Як побудувати фінансову подушку, починаючи з малого: поради експертки

Ольга Ковальчук — експертка з фінансової грамотності, наставниця з фінансового зростання, підприємиця, авторка продуктів особистісного розвитку та засновниця ком’юніті самодостатніх жінок. Вона допомагає людям, зокрема жінкам, розвивати фінансову самостійність і впевненість у прийнятті рішень щодо грошей.

У цьому ексклюзивному інтерв’ю для онлайн-журналу “Ліза” Ольга ділиться своїми цінними порадами щодо того, як побудувати «екологічні» стосунки з грошима, подолати фінансові страхи та створити фінансову подушку безпеки, маючи навіть невеликий дохід. Читайте, щоб дізнатися, як працювати з фінансами без стресу і створити основу для стабільного і впевненого майбутнього.

Які три ключові принципи фінансової грамотності, які кожна жінка має знати?

По-перше, завжди дотримуватися формули: доходи – витрати = залишок, щоб не витрачати все зароблене, а залишати частину коштів для майбутнього.
По-друге, важливо формувати фінансову «подушку безпеки» — спочатку особисту, а якщо є родина, то й сімейну, адже це гарантія стабільності у непередбачуваних ситуаціях.
І, по-третє, слід раціонально використовувати наявні ресурси: аналізувати витрати та шукати способи зробити свої фінанси ще більш ефективними.

Як дисципліна у фінансах може допомогти досягти довгострокових цілей?

Дисципліна у фінансах — це ключ до досягнення довгострокових цілей. Наш мозок завжди прагне швидких і великих результатів, але коли йдеться про фінансове планування, важливо мислити стратегічно та діяти крок за кроком.

Наприклад, створення фінансової «подушки безпеки» може здаватися складним завданням, але якщо відкладати навіть невеликі суми регулярно, з часом вони накопичуються у значну суму.

Часто люди витрачають гроші на імпульсивні покупки, особливо під час розпродажів, через те, що невеликі витрати здаються незначними. Однак у перспективі такі дрібні витрати можуть скласти велику суму, яку можна було б спрямувати на важливіші цілі.

Наприклад, якщо щодня відкладати хоча б 10 гривень, за місяць це вже буде 300 гривень. Якщо ж відкладати 100 гривень на день, за рік це перетвориться на 36 500 гривень.

Довгострокові фінансові цілі стають більш досяжними, коли їх розбивають на маленькі кроки. Це працює, як ефект сніжного кому: поступово дрібні накопичення та фінансова дисципліна перетворюються на значні досягнення. Це можна порівняти з марафоном — на старті 42 кілометри здаються непосильною дистанцією, але коли починаєш бігти й поступово долаєш відстань, вона вже не здається такою страшною. Так само й у фінансах: маленькі, але регулярні дії ведуть до великих результатів.

Unsplash

Як вибудовувати “екологічні” стосунки з грошима, щоб не виснажувати себе?

Щоб вибудувати «екологічні» стосунки з грошима і не виснажувати себе, потрібно зробити кілька важливих кроків.

Проаналізувати власні переконання щодо грошей. Варто сісти й чесно виписати: що я знаю про гроші, що мені говорили батьки, які установки я засвоїв від авторитетних для себе людей? Це допоможе зрозуміти, яке ставлення до фінансів сформувалося у вас на підсвідомому рівні. Якщо виявиться, що воно наповнене страхами та обмеженнями, важливо свідомо їх опрацювати.
Знайти рішення для кожного фінансового страху. Наприклад, якщо є страх витрачати гроші, варто розібратися, звідки він виникає. Чи це через невміння керувати фінансами? Якщо так, то рішення — навчитися фінансової грамотності: як планувати витрати, як заощаджувати, як примножувати капітал. Адже страх найчастіше виникає там, де бракує знань.
Вести бюджет. Це дає чітке розуміння, скільки грошей є і на що їх варто витрачати. Коли в фінансах є порядок, зникає відчуття хаосу та тривоги, а гроші перестають бути джерелом стресу.

Як фінансові страхи зупиняють людей на шляху до зростання? Як їх подолати?

Фінансові страхи часто стають головним бар’єром на шляху до зростання, адже страх — це, перш за все, незнання. Коли ми не розуміємо, що буде далі і як діяти, наш мозок блокує рух уперед, бо не має готового рішення.

Як подолати ці страхи?

Перший крок — усвідомити їх. Важливо виписати всі свої фінансові побоювання та проаналізувати, що саме викликає тривогу.
Другий — знайти рішення для кожного з них.

Наприклад, якщо є страх втратити гроші, варто прописати конкретні дії: як захистити свої фінанси, що робити в разі непередбачених витрат, як створити фінансову подушку безпеки.

При цьому важливо розуміти, що страхи будуть з’являтися на кожному новому рівні фінансового розвитку. Спочатку людина може боятися, що їй не вистачить грошей. Потім, коли фінансова стабільність досягнута, виникають інші страхи: як примножити капітал, як не втратити зароблене тощо. І ці страхи не потрібно долати — їх треба аналізувати, розбирати й шукати рішення. Саме так страх перестає бути перешкодою і стає стимулом до розвитку.

Unsplash

Чи є якісь “фінансові тригери”, які змушують нас витрачати більше, ніж планувалося, і як з ними боротися?

Їх насправді неймовірна кількість. Наприклад, емоційні тригери. Вони пов’язані з нашими відчуттями: бажанням нагородити себе за важкий день, страхом втратити вигідну можливість, тиском соціальних норм («всі купують – і я теж»). Раціональні тригери – це результат маркетингових стратегій, які спонукають нас діяти імпульсивно.

Наприклад, класична модель AIDA (Attention, Interest, Desire, Action) працює так: спочатку привертається увага, потім формується інтерес, далі – бажання володіти товаром, і нарешті – покупка.

Маркетологи вміло грають на наших слабких місцях, використовуючи тригери часу («тільки сьогодні», «останні години знижки») або тригери страху («не встигнеш – втратиш»).

Як з цим працювати?

Насамперед – контролювати власний бюджет. Важливо не лише планувати витрати, а й передбачити відсоток коштів на непередбачувані покупки. Це допоможе уникнути почуття провини після спонтанних витрат.
Якщо вже сталося так, що щось вас «тригернуло» і ви зробили незаплановану покупку, важливо не картати себе, а просто врахувати цей досвід у майбутніх фінансових рішеннях.

Як створити фінансову “подушку безпеки”, навіть якщо дохід невеликий?

Розмір доходу – не головний фактор. Важливіше ухвалити рішення створити фінансову подушку та діяти системно. Перший крок – визначити базовий рівень витрат.

Наприклад, якщо на місяць потрібно 10 000 гривень (оренда, їжа, транспорт, комунальні платежі), то мінімальна фінансова подушка має становити суму, рівну витратам за шість місяців – 60 000 гривень. Це забезпечить стабільність навіть у разі раптової втрати доходу.

Людина, яка має фінансову подушку, перестає жити у стресі, працювати «з-під палки» й крутитись, як муха в окропі. Вона отримує свободу займатися тим, що приносить задоволення, а не лише покриває базові потреби. Саме тому важливо не відкладати формування заощаджень на «кращі часи», а почати просто зараз.

Unsplash

Найефективніший спосіб – правило 10%

Варто відкладати 10% від будь-якого доходу. Якщо зарплата становить 10 000 гривень, потрібно одразу закладати у бюджет лише 9 000, а решту автоматично відкладати. Це допомагає виробити звичку й не розраховувати на всі зароблені кошти. Адже гроші завжди знайдуть, куди витратитися, і якщо не закладати відкладення у систему, мозок придумає сотні «невідкладних» витрат.

До того ж великі доходи не завжди означають легке накопичення. Відкласти 1 000 гривень із 10 000 здається простішим, ніж 100 000 з 1 000 000, адже зі зростанням доходу зростає і спокуса витрачати більше. Саме тому важливо створити чіткі фінансові рамки, які дозволять не лише контролювати витрати, а й поступово формувати власну фінансову безпеку. Головне – не чекати «кращого моменту» та не переконувати себе, що зараз дохід замалий.

Почніть з малого, зробіть це звичкою – і фінансова подушка поступово сформується, даючи вам впевненість і свободу.