20.11.2024
Як підтримати дитину, коли тато на війні? Поради психологині
Дитячий та сімейний психолог, автор кількох книг з дитячої психології, мама двох дітей, Світлана знає, як виростити щасливу та вільну дитину.
Ліза: В одному з інтерв’ю ви говорили, що ще в дитинстві знали, ким станете – чи гейшою, чи психологом. Як зараз, ставши психологом і мамою двох дітей, ви можете прокоментувати свій дивовижний дитячий вибір? Світлана: Вибір про психолога чи про гейшу? Поки що я залишила «гейшество» як зону розвитку. А дитяча мрія про психологію… Поняття не маю, як вона всередині мене визріла. Поклик був завжди Л.: Коли приходить усвідомлення своїх сил як фахівця? Розуміння, що ви дійсно знаєте, як допомогти, можете це зробити та берете на себе відповідальність за іншу людину? С.: Робота психолога пов’язана не так зі знаннями, якими він володіє, і компетенціями, а більшою мірою, зі світом, з яким він у контакті, з глибиною внутрішньої роботи, зі своїми зціленими і зцілюваними травмами. Психолог не бере відповідальності за людину – ось саме цього не можна робити. Психолог, даючи свою присутність, формуючи трансформуючі «терапевтичні відносини», допомагає людині подивитися «у дзеркало», побачити себе та своє сьогодення, визначити його власний ресурс і самому взяти відповідальність за своє життя. Психолог, який бере на себе відповідальність за клієнта, позбавляє його сили. Л.: Це складно — щодня працювати «жилеткою», вникати в чужі проблеми, стикатися з невмінням та небажанням людей аналізувати свої власні вчинки та почуття? Де ви черпаєте сили, де берете натхнення? С.: Психолог – не жилет, але справді, залишатися таким, що відчуває, часто дуже складно. Я вчуся дбати про себе, мій ресурс – тиша, музика, природа. ЧИТАЙ ТАКОЖ Дитина не хоче йти до дитячого садка — що робити? Поради психолога Л.: Ви автор кількох чудових книг з дитячої психології. Розкажіть, як дитячий психолог перетворюється на письменника для батьків? Коли приходить думка «а чи не написати мені»? С.: А в мене не було такої думки. Є звичка записувати ідеї. Всі розділи книг виросли із запитів клієнтів та студентів і всі написані за живим практичним досвідом. Л.: Як ви вважаєте, виховання, вирощування дитини в сім’ї – це більше педагогіка чи більше кохання? С.: Це баланс любові, що розвиває, живить, виховує. Л.: Як ви гадаєте, чи може виховання перемогти генетику? С.: Вчені звідси не домовилися у тому, що первинне – успадкування чи спадковість. Але дбайлива присутність у житті дітей дуже багато може трансформувати. Л.: Чи могли б ви назвати одну чи дві помилки у вихованні, які характерні для більшості українських сімей? С.: Перенесення на дитину відповідальності за свою нереалізованість. І неувага до піклування про себе, про свій власний батьківський ресурс. Л.: Ви стали публічною особистістю, але чи прагнули ви цього? Як до вашої популярності ставляться ваші рідні та близькі? С.: Ух і складне для мене питання. Я засмучуюсь, коли мене називають публічною чи відомою. Для мене (це суб’єктивно) це синоніми попсовості. І часто популярність не визначає компетентності та якості роботи. Я просто багато, чесно та глибоко працюю. З собою та з тими, хто мені довіряє. І саме ця довіра – для мене абсолютна цінність. ЧИТАЙ ТАКОЖ Як пережити кризу 30 років: поради психологів Як говорити з дитиною про секс: поради психолога