слова про роботу? Як перестати переживати через чужу думку? І чи потрібно використовувати почуття ніяковості як стимул для саморозвитку?
Клеймо “непрестижної роботи” та як його розбити
“Непрестижна робота”, часто синонім синіх комірців або роботи у сфері послуг, протягом багатьох років терпіла суспільні упередження. ЗМІ, культурні стереотипи та очікування суспільства сприяли стигматизації цих робіт. Багато людей стикалися з осудом або ганьбою просто через професію, яку вони обрали.
Непрестижні роботи часто є опорою суспільства. Найважливіші працівники, торговці та працівники сфери послуг забезпечують безперебійне наше повсякденне життя. Це сантехніки, електрики, двірники, які по-своєму роблять внесок у добробут та функціонування суспільства. Значення їх праці не можна недооцінювати, і ми повинні визнати гідність їх праці.
Непрестижна робота може дуже задовольняти. Вони пропонують людям можливість пишатися своїми навичками, відданістю та внеском у суспільство. Електрик, який забезпечує безпеку твого дому від замикань, шеф-кухар, який подає незабутню їжу, і двірник, який підтримує чистоту, заслуговують на визнання за свій досвід і відданість справі.
Настав час кинути виклик нашим усталеним уявленням про непрестижну роботу. Прийняття більш інклюзивного та шанобливого ставлення до всіх професій приносить користь не лише окремим людям, а й ширшій спільноті. Непрестижна робота є важливою для нашого життя, і дуже важливо усвідомлювати її важливість. Заохочення ширшого розуміння цінності цих робочих місць є першим кроком у розриві кола стигми.
Дай зрозуміти, що в тебе інші принципи
У той час як більшість оточуючих зосереджено борються за місце під сонцем і вимірюють свій життєвий успіх розмірами доходів і назвами посад, ти філософськи дивишся на цю гонку зі сторони. Робота в хорошому колективі й недалеко від дому, нехай і за невеликі гроші, залишає час на сім’ю, улюблене хобі та на те, щоб просто насолоджуватися плином життя без дедлайнів.
Однак пояснити це людям з іншого «табору», котрі вважають тебе невдахою, дуже складно. Але спробувати варто! Ось як це зробити:
- Якщо тобі подобається робота, і ти добре її виконуєш, це вже є приводом для гордості.
- Знаючи про те, як зазвичай реагують люди, дізнавшись про твою посаду, постарайся придумати для неї солідну назву. Погодься, що «оператор машинного доїння» звучить крутіше, ніж «доярка» (і у деяких викликає більше поваги). Так тобі буде простіше знайти спільну мову з поверхневими людьми.
- «Звичайна» робота – не означає непотрібна. Якщо в один день зникнуть продавці, перукарі та няні, життя зупиниться.
- Не варто довіряти всім словами, які ти чуєш про свою роботу. Серед тих, хто націлений на кар’єру, є люди, які заздрять твоєму «простому» життю та мріють про просту роботу.
Тимчасові труднощі
У кожної людини в житті буває чорна смуга, коли мова йде не про кар’єру і самореалізацію, а про банальне виживання. Розпитування знайомих і їхня реакція на твою відповідь про роботу стають ударом по самолюбству. З усім тим, не потрібно уникати їх, оскільки кожна розмова є стимулом до того, щоб розв’язувати наявні проблеми, а не ховати голову в пісок.
- Подумай, чи дійсно ситуація не дозволяє тобі зайнятися кар’єрою або є можливість почати щось робити вже зараз?
- Щомісяця переглядай ту ситуацію, яка змусила тебе тимчасово відмовитися від побудови кар’єри.
- Не шкодуй себе. Якщо необхідно якнайшвидше розплатитися по кредитах, доцільно братися за будь-які підробітки, не дозволяючи нелюбій або важкій роботі закабалити тебе на довгі роки.
- Використовуй будь-який шанс для просування по службових сходах, навіть якщо це тимчасова робота, яка зовсім не схожа на «роботу мрії».
- Читай історії успіху людей, які пройшли через важкі випробування. Вони не тільки заспокоюють і мотивують, а й вчать ефективним стратегіям і прийомам подолання труднощів.
Причина сорому — синдром невдахи
Можливо, в дитинстві, коли у тебе виникали проблеми з навчанням, дорослі надто наполегливо пророкували тобі кар’єру двірника? В результаті ти ніколи не вірила, що здатна на якісь досягнення, і була рада роботі, не пов’язаній з прибиранням снігу та сміття.
Час від часу потрібно переоцінювати свої бажання і можливості, орієнтуючись на актуальну ситуацію, а не на давню критику людей, що погано розбиралися в педагогіці.
- Не завжди побудова успішної кар’єри пов’язано з тривалим навчанням. Іноді потрібно освоїти кілька важливих навичок, що складають основу обраної спеціальності.
- Використовуй зустрічі з колишніми однокласниками та старими знайомими як джерело свіжих ідей і корисних знайомств.
- Визнач час, який тобі потрібен для здійснення стрибка в кар’єрі, і послідовність дій.
- Переможи синдром невдахи. Для серйозних змін в житті необхідна величезна, навіть нехай нічим не підтверджений оптимізм.
Пишайся тим, чого ти досягла, не знецінюй свої заслуги. А якщо хочеш стати успішніше – стань!