Потовиділення – нормальна функція людського організму. Вона необхідна ефективної тепловіддачі під час фізичних навантажень, стресу, перегріву організму. Однак існує і порушення цієї функції, яке в медицині називається «гіпергідроз».
Однозначної причини, а також досконально вивченого механізму виникнення гіпергідрозу не існує. Інтенсивність потовиділення залежить від цілого ряду факторів. Причиною надмірної пітливості можуть бути зміни гормонального фону: у підлітків – у період дорослішання, у жінок – під час клімаксу, а також порушення у нервовій та ендокринній системах. Дуже часто провокуючим фактором є стрес. Гіпергідроз може бути наслідком хвороби – захворювання нирок, туберкульозу. А також за підвищеної ендокринної функції щитовидної залози.
Якщо частіше потіють тільки руки, стопи і пахвові западини, то з більшою ймовірністю причина у вегетосудинній дистонії, стресах та нервовому перенапрузі. Також потрібно пам'ятати про те, що алкоголь, гостра їжа, синтетичний одяг є факторами, що провокують.
Чим лікувати такий стан? Найкраще розібратися у цьому питанні допоможе лікар-дерматолог. Існує маса лікарських речовин, які орієнтовані на корекцію роботи потових клітин. Деякі блокують вироблення поту. Їх вводять локально з допомогою ін'єкції. Час дії – до 6 місяців. Це радикальніше лікування.
Почати можна і із засобів, що містять цинк, формагель та інші речовини, або зі складних бовтанок. Такі засоби, наприклад у вигляді кулькового дезодоранту або спрею, може порадити провізор в аптеці. Прописи для приготування складних бовтанок дасть лікар.
У великої кількості пацієнтів після лікування від 3 до 5 тижнів підвищене потовиділення значно знижується, або зникає повністю. Якщо ж після півторамісячного курсу лікування ефекту не спостерігається, є сенс обговорити з лікарем радикальніші заходи. Наприклад, хірургічне лікування чи ін'єкції.
Фізіотерапевтичні методики - іонофорез, електросон, хвойні та перлинні ванни - також ефективні.
Джерело: журнал «Домашній лікар»
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
