
Ексклюзивне інтерв’ю з Григорієм Решетником: про ревнощі, славу і сім’ю
У відвертому інтерв’ю Григорій Решетник розповів, чи є ревнощі або конкуренція у стосунках із дружиною через популярність, як підтримує професійний тонус і долає вигорання. Читай ексклюзивно у матеріалі.

Фото: instagram.com/grisha_reshetnik/
Григорій Решетник, ведучий романтичного реаліті “Холостяк” на СТБ, розповів нам багато цікавого у новому році. Попри шалену зайнятість в останній місяць 2025 року телеведучий впевнено крокує у майбутнє та має чимало мрій і планів. Коли встигає відпочивати, як поєднує роботу з вихованням трьох дітей та чому ніколи не зупиняється на досягнутому, дізнайся з інтерв’ю.
Професійна діяльність
Григорій Решетник зараз, і Григорій Решетник 10 років тому. Що змінилося?
— Щороку змінююся, сподіваюся — на краще. Я став більш впевнений у собі, у тому, що я професіонал. Зростаю з кожним роком, не зупиняюся, постійно удосконалюю себе, розвиваюся. Доказ цього – успіх проєктів, у яких я ведучий.
Як чоловік ще більше відчуваю щастя, бо збільшилася кількість дітей. За останні 10 років ще більше полюбив Україну. Почав викладати в університеті предмет “Майстерність ведення ведучого”, раніше це було “Диктор і ведучий телепрограм”. Займаюся науковою діяльністю, здобув науковий ступінь доктора філософії у галузі культурології (захистив дисертацію на тему “Реаліті-шоу “Холостяк” як феномен аудіовізуальної культури” в Київському національному університеті культури і мистецтв (КНУКіМ). Прагну ще більшої динаміки розвитку та постійно тримаю себе в професійному тонусі.
Що саме робите для того, щоб розвиватися й тримати себе в тонусі?
— Багато читаю, передивляюся проєкти колег, вивчаю концепції різних програм на YouTube. Слідкую за новими тенденціями, щоб завжди бути актуальним ведучим станом на сьогодні. Приділяю час усьому, що допомагає мені самоудосконалюватися.
Коли тільки починав вести “Холостяк” був ведучим, який робив одну, або іншу дію. Зараз у цьому реаліті я вже як особистість, і навіть — як психолог. Різниця між тим, як починав, і як є зараз — помітна. Також виріс і масштаб для реалізації — не тільки “Холостяк”, але й постшоу “Як знайти кохання” (студійне шоу, що виходить одразу після “Холостяк”, – ред.) та “Холостяк. Життя після проєкту”.
Як з роботою телеведучого встигаєте виховувати трьох дітей, в чому секрет?

Фото: instagram.com/grisha_reshetnik/
— Троє дітей потребують великого шматку часу, жертвую робочими моментами. Буваю на всіх їх концертах, виступах, змаганнях, турнірах. Я той тато, який активно бере участь в житті дітей (щонеділі Григорій Решетник часто буває на футбольних тренуваннях середнього сина, – ред.). Якщо коротко — я дуже мало сплю (лише 3-4 години на добу), так і встигаю. Мені вистачає мого ресурсу. Діти швидко ростуть, з часом, для них, буду менш цікавий. Проситимуть більше простору для себе. Сподіваюся, вони й з часом будуть привітні зі мною.
І трьох-чотирьох годин вам достатньо щоб відновитися?
Не популяризую цей спосіб життя, потрібно більше годин, щоб висипатися. Хоча б п’ять-шість. Але я можу і свідомо розподіляю час. Особливо в грудні у мене виходить саме так, бо багато фіналів, проєктів і заходів. Якщо вдень вдається десь заснути на 30 хвилин між зйомками, я сплю. В січні-лютому спатиму більше і сподіваюся відновитися.
Особисті виклики
Який найбільший страх Ви подолали завдяки професії?
— В дитинстві був гидким каченям — мав шкірне захворювання, майже 80% тіла було в ранах. Радянські лікарі не змогли поставити діагноз і призначити лікування, яке б допомогло. Діти ставилися до мене добре, булінгу не було, але я все одно мав комплекси. Вони глибинно зайняли душу і серце.
Потім вступив навчатися на фінансиста. Зрозумів, що це не моє. Я завжди прагнув медійності. І так, моя професія допомогла мені подолати комплекси, “затиски”. Став професіоналом у плані публічних виступів. Також є тренером у цьому — вчу навіть бізнесменів не боятися виступати публічно. А моя участь у “Танці з зірками” — це ще той вихід із зони комфорту! Виклик, щоб самому собі довести, що в 42 роки можливо й це. Щодня займався по 4-5 годин і схуднув на шість кілограмів.
Чи був у Вас момент професійного вигорання — і як Ви його пережили?

Фото: instagram.com/grisha_reshetnik/
— Періодично з’являється. Творча професія така, що буває занадто багато проєктів, а буває, що їх немає. Хто говорить, що в нього ніколи не буває професійного вигорання, лукавить. Завдяки тому, що я люблю свою професію, швидко відновлююся. Якби не любив, давно б уже вигорів, уже не мав би успіхів. Я і студентам завжди кажу: “Якщо відчули, що це не ваше, з першого курсу, краще завершити одну професію і почати нову. Це нормально”.
Творчі люди дуже сильно вигорають, хтось відновлюється шкідливими звичками. Я ні, контролюю ці процеси. Мені допомагає родина, друзі, спілкування. Їхньою вірою та енергією справляюся. Добре допомагає звичка любити себе в різних періодах (у періодах вигорання також, – ред.). Сьогодні може бути більш успішний період, а завтра — ні. Творча професія, як синусоїда.
Ще мені добре допомагає мотиваційна література. Виписую тезиси, перечитую їх. Можна повигорати, похворіти, але не затягувати це на довго. Виходити з цього методами, які більш підходящі. Ще завжди в усіх станах допомагає переглядати свої здобутки (скільки всього було зроблено, – ред.). Це додає мотивації. Беріть шлях від точки А до точки Б, дивіться, скільки пройшли, зробили, здобули, і точно з’явиться бажання рухатися далі.
Особисте життя та баланс
Як пояснюєте дітям реалії війни — тривоги, обстріли, втрати?
— Говоримо відверто. В школі їм говорять. Єдине що — уникаємо трагічних кадрів із новин, щоб вберегти дитячу психіку. Діти в своєму віці знають та усвідомлюють, хто ворог, і мріють, щоб у сусідньої країни настали труднощі. Щоранку надсилають нам із дружиною reels, в яких показано, що Україна перемагає.
Нажаль в страшні ночі діти ночують на паркінгу. Певний стрес, тривога, все одно відкладається. І вони чують те, що і всі ми чуємо. Приходять зі школи й розповідають різні історії — в когось хтось помер, загинув. Але ми свідомо прийняли рішення жити в Україні, не покидати її ні в хороший, ні в складний час. Кожен на своєму місці. Але намагаємося, щоб сини не бачили знімки 18+.
Чи є ревнощі або конкуренція у стосунках із дружиною, коли йдеться про популярність?

Фото: instagram.com/grisha_reshetnik/
— Ревнощі та конкуренції немає. Допомагаю їй розвиватися. В чомусь допомагає мені вона, оскільки Христина журналіст і мій директор-менеджер. Я радий, що саме так, бо вона розуміє, що таке зйомки. І спокійно ставиться до того, що я “не зрозуміло де пропадаю”. Інша жінка могла б не розуміти, чому чоловік не ночує вдома.
Вважаю, що міцні стосунки та сім’я можливі в тому випадку, коли в парі обидва партнери самореалізовані. У нас так. Тоді не буде ніякої конкуренції. Коли один досягає, планує, робить, а інший у цей час має ревнощі до успіху партнера чи почуває себе не добре, це може закінчитися розлученням. Хотілося б, щоб холостяків і холостячок ставало все менше, а їх стає все більше і більше.
Як Ви з дружиною домовляєтесь про баланс між публічністю та приватністю?
— Відчуваємо на підсвідомому рівні. Багато чим не ділимося. Не знімаємо себе, коли плачемо, або коли нам сумно чи сваримося. Є блогери, які знімають себе, навіть коли плачуть. Ми такого не робимо. Ми і так не ідеальні Решетніки. Ділимося буденністю такою, якою вона є. Ще ми не будуємо піар-стратегій. Просто показуємо наше життя. Так набагато легше, бо нам не потрібно грати одразу ж кілька ролей.
Особисті цінності та філософія
Які звички Ви набули під час війни і чи залишите їх у мирному житті?
— Дбати про безпеку. Ворожа країна не заспокоїться. Є тривога за дітей, за їхнє благополуччя, але ми не покидаємо Україну в складний для неї час. За безпеку слід думати завжди, і після війни також. Друге —бути сильними й готуватися до розвитку будь-яких подій. Так просто все це не закінчиться. Менше довіряти розповідям і словам про те, що ми братські народи, дружні, як нам це розповідали 30 років поспіль. Ще одне — ми навчилися бути згуртованішими й це дуже добре.
Які три головні принципи Ви хотіли б передати своїм дітям?
— Бути самостійними, відповідальними за себе, родину, країну, бути патріотами. Бути щасливими як фізично так і розумово. Розуміти, що в житті можуть бути різні ситуації, а тому потрібно вміти робити різну роботу. У будь-яких професіях бувають злети і падання, і слід уміти працювати, знаходити роботу, й справлятися з падіннями. З сучасними дітьми це складно. Вони звикли до гаджетів, сучасних технологій, а до роботи — ні.
Найменший син, 5-річний Олександр, відповідальний за те, щоб всюди в квартирі було вимкнуте світло. А не так, що десь забули виключити вимикач, електроенергію подали, і воно світить, то тут, то там. Також ощадливо ставимося до цього. Інші сини допомагають дружині купувати продукти та привчаються до роботи в домі. Бо є періоди, коли все добре, а є, коли татові та мамі складно. Вони мають це розуміти, а не жити в ілюзорному світі. Коли вони беруть участь в спільних рекламних інтеграціях, то отримують за це гроші. Працювали й заробили. Приставку ми навмисно їм не купували. Вони назбирали грошей, наколядували, почекали, потерпіли й купили.
Ми з дружиною працюємо для того, щоб діти мали можливість навчатися, відвідувати різні гуртки. Дмитро займається футболом, так у нього більше 10 пар спортивного взуття. А не як у мене було в дитинстві п’ять машинок на 15 років. За тим, що отримують діти, стоїть праця батьків. Вони повинні це усвідомлювати. І коли син захотів собі ще одні круті кросівки, сказав йому, що треба почекати. В таких випадках пояснюю синам і наводжу аргументи, чому не можна скупляти все на світі.
Майбутнє та мрії

Фото: instagram.com/grisha_reshetnik/
Які особисті мрії ще залишаються нереалізованими?
— Цього дуже багато. Якщо скажу, що досяг всього, мій розвиток зупиниться. Хотів би зробити власний YouTube-проєкт, акторський проєкт (Григорій Решетник зіграв кілька ролей у серіалах як “Папа напрокат” (2008), “Майор і магія” (2017), “Єфросинія”, – ред.).
Мрію про перемогу України й щоб у мене народилася четверта дитина — донечка. Не планую зупинятися й в науковій діяльності. Є сили й прагнення, тому не зупинятимусь на досягнутому. Ба-більше, вважаю, що майже нічого не досяг (сміється, – ред.).
Не боялися робити ремонт в будинку під час війни й добудовувати його? Чи не вважаєте це ризиком, адже невідомо, яка ситуація в країні буде завтра?
— Це була мрія, ми поставили ціль й досягли її. Будинок купили ще до повномасштабної війни, а ремонт доробили тільки зараз й по-мінімуму.
Друзі теж говорять, що це ризик нині будуватися, але ми віримо в ЗСУ, в Україну, хочемо й плануємо жити тут. Це все складно дається, але ми дуже хочемо, тому робимо. Розуміємо й інші сім’ї, в яких є діти, допомагаємо їм із дитячими речами та іграшками. Здається, що нас уже не залякати війною, тому все буде добре!
Раніше, ми писали про те, що Григорій Решетник показав, як став виглядати після “Танців з зірками”.




