Як боротися? Поради психолога

У світі існує купа огидних речей. У російській для них ще не знайдено слів-визначень, проте вони вже стали частиною нашого життя, хоч і називаємо ми їх англійськими термінами – харассмент, булінг, босинг, газлайтинг, сексизм. Сьогодні ми поговоримо про сексизм – дискримінацію за ознакою статі, і про те, що робити, якщо ви зіткнулися з ним на роботі. ЧИТАЙ ТАКОЖ: Як правильно піти з роботи? 5 головних порад Дискримінації за ознакою статі можуть зазнавати все – як чоловіки, і жінки.Але в нашому патріархальному суспільстві жінка значно частіше стикається з різними проявами сексизму. Від побутового – коли суспільством їй відводиться роль господині вдома та матері. І всі, хто не хоче її приймати, чують «дбайливі» питання: «Ти заміж збираєшся і дитину народити?» або відразу осуд: «Тобі народжувати час давно, а ти все як бабка пурхаєш». До трудового – коли у вакансії відмовляють молодій мамі чи над жінкою вибудовують «скляну стелю» в кар’єрі – ти не просунешся далі за цей рівень, бо ти не чоловік.Боротися із сексизмом на роботі складно, насамперед тому, що він прихований. Роботодавець ніколи не визнається тобі, що відмовляє у просуванні по службі лише тому, що ти жінка. Або не озвучить справжню причину, чому тобі не дісталася вакансія. Натомість ти почуєш обтічний «у вас недостатній рівень підготовки» або «ми будемо мати на увазі наступного разу». Але є деякі ознаки, якими ще до прийому працювати можна зрозуміти, що у організації існує сексизм. Наприклад, ти читаєш в описі вакансії: “Розглядаємо кандидатів до 35 років”. Вікове обмеження – це сексизм, але це вже показник дискримінації за віковим ознакою. У прийомі працювати все визначається кваліфікацією кандидата, а чи не його віком. Або «віддамо перевагу кандидатам-чоловікам». Це вже прояв сексизму у «чистому» вигляді. Якщо в описі вакансії все виглядає цілком коректно, але при цьому на співбесіді тобі запитують: «А чи не підете ви в декрет, як тільки влаштуєтеся на роботу?». – це сексизм. Якщо вас питають: «Хто сидітиме з вашою дитиною, поки ви на роботі?» – це сексизм.Чоловікові з маленькою дитиною або чоловікові-холостяку ніколи не поставлять такого питання. Апріорі передбачається, що з дитиною сидітиме дружина. Якщо ти стикаєшся з сексизмом ще на співбесіді, то можна відразу звернути на це увагу інтерв’юера: «ваше питання звучить сексистськи» чи «запитаєте ви про такого кандидата-чоловіка?» і серйозно замислитися, чи варто приймати таку пропозицію, як би спокусливо вона не виглядала. Але що робити, коли ти вже працюєш і стикаєшся зі статевою дискримінацією? Сексизм може бути горизонтальним – ті ж скрізні жарти від колег-чоловіків або натяки співробітників про те, що своєю кар’єрою ти завдячує ліжку. З горизонтальним сексизмом впоратися простіше – для цього достатньо зібрати всі факти та написати доповідну записку на ім’я безпосереднього начальника. Бажано зареєструвати її в канцелярії та зберегти собі копію. Якщо керівник відмовляється реагувати – подати її вище, на керівництво компанії. Зазвичай власники зацікавлені в тому, щоб їхній бізнес працював і процвітав, а не в тому, щоб співробітники були зайняті конфліктами та інтригами. Тому велика ймовірність, що вони вживуть заходів. Якщо ж сексизм вертикальний – тобі відмовляють у просуванні по службі або недоплачують, або будь-яким іншим способом ставляться інакше, ніж до рівних тобі в обов’язках та кваліфікації колегам-чоловікам – боротися складніше, але все ж таки можливо. Для цього можна зібрати інформацію про те, скільки в компанії керівних позицій і скільки займають жінки. Чи допущено жінок взагалі до управління компанією? Яка кваліфікація працівників-чоловіків? Чи відповідає вона вимогам, зазначеним у посадовій інструкції? Можна спробувати дізнатися інформацію про рівень оплати праці рівних тобі на посаді співробітників-чоловіків та порівняти зі своєю. Усі клопотання про підвищення необхідно подавати письмово та наполягати на тому, щоб відмови також були оформлені письмово. Коли збереться значний пакет доказів – з ним можна спробувати або звернутися до вищого керівництва компанії, або одразу піти до суду. Будь готова до того, що роботу ти втратиш, але можеш отримати вагому матеріальну компенсацію і точно компенсацію моральну – ти захистиш себе і своє ім’я. У будь-якому випадку, спосіб реакції варто вибирати, спираючись на свої бажання, впевненість та енергію. Ніякі пошуки справедливості не варті зіпсованого здоров’я чи втраченої душевної рівноваги. Роби так, як краще для тебе: можеш боротися – борись, ні – шукай іншу роботу. Головне, не дозволяй будь-якої дискримінації розхитувати твою впевненість у собі. Проблеми не в тебе, проблеми у того, хто намагається втиснути інших у свої вузькі рамки уявлення про світ. ЧИТАЙ ЩЕ: Як повернутися до роботи після народження малюка? Життя після свят: як налаштуватися на робочий лад