20.12.2024
Наталка Денисенко у свій День народження збирала кошти читанням віршів
Олега Скрипку украинцы знают как талантливого музыканта, исполнителя и общественного деятеля. Но Олег решил попробовать себя еще в одном амплуа — сняться в художественном фильме. Картина «Моя русалка, моя Лореляй» совсем скоро выйдет на экраны!
Олег до работы в этой картине снимался в новогодних мюзиклах и эпизодических ролях. Здесь же — совершенно другое дело: одна из главных ролей и драматический персонаж, который, на первый взгляд, не имеет ничего общего с музыкантом. «Я согласился сниматься в этой картине как минимум по двум причинам. Во-первых, в фильме отражается небанальный взгляд на любовь. Здесь искренние, «терпкие» чувства, без глянцевого блеска и мишуры — все как в жизни, — говорит Олег. — Вторая причина — это режиссер. Раньше я не слышал о Нане Джорджадзе, но после того, как мне предложили сниматься, я «навел справки». Оказалось, что все мои знакомые и друзья, которые причастны к кинематографу, просто без ума от нее! Позже я сам в этом убедился! Меня сдерживало только то, что картина русскоязычная и действие происходит в Советском Союзе, а я не люблю эту эпоху. Но фильм настолько добрый, что я просто не смог отказаться». «Справжні почуття не чужі нікому…» Олег, розкажіть про свого героя! Я грав міліціонера. І уявіть, справжній міліціонер, який охороняв знімальний процес, якось підійшов до мене і запитав: «А де ти служив?» Я відповідаю: “Ніде!” А він був певен, що я раніше працював у міліції, настільки органічно я вписався у свою роль! То був мені комплімент, адже я непрофесійний актор! Якщо детальніше описати мого персонажа, то це корумпований міліціонер, який пов’язаний із криміналітетом. Але він без відповіді закохався в молоду дівчину теж, до речі, сумнівної репутації. Він любив її щиро, сентиментально, благородно. А зрештою, незважаючи на все, відпустив її до тієї людини, до якої найбільше ревнував… Це те, що мені так подобається у фільмі, — справжні почуття не чужі нікому… Зізнайтеся, а з вами в реальному житті траплялися такі романтичні пориви, як у фільмі? Адже людям творчим це особливо властиво… Мої вибухи емоцій відбуваються на сцені, а у житті я стримана людина. У мене керований романтизм (Посміхається). Я не делаю сумасшедших вещей — умею себя вовремя охладить. Не склонен к поступкам, за которые мне потом придется извиняться или жалеть. На сцене — другое дело. Были случаи, когда я терял контроль во время выступлений и даже травмировался. Но слава богу, все обошлось. Сюжет фільму — перше кохання двох підлітків. Ви уявляєте у ролі головних героїв своїх власних дітей через кілька років? Я хотів би, щоб мої діти грали на сцені. Але чи буде у них талант до цього — побачимо. Чи хотів би я, щоб вони переживали такі почуття, як у фільмі? Якщо чесно, я їм бажаю, щоб перше кохання вони пройшли безболісно. Чим легше людина проживе ці перші почуття, тим якісніше у неї будуть складатися стосунки у майбутньому. Дуже багато всяких дурниць відбувається по молодості, коли грають гормони. Особливо це стосується дівчаток. У мене в класі було кілька дівчат, які одразу після школи вискочили заміж, і в результаті жодна з них не щаслива. Тоді їм здавалося, що молодість минає, тому терміново потрібно мати сім’ю, сковорідки… Але жінка може залишатися красивою і затребуваною чоловіками дуже багато років. У мене є знайомі, які у 40 років виходили заміж, у 42 народжували дитину, і ви подивіться на них зараз – таких красунь ще пошукати треба! Так, ранній шлюб має право на існування, але людина має спочатку сама сформуватися. Я за жінок, які будують свою кар’єру та знаходять баланс між материнством та роботою! “Я вже боюся кавалерів доньок!” У вас двоє синів та дві доньки. Як правильно виховувати хлопчиків, щоби вони виросли справжніми чоловіками? Давайте сначала ответим на вопрос: что женщине нужно от мужчины? Чтобы он дверь открывал перед ней, давал деньги, был всегда рядом и качественно занимался сексом. Но таких идеалов не существует. А если женщина мужчину все-таки подгоняет под эти требования, то он очень быстро становится тряпкой, лежащей на диване. Он теряет свою маскулинность и больше ей не интересен. Мужчина должен быть личностью и иметь контролированную агрессивность. Ведь как бы это банально ни звучало, но женщин привлекают самцы. А сегодня среди молодежи очень много инфантильных и андрогинных мальчиков, не имеющих мужественности. Да, они красивы, галантны, зарабатывают деньги — но они не интересны женщинам. Они могут быть только друзьями. Поэтому мои парни занимаются боевыми искусствами, ездят на конях — это те сферы, где они могут проявить свою маскулинность. Но параллельно они играют на фортепьяно, поют, занимаются танцами. Ребенка нужно развивать, учить делать выбор, тогда он вырастет настоящим мужчиной или женщиной. Хотя, думаю, девочек все-таки воспитывать сложнее. А як думаєте, будете суворим татом, коли у ваших доньок з’являться перші шанувальники? Як тато я вже зараз боюсь цих кавалерів (посміхається). Хочеться, щоб вони виросли особистостями та зустрічалися з гідними людьми, близькими до них за інтелектуальним рівнем. Для цього потрібно правильно виховати доньок. Помнете, колись були інститути благородних дівчат? І вони недаремно існували — добре вихована, мудра жінка зможе підібрати собі правильного партнера та дуже акуратно його «виховати». Багато дівчат сьогодні мають погане виховання, відповідно, мають нещасні сім’ї. Їх взагалі можна розділити на два типи: одні шукають багатого дурня, який їх забезпечуватиме, а інші вважають, що з милим рай і в курені. І в тому, і в іншому випадку стосунки приречені. Жінка має створювати чоловікові комфорт та спрямовувати його. Але не потрібно, отримавши штамп у паспорті, починати пиляти чоловіка та випускати пазурі. Велике мистецтво залишатися для свого чоловіка бажаною кішечкою до старості, бути йому другом і партнером. На вашу думку, справжнє кохання — це почуття, перевірене роками, чи все-таки його можна розпізнати відразу? Є любов фізіологічна, коли вона виникає на генетичному рівні. Таким чином, природа каже нам, що з цією людиною ви можете дати хороше потомство. Ми називаємо це коханням з першого погляду. Вона недовговічна, і в цьому є природний прагматизм — чоловік і жінка відтворили потомство, пробули разом кілька років і розлучилися, бо саме в давнину самець шукав іншу самку, щоб дати більше потомства. Є кохання зріле, духовне — коли люди люблять один одного на інтелектуальному рівні. Ці почуття включають не тільки симпатію і пристрасть, але й пошану, близькість і навіть звичку. Люди стають спорідненими душами. І мені пощастило, у мене саме таке кохання.