Жіноче лідерство під час війни: як жінці впоратися з труднощами, залишившись без чоловіка

Засновниця сервісу турботи про ментальне здоров’я Mozhna.space Христина Кудрявцева розповіла ексклюзивно для онлайн-журналу “Ліза” про те, як жінці впоратись з труднощами після мобілізації або втрати партнера. Читай та додавай собі у закладки.

Pexels

Історії жінок

Оксана завжди була зразковою домогосподаркою. Її життя складалося зі щоденних турбот про дітей, будинок та чоловіка, який був основним годувальником родини. День, коли чоловіка мобілізували, перевернув все з ніг на голову. Оксана залишилася сама, без підтримки та впевненості в завтрашньому дні, тому почувалася розгубленою й безсилою. Кожний день ставав випробуванням, а ночі без сну лише посилювали відчай та страх за чоловіка й майбутнє родини.

Євгенія працювала вчителькою в маленькому містечку. Коли почалася війна, вона виїхала разом з двома дітьми за кордон, рятуючи їх від небезпеки. Євгенія не хотіла залишати чоловіка, але вірила, що за кілька тижнів вони повернуться. З кожним днем Євгенії ставало все важче прийняти нову реальність: війна невідомо коли закінчиться, вони з дітьми живуть в чужій країні, де нікому не потрібні, але змушені налагоджувати тут життя. Жінка з усіх сил намагалася підтримувати дітей, але сама почувалася розгубленою та самотньою.

Каріна — власниця швейного цеху. Амбітна та енергійна, вона 24/7 займалася розвитком бізнесу. Тож домашні клопоти та догляд за дітьми взяв на себе чоловік, айтівець на фрилансі. На третій день війни він пішов на фронт добровольцем, а Каріна, забравши дітей та обладнання цеху, переїхала на захід України. На жінку лягла важка ноша відповідальності — крім власних дітей, потрібно турбуватися про співробітників та їхні сім’ї, а ще налагодити стабільну роботу цеху. Чуже місто, робочі проблеми, побутові клопоти, виховання дітей, постійна втома та тривога за чоловіка — Каріна відчувала що не справляється.

Три різні жінки, три різні історії. Проте є те, що їх об’єднує — переломний момент, який змусив зіткнутися з новими викликами та взяти на себе відповідальність за життя та добробут близьких.

На сьогодні у вимушеній міграції перебуває 2,54 млн дітей та 2,35 млн жінок. Ще сотні тисяч жінок чекають своїх чоловіків з війни. У суспільстві, де історично домінує патріархат, вони раптом опинилися в ролі лідера, матері, захисниці та годувальниці водночас. Ця трансформація потребує не лише фізичних, але й психологічних зусиль, з чим не кожна жінка може впоратись самотужки. Підготували поради, які допоможуть українкам знайти сили та зберегти внутрішню рівновагу в умовах нових викликів і постійного стресу.

Pexels

Рольова трансформація: була дружиною — стала головою сім’ї

У 2023 році дослідницька компанія Gradus Research для Університету Східної Англії (University of East Anglia) провела опитування жінок:

зі статусом ВПО;
дружин, чиї чоловіки служать у ЗСУ;
які повернулися в Україну з вимушеної еміграції.

На запитання «Чи змінилася ваша роль у плануванні родини?» отримали наступні відповіді (див. зображення).

З’ясувалося, що 46% жінок-ВПО та 63% дружин військовослужбовців відчули збільшення своєї ролі. Крім того, дослідження показало, що 54% опитаних відчувають значне зростання фінансових обов’язків, а 62% респонденток з тих, чиї чоловіки служать у лавах ЗСУ, тепер мають більшу відповідальність за дітей.

Прийняття нової ролі лідера вимагає від жінки значних внутрішніх змін. Раніше вона, як Оксана, покладалася на чоловіка у важливих питаннях, розподіленні сімейного бюджету та плануванні витрат, або як Євгенія та Каріна, розділяла з ним цю відповідальність. Тепер доводиться будувати життя родини самотужки.

Роль вихователя 2-в-1

Жінки, що опинилися у схожих ситуаціях, змушені бути й мамою, і татом для своїх дітей. Потрібно не лише забезпечити їх матеріально та допомогти пережити зміни, а зробити усе, щоб діти не почувалися обділеними батьківською увагою. Що для мам хлопчиків — додатковий виклик.

Хлопчику важливо мати перед собою чоловічий приклад, на який він міг би орієнтуватися, тому відсутність в його житті батька часто викликає почуття розгубленості або навіть протесту. Мама може знайти такий приклад серед родичів — дядько, дідусь, хресний, або людей з кола спілкування дитини — вчитель або тренер. Жінці також доведеться приділяти більше часу спільним заняттям з сином та бути чутливою до його емоційних потреб, допомагати висловлювати свої почуття.

Місія «Знайти внутрішні сили»: робота з психологом

Складні життєві обставини, особливо на тлі війни в країні, можуть зламати навіть найсильнішу жінку. І тоді доводиться справлятися не лише з нагальними проблемами, але й з поточними емоційними розладами. Якщо їх ігнорувати, є ризик виникнення серйозних психічних проблем. Розглянемо, як проходить терапія у жінок з подібними запитами.

Стівен Хобфолл, один з провідних світових дослідників стресової проблематики та автор теорії збереження ресурсу (Conservation of Resources, COR) вважає, що стрес виникає тоді, коли людина відчуває загрозу втрати своїх матеріальних чи нематеріальних ресурсів, або коли вона вже втратила щось цінне для себе. Тому психологічна допомога може бути спрямована не лише на те, щоб допомогти жінкам відновити втрачені ресурси або знайти нові джерела підтримки, але й зберегти ті ресурси, які ще залишилися.

В першу чергу психолог допомагає зрозуміти, що емоційний стан жінки (тривога, страх, безсилля та розгубленість) є природною реакцією на дуже складні обставини, тобто є нормальним в такій ситуації.

Наступний крок — ідентифікація негативних думок, які посилюють відчай і тривогу, та заміна їх на позитивні. Наприклад, замість «Я не впораюсь без чоловіка» жінка приймає переконання «Я навчуся керувати ситуацією та зможу сама розв’язувати проблеми». Така робота з мисленням допомагає змінити своє сприйняття ситуації та знайти сили для дій. На цьому етапі психолог використовує когнітивно-поведінкову терапію (КПТ).

Також психолог може запропонувати техніки релаксації: глибоке дихання, прогресивну м’язову релаксацію або майндфулнес. Вони допоможуть позбавитися від стресу, ефективно керувати своїми емоціями та справлятися з нападами паніки.

Результатом роботи з психологом стане конкретний план дій та поради з розв’язання побутових проблем, забезпеченню сім’ї, вихованню дітей. Це допоможе жінці відновити контроль над ситуацією та підвищити впевненість у своїх силах.

Unsplash

Методи самодопомоги для подолання життєвих викликів

Паралельно з терапією, психологи радять використовувати інструменти, які допоможуть пережити важкі часи змін та залишитися при розумі попри труднощі, які на вас навалилися.

Прийміть свої емоції

Війна, хаос у житті та думках, розставання з близькою людиною — все це залишає глибокі емоційні рани. Тому щоб ви не відчували — шок, страх, тривожність, розгубленість, злість, розпач, порожнечу — маєте на це причини. Не забороняйте собі плакати, боятися чи злитися, навпаки, дайте вихід емоціям. Напишіть свої переживання або намалюйте їх, а потім порвіть цей аркуш чи спаліть. Для зняття напруги також може допомогти спів, фізична активність або биття боксерської груші чи подушки.

Ваше бажання намагатися бути сильною заради сім’ї та дітей зрозуміле, проте придушувати свої емоції не варто, бо це призведе до погіршення стану.

Змінюйте фокус уваги

Як тільки відчуваєте, що починається хвиля паніки чи розпачу, або занурюєтеся у думки «чого це сталося саме зі мною», перемикніть увагу на якусь діяльність. Це може бути прибирання, приготування улюбленої страви, активні ігри з дітьми, позбавлення від хламу в шафі тощо.

Не залишайтеся наодинці з проблемами

Спілкуйтеся з близькими та друзями, знайомими або сусідами. Використовуйте для цього будь-яку можливість — телефон, соціальні мережі. Так буде легше відволіктися від нав’язливих думок. Підтримка оточення також допомагає зберегти відчуття, що ви не залишилися сам на сам зі своїми проблемами, тому не бійтеся здаватися безпорадною — звертайтеся за допомогою та з вдячністю приймайте її.

Турбуйтеся про себе

Не дозволяйте проблемам забрати у вас весь час та енергію, знаходьте час для прогулянок на свіжому повітрі, улюблені фільми та музику. Турбота про власне фізичне та ментальне здоров’я допоможе зберегти здатність допомагати іншим, тому додайте у щоденну рутину фізичні вправи, плавання, правильне харчування, медитацію та достатній сон.

Знаходьте нові сенси та джерела натхнення

Нехай цей час змін стане можливістю переосмислити життя та знайти в ньому нові сенси. Джерелами натхнення та задоволення можуть стати хобі, творчість, вивчення іноземних мов, участь у волонтерських проєктах та громадській роботі.

Подбайте про фінансову подушку безпеки

Аби почуватися спокійною та знизити рівень тривожності, сформуйте НЗ (суму грошей на 2-3 місяці життя) на випадок надзвичайних ситуацій — раптового переїзду, втрати роботи, хвороби та ін.

Відвідуйте групи підтримки

Спільноти жінок, які опинилися в схожій ситуації, можуть стати джерелом сили та натхнення. Це можуть бути як тематичні зустрічі, так і постійне коло жінок, в якому ви почуватиметеся безпечно, спокійно та впевнено, зможете ділитися досвідом, підтримувати одна одну та разом долати труднощі.

Є групи, що надають підтримку конкретно для дружин військовослужбовців. Тут допоможуть подолати стрес, розкажуть як підтримати чоловіка, впоратися з його втратою чи пораненням та ін.

Кожна жінка заслуговує на підтримку, особливо в складні часи. Пам’ятайте, що звернення за допомогою до психолога — це не прояв слабкості, а свідомий вибір на користь власного психічного здоров’я та добробуту. Маша Єфросиніна, Ксенія Мішина, Олена Кравець, Mamarika та багато інших відомих українських жінок не соромляться зізнаватися, що дбають про себе у такий спосіб. А що вам заважає зробити те саме?

Христина Кудрявцева,
генеральна директорка Європейської Школи Психології, віцепрезидентка Української Психотерапевтичної Ліги, засновниця сервісу турботи про ментальне здоров’я Mozhna.space