«Чому ти сидиш біля мене? Пограйся з дітьми в пісочниці!», «Чому ти не попросила прийняти тебе в гру? Яка ти в мене нелюдима…» — журяться іноді тата й мами. Насправді ніхто з нас не народжується з умінням дружити — цьому маленькому чоловічку треба навчити.
Shutterstock Одні діти легше вливаються в колектив, іншим це дається непросто. Значить, треба навчити малюка дружити — у майбутньому цей корисна навичка йому точно знадобиться!Чи всі віки покірні? До трьох років дитині вистачає «дружби» з мамою та татом. 3-4 роки. Малята починають грати з однолітками, ділитися іграшками. Друг — будь-яка доброзичлива дитина, з якою раз-другий разом ліпили пасочки. Хлопчики та дівчатка дружать між собою. [caption id="attachment_60530" align="aligncenter" width="600"]
Burda-Media
5-7 років. Друзі вибирають, віддаючи перевагу певним хлопцям. Дівчата прагнуть дружби з дівчатками, хлопчики – з хлопчиками. З’являються «кращі друзі навіки», особливо яскраво це у дівчаток. 8-10 років. У друзів з’являються спільні інтереси, секретики, бажання проводити з друзями якнайбільше часу. 11 та старше. На думку друзів вважаються більше, ніж на думку батьків. Відсутність близьких за духом людей засмучує підлітка, сварка з другом може стати трагедією.Що робити з маленьким нелюдимом? Він начебто і не б’ється, і прагне дружити, але чомусь не виходить. Про таких кажуть: не вписується у дитячий колектив. Справа в тому, що не у всіх дітей однаково розвинений так званий соціальний інтелект. Одні відразу знаходять потрібні слова, сприймають невербальні сигнали. Інші не завжди відчувають чужий інтерес чи антипатію, не вміють висловити їх самі. Особливо важко доводиться «тепличним» дітям, які не ходять у садок, не гуляють у дворі та чудово спілкуються з люблячими батьками, родичами та друзями родини. А з ровесниками майже немає. Або просто дітям з погано розвиненою емпатією (здатністю співпереживати).
Shutterstock
Що робити? Вчити дружити! Розповісти, як правильно знайомитися та підтримувати розмову, просити допомоги та допомагати. Не давай готові рішення, підштовхуй до них: Як ти думаєш, що можна сказати хлопцям у дворі? Привітатись? Запропонувати гру в хованки чи наздоганяння? А яку іграшку краще взяти із собою? Можливо, м’яч чи фрісбі, щоб можна було грати разом?» Пояснюй, за якими ознаками можна зрозуміти, що людина хоче чи не хоче дружити. Спробуй таку гру: ти вимовляєш якусь нейтральну фразу, наприклад «Я зараз зайнята, давай пограємо завтра», з різними інтонаціями (нудною, глузливою, доброзичливою), а дитина намагається вгадати. А потім нехай зобразить радість, незручність, інтерес. Дитина почала з кимось дружити? Запропонуй покликати нового друга у гості: удвох спілкуватися простіше, ніж у компанії. Чим більше контактів із однолітками буде, тим більше шансів на успіх. Іноді буває, що дитині подобається дружити з хлопцями трохи старше або трохи молодше її самої. Не треба підганяти стосунки під норму: нехай обирає тих, з ким комфортно. Хочеш дізнатися, як правильно карати дитину? Дивись: https://youtu.be/DPMtOrz6T6E Автор: Ліза Жіночий журнал Джерело: www.youtube.com Читай ще: Завдання для батьків: як вчити дитину корисною? Мандруємо з дітьми: що взяти із собою?
Поділись з друзями корисним!
