Вузька смужка суші між лиманом і морем, священна земля скіфів Гілея… Знайомтесь: Кінбурнська коса
Фото: Legion-Media
Сорокакілометрова смуга суші між Дніпрово-Бузьким лиманом і Чорним морем у найширшій своїй частині сягає десяти кілометрів, у найвужчій – кількох метрів. Ми називаємо її косою, скіфи називали «довгим волоссям», турки - «гострим носом» («кіл бурун») ... Звідси і важковимовне «Кінбурн». Ще чверть століття тому ці території були «закриті»: доступ до краси Кінбурнської коси мали лише військовослужбовці тутешньої навчально-тренувальної бази та нечисленні екологи. Сьогодні Кінбурн – це національний парк «Білобережжя Святослава», що входить до складу Чорноморського біосферного заповідника, та відмінне місце відпочинку: море, лиман, нескінченні піщані пляжі, численні озера, соснові ліси, степи та повна відсутність асфальту – відпочинок екологічніший і придумати не можна.
Слідами Геродота
Ступивши на прогрітий сонцем пісок Кінбурна, згадай: ця земля священна. Згідно з Геродотом, саме тут розташовувалася Гілея – мала батьківщина скіфів. Тут Геракл зустрів змієногу богиню Апі, матір царя Скіфа, прабатьку цілого народу. Цікаво, що у перекладі з давньоперського «Апі» означає вода…
За часів Геродота Гілея (від «гюле» – ліс) була покрита густими лісами: дуби, берези, чагарники вільхи та чорної тополі, густо перевиті хмелем, створювали вологі непрохідні чагарники. Залишки цих лісів – «саги» – існують на косі і сьогодні. У їхніх зелених сутінках у стародавні міфи віриться напрочуд легко. До речі, в цих же місцях знаходився священний гай богині Гекати – покровительки магії… Сьогодні ліси на косі здебільшого молоді – соснові, вони чергуються із густими чагарниками сріблястого лоха, дзеркалами прісноводних та солоних озер. Тутешні озерця славляться не лише великою кількістю риби – місцеві грязі цілющі. Природа Кінбурна взагалі феноменальна: однією кв. кілометр півпустеля, степ, луг і вологий ліс. Піщані оси та тушканчики сусідять із жабами та вужами… Фантастика! Одне лихо – комарі! Величезні, як гелікоптери, голодні, як вовки… А як інакше, хочеш відпочивати екологічно – ласкаво просимо в харчовий ланцюжок! Кінбурн – справжнє пташине царство: лебеді, пелікани, гуси, качки, чаплі, баклани, чайки, водяні курочки… Тут вони гніздування. Звірів побачити складніше, але кажуть, козулі та вовки тут просто благоденствують.
Фото: Legion-media
Радості цивілізації
Попереджаємо одразу, асфальту на Кінбурнській косі немає. Між трьома селами прийнято ходити пішки або їздити на позашляховиках. Місцеві жителі охоче приймають туристів, ціни на житло більш ніж демократичні. А на шанувальників комфорту на Кінбурні чекають дві дуже «просунуті» турбази. Так, «Крутий осип» радує гостей акуратними дерев'яними будиночками з кондиціонером, доглянутою територією, баром, рестораном і навіть басейном. Тут і про дозвілля відпочиваючих подбали. Розробили цілу низку екскурсій: екологічна автомобільна прогулянка заповідником, морська прогулянка Ягорлицьким лиманом, подорож на острів Тендра. До речі, хочеш побувати на острові Буян? Історики стверджують: казковий пушкінський Буян та острів Березань – одне й те саме місце. Приїжджай на Кінбурн, заразом і в казку навідаєшся.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
