Зірка серіалу “Обмежено придатні” причетна до легендарного “Один вдома”

Голос зірки серіалу “Обмежено придатні ” Олени Узлюк, українці чули в фільмах “Один вдома”. Вона озвучувала всі жіночі персонажі. Який момент їй запам’ятався найбільше, читайте в нашому матеріалі.

Олена Узлюк озвучувала “Один вдома” ще до популярності в “Обмежено придатні”

В ексклюзивному інтерв’ю для телеканалу stb.ua., Олена Узлюк розповіла, що вона озвучувала жіночі персонажі в легендарних фільмах “Один вдома” (в українському перекладі, – ред.). Українці чули неймовірний голос зірки, але не здогадувалися, хто вона. Про досвід дубляжу, відчуття героїв, заробіток у цьому, користь для роботи в театрі, дізнавайтеся з інтерв’ю нижче.

Перша озвучка та робота в театрі

Олено, ви відомі як акторка театру та кіно. Коли і як у ваше життя прийшов дубляж і закадрове озвучення? Ви десь цьому навчалися?

Перший серіал, що я озвучила, був “Морена Клара ” на 150 серій на студії ICTV у 1994 році. Мене запросили на проби, так хвилювалася, що аж аркуш з текстом поклала на мікрофон. Режисер сказав: “Приберіть аркуш з мікрофона” і мене затвердили. Відтоді почався прекрасний шлях. Подумати не могла, що це стане важливою частиною мого творчого життя. На той час у театральному інституті нас дубляжу та озвучки не навчали, просто викладали сценічну мову. Можна сказати, ми одночасно вчилися і заробляли. Спочатку це було озвучення, а згодом зʼявився дубляж. Працюю на студіях майже щодня. Давно відчула, що дубляж допомагає роботі в театрі і навпаки.

Прес-служба СТБ

Скільки часу триває робота над дубляжем для одного фільму чи серіалу — тиждень, дні чи навіть місяці?

Раніше витрачалося більше часу, ніж зараз. Змінилися технології, з’явився досвід. На початках навіть брала текст додому, аби підготуватися до запису. Зараз же інколи фільм можна записати майже в режимі реального часу. Звісно, дубляж якихось серйозних картин робиться ретельно і буває, що одна фраза може забрати чимало часу.

Чи буває, що дублюючи персонажів, ви настільки проживаєте їхні історії, що самі можете розчулитися?

О, так! І це чудово. Якщо на сцені інколи краще втримати емоцію і не дозволяти, аби сльози текли рікою, то коли стоїш перед мікрофоном — можна зупинитися, поплакати й продовжити роботу. У мене дуже близько і сміх, і сльози в обставинах, які відгукуються. Люблю цей стан. Це як дихати на повні груди, щось прожити зі свого минулого життя або відчути те, щоб хотів прожити.

Пам’ятаю, коли озвучували “Один вдома”, я ніяк не могла записати останню сцену, коли мама знаходить Кевіна під ялинкою. Пройшло багато років, а оця сцена “Кевін — мамо”, так і залишилася для мене такою ж тремтливою і сповненою сліз.

Мрії про Голлівуд і бажані ролі

Ви подарували свій голос неймовірній кількості світових зірок — від Меліси Макартні, Сальми Хаєк, Хелени Бонем Картер, Пенелопи Круз, Кетрін О’Хари, Октавії Спенсер до Дженніфер Еністон, Джулії Робертс, Кейт Вінслет, Ніколь Кідман, Сандри Буллок і Вери Форміги… і це ще не весь список. Хто з них став для вас найскладнішим випробуванням у студії і чому?

Вже не йдеться про випробування, а швидше про потребу в складних ролях, де можна виявити професійний клас. Раніше було хвилювання, зараз — це швидше про азарт і задоволення. Дуже люблю, коли можна ще й поспівати. Отут моє чутливе місце. Завжди стараюся. Добре, коли студія без вікна і я можу під час роботи виробляти що завгодно. Бували, коли щось не виходило, я плакала, як дитя, але заспокоювалася і вперед.

Наприклад, роль Урсули в “Русалоньці”, яку зіграла Меліса Маккарті була хвилюючою через складні вокальної партії. Але це хвилювання і виклики додають роботі яскравих фарб і радості.

Прес-служба СТБ

Чи хотіли б ви колись зіграти у голлівудському кіно? І якщо так, яка роль була б вашою мрією?

Це могла бути мрія, але не мета. Потрібно усвідомлювати чи дійсно ти там потрібна і яку роль можеш зіграти. Це радше романтично-риторичне питання.

Що ж стосується ролей, які хотіла б грати, з часом коло бажаних ролей звужується. Важливо обирати персонажів, які відповідають моральному та духовному стану. Хочеться мати складних, глибоких, вдумливих героїнь, через яких можу транслювати свій погляд на життя, свої переконання і цінності. Такі ролі приносять професійне і внутрішнє задоволення.

Три невідомі факти про Олену Узлюк

Розкажіть три факти про себе, які майже ніхто не знає — щось неординарне або несподіване.

Я не дуже люблю давати інтерв’ю і розповідати про себе. Але якщо коротко:

Перше. В інституті захопилася філософією та психологією. Навіть були думки змінити виш. Це був важливий період пошуків і відкриттів. Але акторство я таки не покинула, а любов до психології лише набрала сили, тож вона завжди допомагає мені в роботі.

Прес-служба СТБ

Друге. Раніше багато шила й в’язала. Навчилася цього сама. Почалося все років у 16, коли хотілося гарно вдягатися, а можливості були обмежені, тож я шила все: від дрібниць до шуб і пальт — і для себе, і для мами. Це була справжня творчість. Пізніше ці вміння стали у пригоді, коли я створювала костюми для своїх дочок, які займалися танцями: вишивала й конструювала яскраві образи. Мене це надихало, відчувала, що таким чином передаю їм енергію, силу та впевненість у собі. На конкурсах часто запитували, хто робив костюми, — і я з гордістю казала, що це робота моїх рук.

Третє. З 1994 року перестала їсти м’ясо. Це було свідоме, глибоко вмотивоване рішення. Для мене це не просто харчування, це світогляд, який суттєво вплинув на моє подальше життя.

Раніше, ми писали про те, що MELOVIN здійснив мрію хлопчика і подарував йому синтезатор.