Заслужений артист України, співак Володимир Дорош представляє пісню, яка увійде в українські воєнні хроніки, як музична класика весни 2022 року.
Це пісня про весну, але не ту, до якої ми звикли, щасливу та теплу, а ту, яку у нас з вами, українців, тимчасово відібрали. Кошти від прослуховувань пісні підуть на гуманітарні потреби, викликані військовим вторгненням Росії на територію України.
Володимир записавши дме з молодою та чарівною зіркою, учасницею проекту «Голос Країни» 12-го сезону, Оленою Чукаленко.
Наша редакція підготувала перше за війну мініінтерв'ю з Володимиром Дорошем.
Як в умовах війни можна зробити якісний запис пісні?
По-перше, все залежить від фінансової ситуації та від того, де людина знаходиться. Якщо людина знаходиться в Європі, в Америці чи в Канаді, то зрозуміло, що це не проблема. Коли є гроші, можна записати пісню у будь-якій студії. По друге, оскільки я не виїздив і нікуди не збираюся виїздити зі своєї держави України, і вся моя сім'я тут, і моя маленька дитина, якій всього-на-всього 2 тижні від дня народження, і враховуючи те, що в мене завжди була своя студія, як тільки я почав професійно займатися музикою, то я рекомендую всім без виключно готуватися до життя серйозно і кожному музиканту мати свою власну студію, свою команду музикантів та саундпродюсера. Можливо це звучити досить цинічно, але коли хочеш заробляти, то треба вкладати в бізнес, а не тільки в модні лахи, дорогі машини та інші прибамбаси.
Як артисти тримаються без гонорарів? Як виживають? Що Ви можете порадити колегам від себе?
На гарячій сковороді холодних місць не буває. Коли йде війна, всі артисти без виключно розуміють, у якому положенні ми знаходимось, весь український народ, тому я можу порадити, щоб виживати, можливо, потрібно шукати інший спосіб для застосування своїх сил та можливостей, шукати інші професії, або, якщо вони є, то займатись ними. Розраховувати на те, що артисти повинні бути у привілейованому положенні неможливо. Адже насамперед треба давати можливість тим, хто захищає нашу батьківщину. Звісно можна одразу задатися питанням, а за що ми тоді воюємо, якщо завтра не буде музики, творчості та мистецтва… За це теж йде війна. І тут яку я можу дати пораду, якщо я не такий традиційний артист, як усі. Я завжди говорив, що заробляв гроші, щоби співати, а всі інші співали, щоби заробляти. Тому всі дорослі люди повинні були бути готовими до найгіршого, думати про якийсь резерв, заощадження, тощо.
Чи плануєте тур Європою чи Америкою?
Всі українські артисти мріють у цьому житті виступати в Європі, Америці, Австралії, Африці… Мені однаково де виступати, я музикант і артист, я готовий виступати де завгодно, якщо це буде мати якийсь сенс, і справді допоможе в такий тяжкий час нашій Україні і нашим збройним силам.
Що буде першим Вашим поступком, як музыканта, коли прийде перемога України?
Мені ніколи не подобалося, що за 30 років ми слідували західній музиці та її кумирам, а не продовжували свою автентичну музыку, не займалися серйозно національною культурою та свідомістю, про що на сьогодні, коли трапилася війна, свідчити яка кількість людей втекла з нашої держави, щоб приїхати коли все налагодитись. І я не можу їх судити, бо вони рятували життя своїх дітей, але коли ми переможемо, ми повинні будемо дати оцінку тому факту, що наша держава, крім нас, нікому не потрібна, і що ми самі повинні її відбудовувати. Без заходу, без сходу самі. І це ми, українці, повинні зрозуміти. Якщо я залишусь живий, і залишитись жива моя сім'я, моя команда, яких я безмежно люблю, а всі вони зараз знаходяться тут, в Україні, разом зі мною, в Полтавській області, то перше, що я зроблю — це знайду кошти і побудую церкву. Нехай береже нас Господь, і той іспит, який він нам послав, ми повинні пройти гідно і навчитися жити самостійно.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
