Розпізнай і борись: ознаки фінансового насильства у родині

На превеликий жаль люди не завжди можуть вчасно розпізнати ознаки фінансового насильства, особливо у шлюбі. Це може бути пов’язано з різними факторами: від нарцисизму партнера-аб’юзера до газлайтингу, якому піддається жертва. Ось чому важливо завжди тримати себе в курсі таких справ, особливо на початку життя разом.

Pexels

Ось декілька найбільш розповсюджених ознак фінансового насильства:

1. Відмова в доступі до грошей чи ресурсів

Приховування або заборона доступу до таких речей як банківські рахунки, фінансові звіти, транспорт, власність, страховка та навіть їжа — це спосіб ізоляції жертви в аб’юзивних стосунках та ознака фінансового насильства. Це може ставатись між чоловіком та дружиною (він забороняє їй користуватись родинним бюджетом, і вона просить у нього гроші ледь не на прокладки), між батьками та дітьми (батьки відбирають у дитини подаровані на свята гроші) та навіть у стосунках між доглядальником та літньою людиною чи людиною з інвалідністю.

2. Інтенсивний моніторинг витрат

Зазвичай ознаки фінансового насильства починаються саме з цього вчинку. Звісно коли мова йде про спільний бюджет, моніторити витрати повинні обидва партнери, щоб пара була фінансово ефективна. Але у кожного ще й повинен бути власний, особистий бюджет на свої витрати, забаганки й так далі. Якщо партнер починає пхати носа у те, де та скільки конкретно ти витрачаєш своїх особистих грошей, ці дії розцінюються як вторгнення у приватне життя та фінансове насильство. Звісно ж, такі вчинки ще й підривають довіру та взаємну повагу в парі, викликають підвищений рівень стресу.

Винятки з правила також бувають. Наприклад, коли один партнер намагається позбутись від шопоголізму чи ігрової залежності. В такому випадку цей партнер може попросити свого чоловіка або дружину моніторити свої особисті фінанси у якості системи підтримки.

Unsplash

3. Фінансова брехня, секретність, обман

Ще одна ознака фінансового насильства — це відсутність фінансової прозорості. Це підриває довіру між партнерами. Це можуть бути гроші, які взялись нізвідки. Або раптові зміни паролів на спільних банківських рахунках і відмова надати новий пароль.

4. Фінансова невірність

Це — буквально наслідок запущеного пункту номер три: коли брехня й таємниці досягають рівня таємних боргів чи активів. У партнера може навіть бути ціла друга сім’я, яку він або вона спонсорує з таємного банківського рахунку.

Не вважається фінансовою невірністю наявність особистої таємної заначки на чорний день, про яку не хочеться говорити партнеру. Особливо не варто говорити про свою таємну подушку безпеки партнеру, який проявляє насильство в стосунках.

5. Залякування, агресивна поведінка

Крики, лайка, жбурляння предметів та вторгнення в особистий простір та взагалі загрозлива поведінка часто використовуються з метою відібрати гроші чи ресурси у партнера, змусити жертву фінансового насильства до підкорення. Ну, це буквально пограбування чи розбійний напад, а не шлюб.

6. Метод батога й пряника

Ще одна ознака фінансового насильства — це так звані “емоційні гойдалки”, на яких партнер-насильник катає свою жертву. Зазвичай, щоб контролювати фінансові рішення, вибір та поведінку, такий партнер може відмовлятись від обіймів, поцілунків, сексу чи проявів особистої прихильності та навіть просто ігнорувати свого партнера, доки той не погодиться на умови кривдника. А коли все йде так, як кривднику хочеться, той одразу ж стає лагідним, шовковим та люблячим. Через таку поведінку жертва може спеціально робити шкоду собі, аби тільки отримати крихточку “любові” від свого партнера. Саме так “любові” в лапках, бо це ніяка не любов: кохану людину не дресують методом батога й пряника.

7. Наявність будь-якого виду залежності

Залежність може завдавати фінансової руйнації як залежним, так і їхнім родинам: від несприятливих наслідків до прямого пограбування, коли людина буквально виносить з хати старий електрочайник, щоб занести в ломбард і купити собі наркотиків чи пограти в онлайн-казино.

Unsplash

8. Наявність нарцисизму

Фінансове насильство — це один з улюблених інструментів нарциса, який потребує постійного захоплення та ледь не поклоніння, але при цьому не має емпатії (джерело — Американська психологічна асоціація). Нарциси не розглядають партнера як цілісну особистість, тому для них нормально намагатись позбавити партнера права вибору. Звісно, не всі люди, що вчиняють фінансове насильство — нарциси, але всі нарциси хоч раз та й зроблять щось подібне.

9. Приниження на фінансовому ґрунті

Наприклад, коли чоловік принижує дружину в декреті за те, що вона не працює й нічого не заробляє. Це вважається ознакою фінансового насильства. Окрім цього фінансовим насильством вважається приниження, критика партнера за борги, малу зарплату чи безробіття при інших людях: у родинному колі, при друзях і так далі.

10. Втручання у роботу

Партнер-тиран може втрутитись у роботу свого партнера, щоб зменшити продуктивність чи взагалі домогтись звільнення: це теж входить в ознаки фінансового насильства. Це робиться для того, щоб жертва була ще більш соціально ізольована та залежна від свого кривдника: чим менше грошей зароблятиме постраждала сторона, тим більше вона буде залежати від домашнього тирана. Наприклад, партнер може забирати чи ховати ключі від машини, ховати закордонний паспорт перед важливою робочою поїздкою чи намагатиметься псувати стосунки з колегами, чи шефом.

11. Академічне насильство

А поговоримо наостанок про ознаки фінансового насильства батьків проти дітей? Батькам не подобається, що дитина не хоче йти вчитись на лікаря, а мріє стати дизайнером, тому вони стають в позу і заявляють: за навчання платити не будуть. Або мати-нарцис, щоб принизити дитину, заявляє, що не купуватиме шкільного приладдя перед новим навчальним роком. Домашній тиран може усіляко намагатись обмежувати освітні можливості своєї жертви, потенціал, щоб або поставити у ще більшу залежність, або отримати ще одну можливість принижувати партнера чи члена сім’ї.

Якщо ти стала жертвою домашнього насильства, звернись:

• До дільничного інспектора поліції.
• До ювенальної превенції.
• До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
• До управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій.
• До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.
• До центрів з надання безоплатної правової допомоги.

Також ти можеш повідомити про злочин та отримати консультацію, скориставшись телефонним номером 1547.