Мигдалики мають властивість запам'ятовувати кожен вид вірусів і сигналізувати імунної системі при подальшому попаданні їх в організм.
Лімфоїдна тканина, з якої складаються аденоїди, під час їхньої активної роботи збільшується. Це абсолютно нормально.
Якщо навантаження на аденоїди стає занадто великим, вони запалюються і набрякають (гострий аденоїдит). Важливо відрізняти аденоїдит від аденоїдних вегетацій (саме це захворювання називають аденоїдами). У першому випадку показано консервативне лікування. У другому може знадобитися операція.
несхожі близнюки
Аденоїдні вегетації - це не набряк (як при аденоїдиті), а надмірне розростання лімфоїдної тканини мигдалини. Це відбувається знову-таки через часті застуди.
За осінньо-зимовий період діти встигають перехворіти на все, що тільки можна. Оскільки носоглоткова мигдалина не відразу після одужання повертається до своїх звичайних розмірів, фактично дитина виписується назустріч новим хворобам із недолікованою носоглоткою.
Крім частих застуд, причиною збільшення аденоїдів можуть стати: спадковість, знижений імунітет, алергія, погана екологія, сухе повітря в будинку, пасивне куріння (коли дитина піддається впливу тютюнового диму).
тривожні симптоми
Симптоми при аденоїдиті та аденоїдних вегетаціях схожі. Ось кілька ознак, за наявності яких варто, не відкладаючи, відвідати оториноларинголога.
● Дитина хропе уві сні.
● Вранці кашляє (через слизу, що скупчився за ніч).
● Часто страждає на нежить, який довго не минає.
● Часто дихає ротом, гнусує.
● Регулярно хворіє на отит, помітно знизився слух.
При утрудненому носовому диханні в організм потрапляє менше кисню. Тому нерідко у дітей з аденоїдами спостерігається підвищена стомлюваність, дратівливість, проблеми з концентрацією уваги.
погляд з середини
Для правильної постановки діагнозу при аденоїдах дуже важливі компетенція та професіоналізм лікаря. Якщо лікар, побачивши дитину, з ходу вимовляє вердикт «аденоїди» та пропонує операцію, краще проконсультуватися з іншим фахівцем. На сьогоднішній день найнадійніший спосіб діагностики аденоїдів – ендоскопія. Тонкий ендоскоп вводиться в порожнину носа, і відеокамера "бачить" все, що знаходиться у важкодоступних місцях носоглотки. На екран виводиться реальне зображення аденоїдів та сусідніх із ними тканин, і лікар може визначити точні розміри глоткової мигдалини.
варто боротися!
Навіть якщо аденоїди у дитини сильно збільшені, на операцію треба йти лише у крайньому випадку. Чим дитина молодша, тим більше її імунітет, що формується, потребує носоглоткових мигдаликів. Якщо ще є шанс впоратись безопераційними методами – боріться до останнього!
Май на увазі: медикаментозне лікування аденоїдів дуже тривале. Лікар може запропонувати гомеопатичні, протизапальні, противірусні, протиалергічні, імуномодулюючі препарати, антибіотики, фізіотерапію. Дуже важливими є регулярні прогулянки на свіжому повітрі. Зволожуй повітря в будинку, давай дитині більше пити. І щодня промивай носоглотку сольовим розчином чи настоєм трав.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
