Влад Нікітюк: “Я схиляюся до позитивних героїв”

У понеділок, 16 квітня, о 21:00 на телеканалі «Україна» відбудеться прем’єра 8-серійної пригодницької мелодрами «Спадкоємиця мимоволі» виробництва Mamas Film Production на замовлення каналу. Це неймовірна історія дівчини, яка раптово стала спадкоємицею величезного стану і дізналася, що належить до стародавнього почесного роду. Життя головної героїні фільму Софії Тимчук відбувається між лекціями, підробкою в етнографічному парку аніматором та допомогою приймальної мами у заміському мотелі. Але раптом Cофія дізнається, що її справжнє прізвище – Ізяславська, і вона – спадкоємиця древнього роду, своїм корінням іде до самих Рюриків. Скористатися наївністю дівчини вирішує місцевий олігарх Короленка – він пропонує Софії стати керуючою його бізнесу, чому, звичайно ж, не радий онук Короленка: Ярослав упевнений, що саме він мав стати спадкоємцем бізнес-імперії діда. Але спроби розібратися у складній грі діда призводять Ярослава до ще більших потрясінь. Напередодні прем’єри ми поспілкувалися із виконавцем ролі Ярослава, українським актором Владом Нікітюком. – Владе, сюжет фільму – трохи казковий. Як думаєте, подібна історія могла б статися у реальному житті? Я погоджуся з тим, що він справді казковий, тому що нічого подібного у реальному світі я не чув і не бачив. Швидше за все, ця історія ще з кимось станеться… (усміхається). – Головна героїня виявляється спадкоємицею стародавнього роду Рюриковичів. Чи легко вам у школі давалася історія? Які предмети взагалі були коханими? Нелегко і легко. Я, чесно кажучи, не дуже й школу любив, але улюблені предмети були – це фізика та хімія, бо наші педагоги вміли нас ними зацікавити.

– «Спадкоємиця мимоволі» – ваш третій спільний проект з Мами Фільм Production
та каналом «Україна» після «Дитини на мільйон» та «Квітів дощу». Усі три знімали минулого року. Як думаєте, чим вдалося «підкупити» продюсерів, що вони запрошують вас практично на всі свої проекти? Швидше за все, довірою. З ними можна спілкуватися і дійти чогось спільного, конкретної думки, яка всіх буде влаштовувати. – З режисером Тарасом Дударем, колегами-артистами склалися добрі стосунки? Чи були якісь екстремальні історії на зйомках цього серіалу? Тарас Дудар у моєму списку улюблених режисерів, і добрі стосунки з ним склалися вже давно. З колегами довелося трохи повоювати, що я думаю, призвело лише до позитивного результату, що позитивно вплинув на проект. Якщо зйомки -14 градусів на натурі можна назвати екстримом, то ось він! – У вашій фільмографії – як позитивні, і негативні герої. Якби довелося вибирати – грати виключно позитивних персонажів чи лише поганіших, яких би вибрали? Я схиляюся до позитивних героїв. Вони допомагають мені рухатися на краще. Але “погані” допомагають виробити характер! Так що, як бачите, я не можу і без тих та інших (сміється). – У вас на станиці у соцмережі багато фотографій із актором Валентином Томусяком. Ви давно знайомі, дружите? Кого із артистів можете назвати своїми близькими друзями? Я б не сказав, що так багато. У нас була лише одна спільна фотосесія. Знайомі ми давно, дружимо. Кого назвати? Я залишу це в таємниці (усміхається). – Хто ще складає коло вашого спілкування? Чи легко ви взагалі сходитеся з людьми? Насправді це абсолютно різні люди. Лікарі, спортсмени, юристи, психологи і я впевнений, що цей список можна доповнювати. Легко схожу, особливо якщо є спільні інтереси. – Якщо не актором, як вважаєте, ким би ви могли стати? Я боюся про це думати, бо більше, як на мене, нічого не вмію. У дитинстві я хотів бути кухарем, а трохи старшим – лікарем-хірургом. – Над якими проектами зараз працюєте і де ми вас скоро побачимо? З чуток, незабаром має вийти серіал “Правило бою”! Але, знову ж таки, це лише чутки. Працюю над собою. Знаходжуся, так би мовити, у творчому пошуку, надихаюсь для майбутніх проектів.