Що робити, якщо ти єдина українка на роботі: 7 порад - Ліза

Багатьом українським жінкам через війну, розвʼязану росією, довелось перебратись за кордон та будувати нове життя там: тимчасове або постійне. І, звісно ж, шукати роботу. Сам по собі пошук роботи у чужій країні може стати викликом, але й робочий процес може приносити свої нюанси. Особливо, якщо ти – єдина українка в офісі або на робочому місці. Поговоримо про це у нашій новій статті.

Unsplash

Мовні барʼєри, культурні відмінності, та навіть робочі порядки можуть час від часу змушувати почуватись не у своїй тарілці. Однак ти не сама. Цей досвід розділяють інші українці та українки. І з правильним підходом ти не просто зможеш легко ужитись в колективі, але й забезпечити собі гарну робочу репутацію, персональний та професійний ріст, і навіть знайдеш нових друзів.

Ось кілька порад, що робити, якщо ти – єдина українка в офісі.

1. Прийми свій бекграунд

Не варто розглядати своє походження як щось, що може бути перешкодою або негативною якістю. Навпаки: у сучасному соціальному кліматі те, що ти українка – це сильна сторона, адже українці проявили себе як сильні люди, що борються за своє, і не здаються.

Важливо також розуміти, що різноманіття на робочому місці та в команді – це чудова можливість рости та розвиватись у несподіваних напрямках, а твій унікальний погляд може привнести це зростання.

Ось що можна робити:

Ділись українською культурою. Якщо є можливість поділитись українською культурою з колегами, розповісти про унікальні українські бачення, варто це зробити у форматі невимушеної розмови. Багатьом людям цікаво дізнаватись про інші країни та культури, а культурний обмін може покращити стосунки на роботі та в команді.
Пишайся своїм походженням. Коли колеги питають про Україну, це чудова можливість розповісти про неї. Впевнено ділись своїми знаннями та досвідом.

2. Долай мовні та комунікаційні барʼєри

Знання місцевої мови може бути проблемою, особливо якщо вона складна. Однак, завжди є можливість покращити свої навички, і почуватись більш впевнено під час розмов з носіями мови.

Наприклад, спробуй ходити на мовні курси для поглибленого вивчення мови, пошукай групи спілкування з носіями. Не бійся питати та перепитувати, місцева мова – це буквально твоя друга або третя мова, тому абсолютно не соромно не знати чогось, або не розбиратись у якомусь місцевому сленгу.

І ще не варто забувати про різноманітні інструменти. Наприклад, штучний інтелект може допомогти краще розуміти місцеві неформальні вирази та слова, а також не забувай про додатки для перевірки орфографії для робочих документів та електронних листів.

Unsplash

3. Вибудовуй звʼязки та шукай підтримку

У чужій країні варто обовʼязково вибудовувати мережу підтримки. І це навіть не стільки про нетворкінг та робочі звʼязки, скільки про підтримку у разі кризових ситуацій: зловживань на роботі, булінгу, торгівлі людьми.

Підтримуй звʼязок з місцевими організаціями, оточуй себе людьми, які у разі проблем можуть встати на твій бік та захистити, або допомогти.
Шукай спільні інтереси з колегами. У цьому може допомогти коротка невимушена робота про хобі, плани на вихідні, та навіть про якісь робочі питання та попередній робочий досвід. Це допоможе швидше влитись в колектив, отримати нові можливості, досвіди від місцевих.
Розвиваючи стосунки з місцевими, не забувай і про підтримку звʼязків з українцями. Багато країн мають мережу підтримки, групи у соціальних мережах та чати в месенджерах. Це чудова можливість поспілкуватись зі співгромадянами, адже зазвичай українці краще розуміють українців, ніж іноземці.
Шукай можливості менторства. Якщо ти відчуваєш, що не справляєшся з якимось викликами, ніколи не соромся попросити про допомогу, підтримку.

Мережа підтримки та спілкування – всередині роботи та поза роботою – це чудова можливість почуватись більш комфортно та впевнено.

4. Виставляй та захищай свої кордони

Адаптуватись на новій роботі, та ще й у новій для тебе культурі, може бути складно та виснажливо. Робоча культура України та українців сильно відрізняється від тої, що заведена у Франції, а французька сильно відрізняється від скандинавської. Тому важливо не просто прижитись, але й не зʼїхати з глузду. У цьому допоможе грамотне виставлення та захист кордонів:

Розумій свої ліміти. У кожної людини, навіть в українця, є свої межі та ліміти й моменти, коли уривається терпець. Якщо ти відчуваєш, що дискусії про Україну (особливо політично та емоційно забарвлені) стають надто виснажливими для тебе, або бачиш, що тебе навмисно провокують на емоції, варто виставити чіткі межі з людиною, яка цим займається. Якщо у твої робочі обовʼязки не входять освітні лекції про Україну, ти не зобовʼязана відповідати на кожне питання колеги.

Памʼятай: колеги – це колеги, а не твої друзяки. Ваші стосунки не мають бути чимось більшим за суто професійні.

Знайди баланс між роботою та особистим життям. Не забувай знаходити час на речі, які приносять тобі задоволення, а не лише займайся роботою від ранку до смерканку.
Відзначай досягнення. Прижитись у новій країні та в новому робочому колективі може бути легкою та захопливою справою, якщо ти відзначаєш свої досягнення: від найменших до великих. Необовʼязково влаштовувати свято кожен раз, але якщо ти просто похвалиш себе за вдалу розмову з колегою, завершений проєкт або вивчене нове слово.

Unsplash

5. Шукай робоче місце, яке готове тебе прийняти

Інколи колектив на роботі просто не хоче бачити певних людей у себе: через відмінності, упередження або расизм. З цим стикаються не лише українці за кордоном, але й інші люди, які відрізняються від місцевих. Деякі компанії зацікавлені в різноманітності та інклюзивності, щиро включаючи людей різного походження в робочий процес. А деякі — навпаки.

Звісно, не всі можуть дозволити собі крутити носом у пошуку роботи, але якщо у тебе є можливість вибирати, постарайся шукати таке робоче місце, де ти будеш почуватись бажаною частиною колективу:

Переглянь відгуки про компанію, новини про них та пости колишніх працівників.
Корисно буде пошукати в LinkedIn, хто там працює. Наприклад, якщо ти не хочеш працювати з росіянами, для тебе стоп-сигналом стане наявність колег-росіян, які там уже працюють.
Не соромся ставити питання на співбесідах. Буквально склади всі питання, які тебе цікавлять, і постав їх рекрутеру. Це покаже тебе з кращого боку, адже роботодавець буде бачити, що тобі цікаво дізнатись більше про компанію, посаду, колектив, і що ти не просто шукаєш собі роботу, а вибираєш з кількох варіантів.

6. Наголошуй на схожості, а не на відмінності

Звісно, не варто намагатись злитись з колективом, але й постійно вказувати на відмінності, стояти осторонь – це погана стратегія. Замість того, щоб зосереджуватись на своїй «окремості», і на тому, що ти – єдина українка в колективі або в усій компанії, шукай спільні інтереси та схожості з колегами, начальством, колегами з інших відділів. Саме пошук чогось спільного може закласти фундамент міцного професійного партнерства.

7. Не соромся говорити

Часом у новому колективі, та ще й серед іноземців, все таке… нове, перепрошую за тавтологію. В такій ситуації цілком нормально закритись і відмовчуватись, щоб не наступати на мозолі й не викликати на свою голову негативну увагу. Однак, така стратегія може бути проблемою для твого професійного розвитку, бо ти складаєш про себе враження «ні риба ні мʼясо».

Дотримуйся правил професійного спілкування та поведінки, і висловлюйся, проявляй свою експертизу, пропонуй розв’язання робочих питань. Чим більше хороших ідей запропонуєш, тим більше ростимеш в очах у колег.

Люди завжди сильніші разом, тому не бійся проявляти себе на роботі та шукати спільну мову з колегами-іноземцями. Це чудова можливість краще працювати, більше заробляти та більше донатити улюбленим благодійним фондам!