Глава сім’ї: хто головний у сучасних стосунках?

На кожному життєвому етапі та в будь-якій життєвій ситуації людина виконує певну функцію, покладену на неї суспільством, або власними переконаннями. Такі форми прояви себе індивідуумом у системі соціальних відносин психологи назвали соціальною роллю особистості. Позначили також кілька основних ролей, без успішного виконання яких людина не може відчувати всю повноту життя та задоволення собою.До них відносять комплекс сімейно-побутових ролей, комплекс професійних та суспільно-політичних ролей. Саме комплекс, бо водночас людина виконує їх дещо. Так, студент водночас може бути громадським активістом, музикантом, сином, другом, коханим. ЧИТАЙ ТАКОЖ: Що робити з ревнощами до минулих відносин: порада психолога Розглянемо деякі аспекти розподілу ролей у такому обмеженому соціумі, як сім’я. Адже від того, як вони побудовані, залежить благополуччя всіх її членів. Тож кому бути головним? Поняття «глава сім’ї», або «господар у домі», пов’язують із виконанням управлінських функцій:загальне керівництво життям сім’ї,прийняття важливих рішень,розпорядження сімейним бюджетом,Вибір тактики виховання дітей. Ще недавно цю роль у сім’ї виконував виключно чоловік. Але з розвитком суспільства патріархальні відносини в сім’ї канули в лету.За даними соціологічних досліджень, у сучасних сім’ях поширені егалітарні відносини (чоловік і жінка займаються розпорядчими функціями спільно). Найцікавіше, що розподіл ролей у ній починається ще періоді залицяння. А вже, вступивши в шлюбні відносини, дуже часто між подружжям виникають конфлікти на ґрунті того, що ніяк вони не можуть визначитися, хто ж головніший. Щоб таких конфліктів не виникало, слід одразу позначити, хто відповідає. Отже!Годувальником у сучасній сім’ї вважається той, хто відповідає за добробут сім’ї та приносить у будинок більшу частину грошей.Охоронцем вогнища є той, хто бдить за порядком у домі і менш відповідальний за матеріальний добробут сім’ї.Вихователем дітей стає той батько, який погоджується взяти на себе цю роль. Звичайно ж, у цьому процесі в ідеалі мають бути задіяні обидва батьки, а ось нянею, як правило, виступає хтось один, або запрошена вихователька. Вона на якийсь час також стає членом сім’ї і перебирає на себе одну з батьківських ролей.Відповідальним за дозвілля є не лише глава сім’ї, а й той, хто, заручившись його підтримкою, відповідає за якість спільного проведення часу.Роль сексуального ініціатора в парі також не завжди покладається на главу сімейства, тому паритетні ролі тут дуже доречні.Роль сімейного психолога, як правило, покладається лише на одного із членів сім’ї.Роль дітей повинні виконувати лише підростаючі члени сімейства. Щоб уникнути конфліктів, ці ролі повинні бути обумовлені або повинні бути прийняті як само собою зрозуміле. ЧИТАЙ ТАКОЖ: Нестерпна легкість буття: правила співжиття з коханою людиноюЯкий тип відносин сім’я не обрала, але дорослі обов’язки повинні покладатися на дорослих, а дитячі – на дітей.

Що ж трапляється, коли відбувається підміна ролей, не властивих статі, віку та рівню розвитку? Адже часто сім’ї розпадаються, сходяться в нерівні сім’ї, хтось із подружжя помирає… Тоді ролі глави сім’ї, чи вихователя, чи годувальника перебирають він ті, кому вони властиві. При зайнятості батьків роль вихователя молодших посідає старших дітей, при розлученні – роль годувальника відводиться одному з батьків. Як же упоратися з такою ситуацією? Я рекомендую у таких випадках звертатися до сімейного психолога. Тому що в кожній сім’ї необхідне чітке і правильне тлумачення проблеми, і, виходячи з цього, складається рішення – як допомогти. ЧИТАЙ ТАКОЖ: 10 порад психологів для профілактики сімейних криз 7 ситуацій, у яких настав час звернутися до сімейного психолога