В новом сезоне «Инспектора Фреймут» (канал «1 + 1») Ольга Фреймут расширила границы своих проверок, сделав проект более социальным. Теперь под ее инспекции попали школы, детские садики, магазины…
пресс-служба канала 1+1
Какие школы инспектировать, мы узнавали из моего «Инстаграма», который пестрит приглашениями детей и их родителей. Когда мы инспектировали супермаркет на Троещине в Киеве, к нашему редактору подошли родители и попросили помочь встретиться с заведующей детским садом через дорогу, которая берет взятки, а сама даже на собрания не приходит. Рекордно высокие рейтинги проекта доказали, что эти темы актуальны. Признаюсь, программа выматывает ее создателей, требует много усилий и от меня. Но как остановиться, если некоторые предприятия даже санстанция не может проверить?» — поделилась Оля с нами своими размышлениями о проекте в эксклюзивном интервью. Кстати, оказалось, что если в работе Фреймут не идет ни на какие компромиссы, то в любви готова на большие уступки! Перфекціонізм та інтуїція Оля, а ти сама ходиш тільки тими закладами, які вже перевірила? Мій телевізійний образ нічим не відрізняється від мене у звичайному житті. Але досвід інспектора допомагає не помилятися у всіх сферах послуг (не лише у ресторанах), виробляє перфекціонізм та інтуїцію. Наприклад, нещодавно мама без мого відома здала у хімчистку улюблене пальто. Про цю хімчистку я нічого не чула, але мама запевнила, що довіряє, бо у власниці «такі добрі очі». Через тиждень мені привезли зіпсоване пальто з коротким рукавом та «збритим» ворсом. Професіоналізм не перевіряється виразом особи. Я завжди звертаю увагу на ім’я та репутацію. Нещодавно ти запатентувала своє ім’я. Навіщо? Моє ім’я пов’язане з репутацією програми, це знак якості Інспектор Фреймут. Тому я послухалася порад юристів і вирішила захиститися від недобросовісного його використання. Це світова практика для громадських людей. Багато шанувальників «Інспектора Фреймут» заздрять твоїй ідеальній фігурі. Розкажи, як придбати такі параметри, як у тебе. Тело — это храм для души. Как только я начинаю чувствовать себя несчастной — пропадает сияние кожи, глаза перестают манить. Я считаю чревоугодие грехом. Это проявление всех человеческих слабостей: неуверенности в себе, жадности, лени. А еще важна генетика. Мои родители — спортсмены. Мама в свои 52 года стоит на голове и имеет идеальный пресс. Я начала заниматься спортом благодаря Злате — как-то она завела меня в свою танцевальную студию и познакомила с мастером спорта по художественной гимнастике. Теперь я занимаюсь стретчингом три раза в неделю уже более полугода. Кроме того, я живу и работаю в телевизоре, а камера добавляет 5–7 килограммов. Поэтому я, как спортсмен, просто обязана быть в форме. Такое тело мне необходимо для работы.
Оля з мамою та бабусею
“Я дуже хочу ще раз стати мамою” Оля, ти романтик? Яким романтичним вчинком тебе можна здивувати? Я росла на Бальзаку, Оскарі Уайльді та Бронті, а за вікном був сірий Новий Розділ, де люди виживають на зарплату сірчаного комбінату. А я зачитувалась романами, в яких чоловіки не розмінюються і люблять навіки. Рятувалась від банальності міста музичною школою. Бах і Шопен здавались цікавішими компаньйонами, ніж однокласники Володька та Мирон. Мене засмучувало, що не було в кого закохатися. Тому що з дитинства я не вміла любити «за високий зріст», все життя закохувалась у гарних душею. Зараз я теж люблю найкращого чоловіка на землі. І мене не лякає, що він може втратити інтерес до мене. Я не вибираю чоловіка, щоб тримати його поряд із собою. Я вмію любити незалежно від взаємності, але вибираю найдостойніших. Той, якого я люблю, дуже романтичний. Це його перманентний стан. Адже дозовані вишукані вчинки — це якась піар-акція, щоби завоювати жінку на короткий період. У тебе образ суворої та принципової жінки. Чи доводилося жертвувати своїми принципами заради чоловіка? Кохання – це єдина територія для мене, де можна бути слабкою. Принципами жертвувати не доводилося, тому що я не спілкувалася з чоловіками, які намагалися мене змінити. Але жертвувати комфортом заради коханого доводиться. Я не намагаюся вдавати, що зайнята, не описую в SMS, як важко працюю. Приховую свою зайнятість, щоби чоловік відчув свою силу. Іноді переношу зустрічі і навіть зйомки, якщо потрібно вибирати між роботою та особистим життям. Якось бойфренд попросив мене полетіти з ним до Цюріха завтра, я спокійно погодилася. Він навіть не підозрював, що в цей час я була в Херсоні. Я відклала робочий візит і всю ніч добиралася до Києва. Вранці я з посмішкою сіла в літак. Ти знайомиш Злату зі своїми бойфрендами? Злата знайома із моїм колом спілкування. Я просто не уточнюю, хто з цих друзів – бойфренд. Чи хотіла б ще раз вийти заміж? Чомусь, коли я в житті зациклююсь на мрії, вона починає дражнити мене. Тому я знаю, чого хочу, але не одержима своїм бажанням. Так і із заміжжям. Якщо на небі ще в мене повірять, то виділять чоловіка. Якщо ні, не бачу в цьому трагедії. Для мене шлюб — дуже гарна церемонія, яка, на жаль, через старомодність більше не діє на мешканців ХХІ століття. У кохання з першого погляду та на все життя вірю. Але не думаю, що шлюб є гарантією щастя. А дітей ще хочеш? Я бы очень хотела еще раз стать мамой. Я хочу не скучать в старости, а передавать детям какие-то семейные ценности, опыт. Мечтаю о загородном доме, но вдвоем со Златой нам в нем может быть одиноко. Дочка выросла, она у меня наполовину британка, поэтому скоро отправится учиться в школу в Англии. Думаю, сейчас самое время рожать еще раз. Но все зависит от Бога.
дочка Злата
Які риси свого характеру бачиш у дочці? Злата повністю «укомплектована» моїми замашками. І мене це іноді дратує. Але коли роблю зауваження, розумію, що адресую їх собі. Я така сама. Помітила закономірність: тільки варто мені подолати якусь нестачу, він одразу пропадає в Златі. Наприклад, якщо я більш зібрана вранці, коли відправляю доньку до школи, вона вчасно виходить із дому, раніше лягаю спати — і Злата теж починає позіхати о 22.00. Тому, коли бачу слабкі місця у дитячому характері, одразу працюю над своїм. У Злати вже є шанувальники? Ти висуваєш до них якісь особливі вимоги? Злата дуже комунікабельна, тому легко знайти друзів серед хлопчиків. Коли упорядковую її портфель, часто знаходжу кільця, листівки, іграшки. Мені подобаються друзі Злати. Хлопчики, з якими вона спілкується, іноді бувають у нас у гостях. Але тільки серед них з’явиться хтось підозрілий, одразу стану стіною. Я за волю в рамках. Захищатиму свою дочку від біди хитрістю, а якщо не вийде, тоді відкрито забороню спілкуватися. Щастя у вірі Як часто ти бачишся зі своєю сім’єю – батьками, сестрою? У нас очень дружная семья, мама, сестра и папа часто приезжают ко мне в Киев. Ездить в Новый Роздол я не люблю. Мне больно смотреть на родной город, который превратился в кладбище моего детства. Все заброшенное, разрушенное. С родными часто встречаемся и во Львове, где у меня есть квартира.
прес-служба каналу 1+1
Ти не приховуєш, що ходиш до церкви. Вищі сили допомагали тобі у житті? Я віруюча і це моє щастя. Мені завжди здавалося, що в мене з небом добрі стосунки. Наче я дала руку — і мене повели. Коли народилася Злата, я повернулася з Лондона до Києва. Вийшла заміж, але мріяла про професійну реалізацію. Пам’ятаю, як просилася на канали журналісткою без зарплати, бо відчувала покликання. І я рада, що у той період свого життя зробила правильний вибір. І ще: всі важливі події у моєму житті відбуваються 19 грудня — у день святого Миколая, мого улюбленого святого. Саме цього дня я перейшла працювати на телеканал «1+1». З моїм духовним наставником, отцем Мелетієм, я познайомилася в Одесі, коли переживала розлучення з коханим. Цей монах, незважаючи на свій молодий вік, має неземну мудрість. До речі, у мій день народження, 25 лютого, отець Мелетій святкує день ангела, що для людей такого сану набагато важливіше свято. Оля, крім величезної кількості шанувальників, є люди, які скептично ставляться до тебе. Порадь, як протистояти пліткам та критиці, залишаючись вірною собі. Потрібно обмірковувати критику, у ній дуже багато правди. Просто не всі вміють у коректній формі висловлювати свої думки. Я навчилася відрізняти банальну ненависть від конструктивної критики. Глядачі мають право робити мені зауваження, адже я постійно присутній у їхньому житті — у їхніх будинках через телеекран, навіть через це інтерв’ю. Я дякую критиканам, вони шліфують мене, не дають зістаритися, тримають розум у тонусі. Думаю, читачки теж зможуть виробити в собі імунітет до пліток, якщо навчаться відсівати їх. Потрібно бути кристально чистим перед собою та мати внутрішній стрижень.
