“Малювання – мій особистий порятунок”: Ліліт Саркісян про мистецтво як спосіб медитації

Ліліт Саркісян — українська художниця, яка створює унікальні монументальні полотна з гіперболізованими ботанічними сюжетами. Її роботи, сповнені енергії, емоцій та глибоких сенсів, знаходять відгук у глядачів по всьому світу. Ліліт працює як комерційна художниця, створюючи роботи на замовлення, а також реалізує власні творчі проєкти, що стають частиною міжнародних виставок та артперформансів. В інтерв’ю для жіночого онлайн-журналу “Ліза” вона розповіла про вплив мистецтва на психіку та про живі перформанси. Також Ліліт дала поради всім, хто хоче займатися мистецтвом.

Чи впливає, на вашу думку, мистецтво та живопис, зокрема на психіку людини? Чи можна це використовувати для зниження стресу?

Це давно доведений вченими факт: малювання – це форма медитації, спосіб уповільнитися, відключити зайві думки та сфокусуватися на чомусь відчутному, справжньому.

Коли ти малюєш, мозок переходить у стан потоку, де ти концентруєшся на кольорах, формах, русі пензля. Це знижує рівень стресу, допомагає впоратися з тривожністю і дає можливість виражати емоції, які часто складно пояснити словами.

Для когось це просто розслаблення, для когось – спосіб прожити складні моменти, для когось – можливість знайти себе. Я часто пишу в блозі, що мистецтво – мій особистий порятунок, мушля та дім.

Чи потрібно, на вашу думку, мати талант, щоб почати малювати? Чи це навичка, яку можна розвинути?

Здається, це теж давно доведений факт: таланту недостатньо. Малювання – це набір навичок, і вони розвиваються, як і будь-яка інша діяльність. 

Мистецтво не є і не має бути закритим для інших, бо це – прояв особистості. І він може бути будь-яким, подобається вам це чи ні. Якщо є бажання – можна навчитися всього. Не чекайте “ідеального моменту”, а починайте прямо зараз, як дочитаєте статтю.

Чи можете надати особисті поради тим, хто хоче почати займатися живописом, але боїться, що не вийде?

Спочатку треба викреслити думку про “не вийде” – у мистецтві немає правильних чи неправильних рішень. 

• Пробуйте усе, що викликає інтерес – різні техніки, матеріали, стилі. 
• Малюйте регулярно, але без примусу – для задоволення. Не для результату. Бо його довгий час може і не бути. Це нормально.
• Дозволяйте собі експериментувати – найкращі мої роботи часто відбувалися з експерименту. 
• Не порівнюйте себе з іншими – у мистецтві важливо знайти свій голос, а не копіювати чужий. Це порівняння заважає рухатися вперед.

Мистецтво – про вираження себе, а не про відповідність стандартам. Я завжди нагадую це своїм студенткам ART ADDICTED. 

Чи варто починати новачкам з живих перформансів? Або ж це вже для професійних митців?

Живий перформанс – це особлива форма мистецтва, де важливий не лише результат, а й сам процес, реакція глядача, емоція моменту. Але чи можна почати з нього? Та чому ні? Можна все, будь-що.

Якщо є бажання, якщо є ідея – не обов’язково чекати “професійного рівня”. Мистецтво не має фіксованих правил. У ньому головне – щирість, сміливість, бажання сказати щось важливе.

Єдине, що варто врахувати – перформанс завжди про взаємодію з простором і глядачем. Тому, якщо ви відчуваєте, що ще не готові, краще почати з особистої практики, експериментів, а вже потім виходити на ширшу аудиторію.

Але якщо з цим немає проблем, – пробуйте та експериментуйте. Іноді найсміливіші рішення стають найсильнішими.