У твоєї дитини два батьки. Хто головний?

Здавалося б, що більше близьких людей оточують дитину, то краще. Але коли він має і тата, і вітчим, це часто призводить до проблем. Чи можна їх уникнути?

Рідний батько та вітчим можуть мати зовсім різні погляди на виховання дитини. Але крім них на вирішення проблеми батьків та дітей впливають ревнощі та бажання відстояти свій авторитет. Як не дозволити чоловікам перетворити процес виховання на перетягування ковдри та допомогти вибудувати гармонійні стосунки з дитиною?У семи няньок У деяких сім’ях за наявності двох «батьків» дитині не вистачає чоловічої уваги. вітчим може бути поглинений турботами про вашу спільну дитину або своїх дітей від першого шлюбу. А рідний батько може «забути» про наявність сина чи доньки, закрутивши роман чи створивши нову родину. У цьому випадку тобі доведеться самостійно прийняти рішення про те, який з «тат» може благотворно вплинути на дитину, і зробити ставку на спілкування з нею. Подумай, хто з чоловіків менше пручається твоїм проханням поспілкуватися з дитиною. Якщо проблема лише у нестачі часу, організуй процес сама. Наприклад, якщо твій вибір припав на нового чоловіка, періодично запрошуй його дітей від першого шлюбу до вас у гості. Якщо ж у спілкуванні більше зацікавлений рідний батько, то не наполягай, щоб вони зустрічалися з дитиною наодинці. Нехай сходять до зоопарку в компанії з його новою дружиною. Плануй заздалегідь спільні справи, які б об’єднати дитину з батьком чи вітчимом. Так ти зможеш уникнути накладок та відмов. Після кожного вдалого епізоду спілкування з дитиною наголошуй на розмові з чоловіком його педагогічний талант і взагалі всіляко нахвалюй. Позитивне підкріплення у вихованні відповідальності діє на хлопчиків будь-якого віку!Тато Діма та тато Сашко Якщо сказати малюку, що у нього два тата, він відреагує приблизно так само, як героїня Наталії Крачковської у старій добрій комедії «Іван Васильович змінює професію» на запитання про те, скільки у неї чоловіків: «Виходить, два…» Певний час дитина буде в замішанні, але незабаром звикне до того, що з татом Дімою він живе постійно, а з татом Сашком бачиться у вихідні. Однак у міру дорослішання питання про те, хто з тат «справжній», дедалі більше хвилюватиме дитину. Адже йому важливо ідентифікувати себе з кимось із них. Для кожної людини її поява на світ – це історія кохання мами та тата. Сказати дитині про те, що у неї два тата, – значить, позбавити її цієї історії, а разом з нею і правильного розвитку «образу Я» та самооцінки. Не проси малюка називати вітчима татом. Якщо в якийсь момент він сам відчує таку потребу – значить так і бути. А поки що вітчима можна називати на ім’я або «дядько Діма». Якщо дитина спілкується з рідним батьком, важливо підтримувати її батьківський авторитет. Швидше за все, тобі доведеться трохи згладжувати кути заради самовідчуття малюка. Все ж таки одна справа – рости з думкою, що ти народився в коханні, і зовсім інша – усвідомлювати, що ти продукт невдалого шлюбу. Приймаючи рішення про те, як малюкові називати вітчима, не роби критерієм оцінки та кількість часу та грошей, які витрачаються на дитину кожним із «тат». Адже ніхто не вчить дітей називати «мамою» бабусь, які найбільше няньчаться з онуками. Залишаючи за рідним батьком ексклюзивне право називатися «татом», ти цим відкриваєш для дитини можливості для аналізу того, які здібності, особливості зовнішності та характеру передалися йому у спадок. Тато – це не лише батько, а й представник цілого роду. Випробовуючи особливі почуття до рідного батька, дитина зможе відчувати спадкоємність поколінь, цікавитиметься сімейною історією і своїм корінням з того боку.Стереоефект Багато сучасних чоловіків дуже беруть активну участь у житті дітей, не поступаючись у цьому матерям. Якщо твій колишній і нинішній чоловік такі, то у дитини може виникнути проблема: чиї думки більше прислухатися? Наприклад, вітчим каже, що треба приділяти більше уваги точним наукам, а не ганяти м’яч у дворі, тоді як батько наполягає на заняттях спортом та висміює «хлипких ботаніків». Щоб допомогти дитині та чоловікам, мамі доведеться взяти на себе функції миротворця. Навчися розпізнавати симптоми конкуренції між чоловіками та дій за принципом «і нашим, і вашим». Можливо пропозиції «батьків» вдасться якось поєднати? Наприклад, нехай вітчим відповідає за математичну підготовку дитини, а батько – за фізичний розвиток. Якщо вони наполягають у виконанні протилежних вимог, постарайся відстрочити виконання однієї з них. Допустимо, можна сказати, що у спортивну секцію, запропоновану батьком, дитина обов’язково піде наступного року: вона знаходиться надто далеко від дому – нехай хлопчик трохи підросте, тоді зможе їздити туди сам. “Розділяй і володарюй”. Спробуй трохи пограти на почуттях чоловіків, розмовляючи з ними тет-а-тет. У розмові з чоловіком можна апелювати до його дитячих спогадів: «Згадай, як тобі було тяжко, коли ви конфліктували з батьком. Дитина дуже прив’язана до тебе, але рідному татові просто так не відмовиш! Не змушуй сина розриватися між вами». А ось у розмові з батьком дитини можна зовсім по-іншому розставити акценти: «Ти – рідний батько, і, звичайно, син завжди віддасть перевагу думці тата. Але для дитини важливо, щоб у сім’ї була мирна атмосфера, тому вона не хоче зайвий раз конфліктувати з вітчимом». І ще вчи дитину аналізувати, які аргументи у суперечці виглядають переконливіше, а не дивитись на те, кому саме вони належать.А ти хто такий? У перехідному віці наявність батька та вітчима часто призводить до того, що дитина не слухається обох. Він легко знаходить вигоду в ситуації, що склалася: батька можна звинуватити в тому, що він залишив сім’ю, а вітчиму заявити, що він «ніхто»! Але мати нікого не кидала і є рідною. Щоправда, вона мала необережність повторно вийти заміж, але її «вина» не така очевидна. Оскільки у перехідному віці справи серцеві є дуже актуальними, зосередься саме на їхньому обговоренні. Пам’ятай, що підлітки багато що бачать у чорному світлі. Вітчим маму «похмурив», а батько «звалив». З кожним із цих пунктів звинувачення потрібно розбиратись окремо. Тобі буде потрібний величезний запас терпіння. Крім песимізму підліткам властивий егоцентризм. Дитина може відчувати провину через догляд батька і бути впевненою в тому, що мама повторно вийшла заміж, тому що спілкування з нею їй недостатньо. Важливо показати підлітку, що інші люди мають емоції, ніяк не пов’язані з його персоною. Поясни, що мама може просто закохатися, тато – захотіти свободи від зобов’язань чи іншого життя, вітчим – створити сім’ю. Розмовляючи з дитиною, звертайся до її життєвого досвіду. Проводь паралелі з його закоханостями і труднощами у відносинах із протилежною статтю. Відкрий йому секрет: дорослі так само ревнують, страждають, сумують, як і його ровесники. Однак у зрілості доводиться жити як почуттями, а й виконувати зобов’язання над іншими людьми і перед близькими. У його батька та вітчима вони багато в чому збігаються, тому доведеться прислухатися і до того, і до іншого.