Чому алкоголь не лікує тривогу — думка експерта - Ліза

Алкоголь — один із найпоширеніших психоактивних засобів у світі. Його вживають із нагоди свят, для розслаблення, в компаніях і наодинці. Але чи дійсно він “покращує настрій”, як це роками транслюють реклама й попкультура? Що говорить наука про зв’язок між алкоголем і емоційним станом людини? У цій статті разом з барним експертом Олександром Карпусем ми детально розглянемо, як алкоголь впливає на мозок, емоції й соціальну поведінку — і що з цього правда, а що створене маркетинговими міфами.

Про експерта: Олександр Карпусь — експерт у культурі напоїв та власник найбільшої колекції алкоголю в Україні (більше 2000 пляшок). Його підхід — це поєднання глибоких знань, поваги до традицій і популяризація усвідомленого споживання.

Вплив алкоголю на організм та емоційний стан

Алкоголь — це депресант центральної нервової системи, тобто речовина, що сповільнює передачу нервових імпульсів у мозку. Після вживання він швидко всмоктується у кров і починає діяти на головний мозок. Перш за все — на префронтальну кору, яка відповідає за самоконтроль, прийняття рішень і стримування імпульсів. Саме тому після кількох ковтків людина може відчувати розслаблення, ейфорію, зниження тривоги.

Однак цей ефект — не більше, ніж пригнічення активності контрольних центрів мозку. Алкоголь також впливає на рівень нейромедіаторів — зокрема, збільшує концентрацію дофаміну (гормону “нагороди”) і серотоніну (гормону “щастя”) у перші хвилини чи години після вживання. Це створює ілюзію покращення настрою. Але водночас відбувається пригнічення глутамату (збуджувального нейромедіатора) та активація ГАМК (гальмівного), що зрештою веде до загальної седативної дії, сонливості, зниження реакцій, а згодом — до зворотного ефекту: пригніченості й тривожності.

На тривалій дистанції часте вживання алкоголю призводить до дисбалансу в роботі нейромедіаторних систем, що може викликати хронічну апатію, тривогу, депресію й навіть спровокувати або посилити психічні розлади.

Фото: Unsplash

Чому виникло уявлення, наче алкоголь “підіймає настрій”

Це уявлення має кілька джерел:

Короткочасний фізіологічний ефект. Як вже згадано, алкоголь дійсно короткочасно викликає підвищення дофаміну й зниження гальмування — людина стає розкутішою, менш тривожною, і це суб’єктивно сприймається як “покращення настрою”.
Соціальні обставини. Вживання алкоголю часто відбувається в приємному контексті — святкування, компанія друзів, музика, танці. Тобто позитивні емоції асоціюються з алкоголем, хоча насправді їх джерелом є не стільки сам алкоголь, скільки атмосфера й соціальна взаємодія.
Маркетинг. Протягом десятиліть реклама алкоголю формувала образ “веселого”, “святкового”, “заспокійливого” напою. Маркетинг апелює не до фактів, а до емоцій та соціального статусу. Алкоголь асоціюється з молодістю, сексуальністю, успіхом, дружбою. Це створює умовну реальність, де алкоголь — засіб досягнення позитивного стану, а не психоактивна речовина з ризиками.

Отже, науково доведено, що алкоголь може короткочасно змінити емоційний стан, але ідея про те, що він надійно “підіймає настрій”, значною мірою є результатом маркетингового конструювання.

Фото: Unsplash

Різниця у впливі алкоголю на настрій, залежно від дози

Малі дози (до 20 г етанолу) можуть справді викликати тимчасове відчуття легкості, зниження тривожності, соціальної скутості. Людина стає більш відкритою, балакучою. Цей ефект настає через гальмування функцій контролю та викид “гормонів задоволення”.

Великі дози (понад 40–60 г етанолу) викликають зовсім інший спектр емоцій: дратівливість, агресію, плаксивість, апатію, а згодом — емоційне спустошення. Причина — в порушенні балансу нейромедіаторів: організм не справляється з інтоксикацією, мозок починає працювати з перебоями. У багатьох людей після великої дози настає “емоційний обвал” — зниження настрою, відчуття провини, тривоги. Часте вживання призводить до виснаження дофамінової системи, через що людині стає все важче отримувати задоволення без алкоголю.

Фото: Unsplash

Від чого залежить емоційна реакція на алкоголь

Так, реакція на алкоголь — індивідуальна й залежить від низки факторів:

Генетика. Наприклад, варіації в генах, що кодують ферменти алкогольдегідрогеназа, впливають на швидкість метаболізму етанолу. У деяких людей навіть малі дози викликають головний біль, нудоту, тривогу — у таких випадках настрій не покращується, а погіршується.
Тип нервової системи. У людей з переважно тривожним, меланхолійним або імпульсивним
типом характеру алкоголь діє по-різному. Одних він може “вивільнити”, інших — зробити більш агресивними або сльозливими.
Психічний стан на момент вживання. Якщо людина вживає алкоголь на фоні стресу, втоми або депресії — ефекти можуть бути зовсім не “веселими”. Алкоголь лише тимчасово маскує симптоми, а згодом посилює негативний стан.
Соціальне оточення. У комфортній атмосфері алкоголь може здаватися більш “позитивним”, а в конфліктному середовищі — підсилювати напругу.

Фото: Unsplash

Вплив реклами на імідж алкоголю

Алкогольна реклама — один із найпотужніших інструментів формування культурних уявлень. Вона рідко говорить прямо — вона показує емоційні сценарії:

Пиво — подається як напій дружби, спорту, “свого кола”. Підкреслюється легкість, доступність, невимушеність. Типова реклама — чоловіки на трибуні чи у дворі з друзями, “щирий” сміх, невимушеність.
Шампанське — уособлює святковість, радість, блиск. Його подають як символ перемоги, Нового року, вечірок. У рекламі — блискітки, світло, святкові сукні.
Віскі — акцент на статусі, мужності, інтелектуальності. Часто — образ чоловіка у костюмі, камін, сигара. Це вже не “розвага”, а “символ глибини”.
Вино — особливо червоне асоціюється з романтикою, творчістю, натхненням. Рекламний образ: затишна вечеря, свічки, художник або письменник, музика, Франція чи Італія.

Всі ці образи — не про реальні ефекти алкоголю, а про його символічне навантаження. Вони апелюють до бажань — бути ближчими, привабливішими, впливовішими, розумнішими, щасливішими.

Фото: Unsplash

Дослідження, які спростовують міфи про “веселий” вплив алкоголю

Таких досліджень — чимало. Наприклад:

Дослідження вчених з Університету Міссурі (2012) показало, що навіть низькі дози алкоголю не покращують настрій у більшості людей після 30–40 хвилин. Ефект “ейфорії” швидко минає, поступаючись втомі, зниженню мотивації та настрою.
Метааналіз 2017 року (British Medical Journal) показав, що алкоголь короткочасно може викликати почуття розслаблення, але згодом підвищує ризик депресії, тривожних розладів і агресії. Особливо це проявляється при регулярному вживанні.
Робота австралійських дослідників (2020) проаналізувала тисячі реклам алкоголю й показала, що в 90% з них присутні емоційні маніпуляції: зображення близькості, сексуальності, щастя — але жодного слова про депресанти чи ризики.

Ці дослідження чітко доводять: уявлення про “щасливу чарку” — це культурна конструкція, а не фармакологічна реальність.

Алкоголь — не засіб покращення настрою, а хімічна речовина, яка змінює роботу мозку. Його “веселі” ефекти — короткочасні й непередбачувані, а наслідки — реальні й довготривалі. Соціальні сценарії, в які вписано алкоголь, створені не природою, а рекламою. Якщо ми почнемо розрізняти де біохімія, а де маркетинг, це може суттєво змінити наші стосунки з алкоголем.