Кананга запашна, або іланг-іланг

Назва цієї рослини в перекладі з філіппінської мови означає «пурхання». Його батьківщина – азіатські тропіки (Бірма, Філіппіни, Індонезія). У себе на батьківщині, в дикій природі, це велике вічнозелене дерево із сріблясто-сірою корою. Воно досягає висоти більше 10 м, а часто – близько 30-40 м. Головна цінність рослини – ароматні квітки, що з’являються майже цілий рік, глибокий і насичений запах яких нагадує запах неролі та жасмину. Саме через незвичайний аромат пелюсток, що володіє не тільки заспокійливим, але й багатьма іншими лікувальними властивостями, канангу ще називають «квітка всіх квіток» (flower of flowers). [Підпис ID = “attachment_98109” вирівняйте = “alignnone” ширина = “300”] tanantornanutra/Fotolia[/caption] У кімнатному квітникарстві канангу вирощують як справжній тропічний крупномір: у широкому та глибокому горщику з шаром дренажу на дні, при високій вологості повітря (наближеної до оранжерейної), з регулярним обприскуванням та провітрюванням приміщення. Можна розташувати горщик на піддоні із вологим керамзитом. Для квартири краще вибрати карликовий сорт, наприклад Cananga odorata var. Fruticosa’. Зміст При всій любові до рясного поливу вразливе коріння рослини не виносить перезволоження. Тому краще зайвий раз утриматися від зволоження субстрату, ніж спровокувати їхнє загнивання. Тим більше, що полив слід проводити тільки після просихання ґрунту (відповідно, не частіше 1-2 разів на тиждень). Крім того, з віком деревця кананги поступово звикають до періодів короткочасної посухи і легко їх переносять. Бажано визначити для рослини максимально світле місце, хоча в затінку воно хоч і гірше, але також розвивається. Ґрунт використовують нейтральне з додаванням торфу, а також з великою кількістю розпушувачів, таких як річковий пісок, вермикуліт, перліт, деревне вугілля, цегляна крихта та ін. Рослина теплолюбна. Влітку воно може запросто вирощуватися на вулиці, просто неба, взимку ж вимагає утримання в теплі (при температурі 15–20 °С). При цьому витримує нетривалі заморозки до 0 °С. розмноження У домашніх умовах канангу вирощують із насіння, для чого його замочують у теплій воді на 7–8 годин, а потім висаджують у стерильний ґрунт, заглиблюючи не більше ніж на 1 см. Вологий ґрунт накривають плівкою або склом і при температурі 25–29 °С чекають проростання насіння. Зазвичай сходи з’являються за місяць-два. Сіянці зацвітають за три роки. Шкідники і хвороби Найчастіше рослина уражається борошнистим червцем та щитівкою. У першому випадку допомагають обприскування настоєм тютюну, цикламену або часнику, а також спиртом. Щитування видаляють механічно, використовуючи мильний розчин або гасову емульсію. Павутинний кліщик з’являється в умовах тривалої посухи та відсутності обприскувань. Для боротьби з ним канангу обприскують спиртом або препаратом Актеллік відповідно до інструкції. Можливі проблеми При надлишку вологи у ґрунті коріння рослини загниють, а без підвищеної вологості повітря рослина чахне і втрачає декоративний вигляд. В умовах слабкої освітленості пагони витягуються та витончуються. За матеріалами журналу “Квіти в домі”