Як пережити кризу 30 років: поради психологів

Криза тридцяти – не діагноз, а час змін. Як пройти їх найбільш безболісно?

У 27 або 34, плавно і непомітно або явно і напружено – але це відбувається. Ми починаємо помічати, що час минає. О 17-й здавалося, що життя попереду, і вистачить сил на все. А тут у дзеркалі раптом зауважуєш зморшку, а з вечірки хочеться змитися під ковдру. Усвідомлюєш: у можливостей є межа. Вже чимось не стала. Вже стала чимось, про що не мріяла. Вже наробила помилок.Прикмети 30-річних [Підпис ID = “attachment_64034” вирівняйте = “alignnone” ширина = “600”] Фото: Burda-media[/caption] Ми помічаємо, що кудись дівається безтурботність. На думку спадають сентенції на кшталт «треба жити реальністю», «вистачить будувати ілюзії»… У словнику з’являються нові слова типу «відповідальність», «обов’язки». І від них якось не дуже затишно. Чи то справа була «кайф», «свобода»… Проте 30 – не сто тридцять, і розумні розуміють, що це якраз і є розквіт – коли й бажання ще не розгубилися, і можливості додалися додаткові. • Які плюси? По-перше, до цього віку ми маємо можливість жити незалежно, не оглядаючись щохвилини на маму, і робити те, що нам подобається, а не те, чого вимагає вчителька. По-друге, ми знаємо собі ціну. • До цього часу кожна має досягнення, якими можна пишатися. Освіта. Вміння. Діти. Але саме зараз нажите раптом перестає задовольняти. “Малувато буде!” – Заявляє внутрішній голос. І це добрий сигнал. • Переоцінка цінностей та перегляд минулого може призвести до спраги «почати все спочатку». Від життя хочеться отримати все і більше! З’являється посилене прагнення самореалізації. Часто відкривається друге дихання. Хочеться знайти найкращого партнера. Якщо ще не встигла народити дитину, спробувати себе у ролі мами. Змінити роботу. Виконати мрію і змотатися до Тибету.Що ми можемо у 30 [Підпис ID = “attachment_63916” вирівняйте = “alignnone” ширина = “600”] Фото: Burda-media[/caption] Якщо «важкі питання» на цьому етапі таки відвідують, але людина воліє від них відмахуватися і все пустити на самоплив, то наступний кризовий період буває складнішим. За всієї індивідуальності проблем є якісь спільні завдання, які реалізуються на певних етапах: у підлітковому віці – самоствердження себе як особистості, у середньому віці – соціальна реалізація (робота, сім’я), у зрілості – екзистенційні проблеми (що я зробила в житті ?). Якщо питання не приходить до належного рішення, воно «спливає» на наступному ступені. Гримучу суміш жалю, надій та суперечливих бажань і можна назвати станом кризи. Тобто перелому, після якого щось можна серйозно змінити – життєву ситуацію, саму себе. А це означає, що незручна, незатишна і незрозуміла криза насправді помічник і йому треба дякую сказати.Як у кризі спілкуватися з близькими [Підпис ID = “attachment_64031” вирівняйте = “alignnone” ширина = “600”] Фото: Burda-media[/caption] Нерідко, охоплені жагою діяльності та змін, ми сваримося зі своїм оточенням, яке нас «не розуміє». Так, близькі звикли бачити тебе такою – а тобі вже тісно у рамках цього образу. Але не завжди це означає, що необхідно кардинально змінювати коло спілкування. Спробуй побачити й у них союзників. • Готуючись до кардинальних змін (наприклад, виходячи на роботу або кидаючи її), обміркуй у пунктах всі наслідки нововведення. Що зміниться у порядку дня? У характері спілкування? Спробуй подивитися на це й очима близьких, щоб пом’якшити невідповідність звичного та нового. • Порадившись із рідними, можна зробити зміни не такими кардинальними, а отже, не такими болючими. Наприклад, ти заздалегідь впевнена, що чоловік не відпустить вас від дитини ні на які курси, а в процесі обговорення виявляється, що цілком можна обійтися нянею на кілька годин… • Чому б відкривати нові горизонти і ставлячи собі нові цілі… не вигадати спільну мету? Її і реалізовувати веселіше! Рада редактора. Неодмінне очікування труднощів налаштовує неминучість цих труднощів. Не треба починаючи з 25-ти щоранку виглядати у вікно: де ти, криза? Просто варто пам’ятати про нього як про можливість – щоб не застав зненацька. Багато хто проходить життєві етапи досить плавно: це залежить ще й від темпераменту та оточення. Простий антистрес-прийом для трамвая та супермаркету Яке ти дзеркало? Універсальний психологічний супер-прийом