8 березня: свято весни чи пережиток минулого?

Як ви ставитеся до 8 березня? Відзначаєте чи ігноруєте? Чекаєте на привітання або зневажливо хмикаєте? Напевно, думки розділяться приблизно порівну. Серед моїх знайомих, причому як чоловіків, так і жінок теж немає одностайності щодо 8 березня. Хтось вважає це свято рудиментом радянської доби, від якого треба негайно відмовитися в рамках «декомунізації», хтось обов’язково згадує шалених феміністок Клару Цеткін та Розу Люксембург, а то й німецьких повій, які в цей день багато років тому вийшли на демонстрацію з вимогою визнати їхні права та організувати профспілку (!). Є й ті, хто всерйоз вважає, що 8 березня треба виходити на мітинги, влаштовувати акції протесту – тобто дотримуватися історичного сценарію та всіляко відстоювати свої права… От і наші законодавці ніяк не можуть вирішити, святкувати нам 8 березня чи ні, тож скоро ми цілком можемо позбутися свята і на офіційному рівні. Проте є величезна частина людей, для яких цей березневий день давно втратив політичне забарвлення і став просто святом весни, кохання та жіночності. І я теж серед них.

Читайте ще: П’ять способів отримати від чоловіка бажаний подарунок. Плюси і мінуси Я десь прочитала, що коли одну відому розумну уїдливу даму привітали з жіночим днем, вона відповіла: “Дякую, але це сталося зі мною другого дня”. Зі мною це теж сталося другого дня, і я теж бачу в природі цього свята чимало абсурду. Але я кохаю 8 березня. За натовпи стурбованих пошуками подарунків чоловіків у магазинах, за жінок з букетами тюльпанів на вулицях, незмінно трохи красивіших і ошатніших у цей день, за ритуальний обмін милими дрібницями з мамою та подругами, за зворушливі дитячі малюнки та аплікації, за дзвінки від чоловіків, які за інших рівних не подзвонили б, за гостре відчуття весни і того, що життя триває! А ще за спогади… Я пам’ятаю, як у дитинстві кожне 8 березня тато ні світ ні зоря вирушав на ринок, і до нашого з мамою пробудження нас чекали дві гілки розпатланої, запашної, сонячної мімози. І було відчуття щастя, захищеності і того, що так буде завжди… Пам’ятаю, як у студентстві ми з подружкою, не маючи грошей на квіти для мам, вирушили на київський Труханів острів за котиками. Замерзлі, подряпані, в тонких колготках і коротких куртках, ми продиралися крізь зарості верби з оберемками пухнастих гілочок і з безглуздими усмішками на обличчях. А потім рівно ті ж усмішки на обличчях цілий день носили наші мами… Читайте ще: Коли я стану старою… 12 пам’яток для самої себе Звичайно, я теж вважаю, що жінку треба радувати щодня та дарувати їй квіти без особливого приводу. (І, до речі, дуже хочу подивитися на тих чоловіків, які ось так, без приводу, регулярно обдаровують жінок квітами та подарунками!) Але якщо вже є такий привід, то чому б ним не скористатися? Якщо з’явилася така традиція, то навіщо обов’язково треба її зруйнувати? Що поганого в тому, що цього дня чоловіки відірвуться від своїх верстатів, скальпелів, моніторів, “танчиків” і виявлять навколо себе… прекрасних жінок? І хтось обійме кохану. Або скаже комплімент незнайомій дівчині. Або наважиться привітати колегу, якою давно симпатизує. Або напише повідомлення старій знайомій. Або подзвонить мамі. І всім стане тепліше … І до чого тут Клара і Роза зрештою?! Я не знаю, чи вдалося мені додати окулярів на користь 8 березня, але точно знаю, що без незмінної гілки мімози від тата, без тих котиків для мами, без кумедних дитячих аплікацій мого сина, без пролісків від старого лікаря моє життя було б біднішим. .. З весною вас, дорогі! І нехай вона завжди буде у серці! UPD. І до речі, якщо хочете дізнатися, що думають про 8 березня деякі відомі чоловіки, у тому числі Олег Вінник (!!!), і навіть що вони дарують своїм жінкам, читайте свіжу “Лізу” – №10 вже чекає на вас 😉 Скільки подруг потрібно мати жінці? Усміхайся або помри, або Чому я не хочу мислити позитивно Секс без кохання: так чи ні? Думки реальних жінок