Олександр Стоянов розповів, як складно бути принцем

Танцюрист балету Олександр Стоянов підкорив сцени Європи, Америки, Японії, Китаю. Улюбленець глядачів, життєлюб, авантюрист і в житті, і на сцені, Олександр розповів про хімію між партнерами, про театральні інтриги, про гонорари артистів та багато іншого.  Олександре, у Києві потрапити на спектакль за Вашою участю — великий успіх. Ви танцюєте рідко на київській сцені. Справді, зараз ми багато гастролюємо за кордоном. У грудні була Америка, Франція – у січні, потім Німеччина, Канада, Ізраїль… і так нескінченно. Але ми завжди з великим задоволенням повертаємось на рідну сцену та даємо спектаклі для наших улюблених рідних глядачів України. 31 грудня та 2 січня ми з Катериною Кухар танцювали на київській сцені вистава «Лускунчик» – це для мене дуже знакова вистава, я танцюю в ній завжди з великим задоволенням. А 31 грудня його танцюю лише у улюбленому театрі Національна опера України – це вже традиція. Ви досвідчений артист. Можете згадати свої перші гастролі. Де танцювали? На свої перші гастролі я поїхав ще студентом 1-го курсу хореографічного училища. То була Японія. Враження були незабутні. Радикально інша культура, харчування, менталітет. Всі один одному поступаються дорогою, дякують, вибачаються… Це мені запам’яталося найбільше! Зараз поясню чому. Після трьох тижнів гастролей в Японії ми нарешті повернулися до Києва. То була ніч. Я попросив, щоби мене висадили трохи раніше, хотів прогулятися. І ось я вийшов. Валялося сміття, порожні пляшки… До мене підходить щось п’яне і говорити “чуєш, хлопчина, 2 рублі не знайдеться. На пляшку не вистачає.” Після Японії це здавалося диким. Але в той же час можу точно сказати, що ось так рівненько, під лінійку, як живуть, наприклад, у Швейцарії я не хотів би. Душа у наших людей ширша, незважаючи на якісь шорсткості. На що ви витратили свій перший гонорар? На свій перший гонорар я купив монітору для комп’ютера, який з’явився на українському ринку лише через 5 років. Батькам фотоапарат Kyocera, який призначався лише Японського ринку. Купу японських сувенірів. Так, для мене на той час гонорар був досить значним! Під кінець гастролей у Японії в мене залишилося лише 300 доларів. Валіди були забиті подарунками, а от похвалитися перед батьками трьома папірцями було не дуже круто. Як мені тоді здавалося. І я вирішив піти в банк та поміняти 200 доларів по одному. Вийшов досить великий стос. Поклавши стодоларову банкноту зверху двісті одиниць, я скрутив їх у рулон, як у фільмах про гангстерів і попрямував додому. Розбираючи вдома подарунки за брата і сестер я витягнув рулон грошей. Я думаю, що описувати паузу, подив тощо. немає сенсу. У вас є улюблена роль? Одна з моїх улюблених ролей, це тореадор у “Кармен”. Я отримую від цієї партії надзвичайне задоволення. Мені її не треба репетирувати. Образ та стиль цієї партії закладено у мене в душі. А як партії принців? Ви часто танцюєте партії, де граєте роль принців. Наприклад, у спектаклях «Лебедине озеро», «Лускунчик», «Раймонда» та багато інших. Я виконую роль принца у багатьох спектаклях. І всюди вони різні. Є герої-коханці, є лицарі тощо. Принц – це завжди мрія будь-якої маленької дівчинки та жінки. Важко бути принцом? Скажімо, позитивним героєм завжди бути складніше, як у житті, так і на сцені. Тому принцом, іноді, бути важко. Партії лиходіїв під більш емоційну та яскраву музику, тому іноді хочеться зіграти й лиходія. Але я не скрізь танцюю лише принців. Наприклад, у спектаклі «Майстер і Маргарита» я танцюю Волонда, у спектаклі «Шахеризада» танцюю партію золотого раба, прикладів чимало.

Чи може артист відмовитися від ролі чи танцювати з кимось із партнерок? У вас були такі випадки? Артист балету собі це може дозволити? Я вів спектаклі з переломами, з зірваною спиною, з температурою та отруєнням. Але є одна причина, через яку я відмовлявся танцювати з іншими партнерками та їхати на гастролі – це кохання. Наприклад, спектакль «Ромео та Джульєтта» я завжди танцюю лише з Катериною Кухар. Було дуже мало випадків, коли я погоджувався танцювати з іншими партнерками. Тільки коли Катерина була у декреті. Якось я відмовитися від гастролей у Франції з іншою партнеркою, для цього мені довелося зламати руку, щоб пояснити причину своєї відмови. Зламати руку виявилося не так уже й легко. Але все вийшло, і я залишився у Києві в гіпсі зі своєю коханою. Оригінальний перебіг. А коли Катерина танцює з іншим партнером, коли у них у танці відбувається близький контакт, підтримка, поцілунок, обійми тощо. Ви ревнуєте? Підтримки та обійми – це наша робота. Хоча я трохи ревнивий, але справедливий. Я не дозволяю робити іншим те, чого б не дозволив собі з іншими. Але Катерина добре знає рамки дозволеного. Фото: прес-служба О.Стоянова ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пристрасті по Кармен: Катерина Кухар, Олександр Стоянов та Артур Гаспар У балеті «Грек Зорба» головні партії виконали Катерина Кухар та Олександр Стоянов