Щороку наприкінці січня ми відзначаємо важливе державне свято – День Соборності України. Коли і як воно виникло, як його святкують, які символи й традиції йому притаманні – читай в нашій статті.
22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель. Адже 22 січня 1918 року вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу.
З тих пір 22 січня стало знаменним Днем Соборності. Як народжувалося це свято і які традиції йому притаманні?
День Соборності – історія свята
Понад 100 років назад дві українські республіки – УНР та ЗУНР стали однією державою: 22 січня 1919 року була проголошена злука УНР та ЗУНР. Таким чином, утворилася суверенна возз’єднана Українська Держава.
Подія відбулася в урочистій атмосфері на Софійському майдані (м. Київ). В Акті було проголошено про соборність різних частин України: Придніпрянської частини, Буковини, Закарпаття та Галичини. З того часу була створена єдина незалежна УНР, а український народ об’єднався на захист своєї Батьківщини.
За часів радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначалися. Зі встановленням радянської влади всі українські свята були витіснені з суспільного дискурсу. Пам’ять про об’єднання УНР і ЗУНР зберігали мешканці заходу України й українська політична еміграція в країнах Західної Європи й Америки. 22 січня там урочисто відзначали свято незалежності та соборності Української держави.
Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42.
День Соборності має величезне історичне та політичне значення в розбудові нашої держави.
Соборність – це…
…єдність, неподільність усіх територій України, духовна єдність українців, які проживають на території України, а також єдність усіх громадян України незалежно від національності та віросповідання, спрямована на утвердження справжнього суверенітету і незалежності України, побудову процвітаючої демократичної національної держави (стаття 6 Закону України “Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності”).
Термін «соборність» має кілька значень. Передусім, це й об’єднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території; духовна консолідація всіх жителів держави, це й згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності. Термін «соборність» включає в себе єдність і згуртованість.
Для України соборність – це єдність у багатоманітності, об’єднання навколо української державності й ідентичності.
Ідея територіальної цілісності країни поєднується з ідеями духовної згуртованості. Тож соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності нації – фундаменту для побудови демократичної держави.
В умовах сучасної російсько-української війни соборність набуває більшого символізму та гостроти, адже нині, як ніколи, українцям потрібно об’єднатися заради майбутнього. Тож гасло цьогорічної інформаційної кампанії – «В єдності сила».
Традиції й символи Дня Соборності
Головна традиція в День Соборності – це живий ланцюг, який українці вибудовують, символізуючи об’єднання українських земель і державну єдність. Історія цієї традиції починається в 1990 році – тоді живий ланцюг простягнувся з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного.
Ланцюг починався у Києві на Софійській площі та прямував на Житомир, Рівне, Львів, Тернопіль, Стрий, Івано-Франківськ. Численна кількість українців (за даними в акції взяли участь 3 мільйони людей) об’єдналися в живий ланцюг, ще раз засвідчуючи акт злуки між різними землями країни.
З тих пір живі ланцюги на честь цього свята влаштовують в різних містах України.
Яку пісню вважають символом соборності України?
Це пісня «За Україну»: її слова написав Микола Вороний – як тоді казали, “поет з України”, а музику – Ярослав Ярославський, композитор зі Львова. Пісня “За Україну” стала символом соборності і однією з найпопулярніших пісень часів Української Народної Республіки.
“За Україну
З огнем завзяття
Рушаймо, браття,
Всі вперед!
Слушний час
Кличе нас —
Ну ж бо враз
Сповнять святий наказ!
За Україну,
За її долю,
За честь і волю,
За народ!”