Дмитро Горовенко розповів про переможця МайстерШеф Діти-2

Другий сезон кулінарне шоу «МастерШеф Діти» добігає кінця. Минулої середи визначилася трійка найкращих: Марина Литвиненко, Маша Сирота та Віка Подлепенська. А в сьогоднішньому випуску суперфіналістки востаннє воюють на кухні проекту. Вибираючи найкращого кулінара з трійки, суддя Дмитро Горовенко розповів, чим його підкорила майбутня переможниця:Перемога цієї дівчинки – абсолютно зрозуміла та логічна. Я розумів, що вона стане найкращою, ще коли на проекті залишалося 5 людей. У цієї учасниці поєднуються стратегічні навички та глибокі пізнання кулінарії, – каже Горовенко. Думку Дмитра поділяють і Ектор Хіменес-Браво, і Тетяна Литвинова. Хто став найкращим юним кулінаром України, отримав винагороду 100 000 гривень та поїздку за кордон, побачимо сьогодні о 20:00 на каналі СТБ.Оновлено: хто став переможцем “МайстерШеф Діти – 2”? Найкращою дитиною-кулінаром та переможницею шоу “МайстерШеф. Діти-2” стала Марина Литвиненко, яка приготувала найкращі страви у суперфінальній кулінарній битві проти Вікі Підлепенської та Маші Сироти. В ексклюзивному інтерв’ю сайту СТБ.UA Марина розповіла, як їй вдалося завоювати титул Другого Дитячого МайстерШефа, а також поділилася враженнями від гастротури Іспанією та описала ідеальний ресторан, який дівчинка мріє відкрити в майбутньому. Марино, розкажи про своє меню на фінал – чому обрала саме такі страви? Я дуже довго розробляла меню. Мої суперники Маша та Віка задумалися про меню безпосередньо перед вирішальною битвою. Тож у них залишалося лише два дні. А я вже в десятці не сумнівалася, що пройду в суперфінал – у мене було 10 місяці на розробку меню. Воно трансформувалося – одні плани переростали на інші. У результаті я приготувала класну закуску (соті з морепродуктів з соусом песто, мусом з креветок, желе з лайма та лаймовим дресингом) і відмінне основне (філе-міньйон у мигдальному обсипанні під гострим азіатським соусом з гелем з цитрусових). Де ти брала рецепти? Ніде – ці блюда авторські! Тобто так – я багато читаю, але меню на суперфінал – моя авторська технологія. Зазвичай відбувається так: я знаходжу рецепт із гарною ідеєю, а потім думаю: що я можу додати від себе? І виходять оригінальні страви. У тебе є улюблені шефи, рецепти яких найбільше подобаються? Я обожнюю Гордона Рамзі. Ще люблю Джеймі Олівера та Поля Бокюза. Я шукаю рецепти в інтернеті, читаю блоги, дивлюся ролики на ютубі. Ну і, звісно, ​​дивлюся «МастерШеф»! На кастингу Ектор Хіменес-Браво, пам’ятається, образився, що ти приготувала страву не за його рецептом, а за рецептом Гордона Рамзі. І зараз ти знову його не назвала. Я не назвала Ектора, бо вже давно вважаю його за свого друга. Тобто Ектор у списку моїх фаворитів – це зрозуміло. Що допомогло тобі успішно пройти через увесь проект та перемогти? Впевненість. Дехто думає, що я надто самовпевнена, що в мене на голові виросла корона. Але насправді це просто відчуття гордості. Я була впевнена, йшла до своєї мети, домагалася її, не помічаючи перешкоди. Через це у мене не завелося якихось дуже близьких друзів на проекті – я прийшла на «МастерШеф» не заради цього. Головне – перемога. Тому я читала багато рецептів та боролася у конкурсах. Може, я не спілкувалася так багато з усіма, як Марфіна та Васютинський, через що інші хлопці погано мене сприймали. Але я думаю, вони просто боялися мене як небезпечного конкурента. Ось і все… Ах так, ще одна причина, через яку я перемогла у проекті, – це, звичайно, моральна підтримка сім’ї. Ти спочатку дивилася «МастерШеф» по ТБ, а потім стала його учасницею – чим проект зсередини відрізняється від того, що бачать глядачі на телевізорі? Все дуже відрізняється. Прийшовши на «МастерШеф», я зрозуміла, що для перемоги важливою є не лише кулінарія. Наприклад, я не думала, що учасники проводять багато часу на майданчику. Не знала, що це так тяжко! І комора, і сама кухня – здаються по телевізору зовсім іншими. Але я не розчарувалась, а закохалась у майстершефівську атмосферу! Навіть велика емблема «МастерШефа» у павільйоні – вона надихала. Я дивилася на неї та розуміла, що не маю права на помилку. Це святе місце – учасники шести дорослих сезонів (плюс одного дитячого) стояли перед цією емблемою зі своїми мріями підкорити кулінарний світ. Коли перебуваєш у такому важливому місці, розумієш, що заради перемоги треба боротися щосили. Якщо батьки дозволять, чи зробиш собі тату з емблемою «МастерШефа»? Я взагалі проти татуювань! Але якщо дозволять – я б зробила… Мені здається, у кожного шефа на зап’ясті має бути маленьке татуювання. Може, емблема «МастерШефа» на руці буде моєю пам’яттю про початок великого шляху до кулінарії. Ти дивилася всі сезони «МастерШефа» – який твій коханий? Четвертий – я його обожнюю! Мені всі хлопці говорили, мовляв, це найжахливіший сезон – там усі такі дивні, непосидючі, що б’ються… Але для мене четвертий сезон – фаворит серед фаворитів! Самвел, Злобін, Бабошина – це якщо за скандалами, стосунками, яскравими персонажами. По кулінарії мій фаворит – шостий сезон. Вважаю, що далі розвивається проект «МастерШеф», то вище кулінарний рівень учасників. А що ти думаєш про дитячий перший сезон? Я вболівала за Ківу. Всі вважали, що він зливник, маленька бяка-забіяка, але Даня дуже виріс у кулінарному плані. Коли він щось готує, у нього світяться очі. Хоч у Дані була ціла армія хейтерів, я вболівала за нього від початку. Він не здавався, завжди був на позитиві, і я тримала за нього кулачки. Але переміг, як відомо, Антон… Ти і Антон Булдаков-Алюшин – дві перші особи, які завоювали титул дитячого «МастерШефа». Як гадаєш, якби ви зійшлися в кулінарній дуелі – хто б переміг? Звичайно я! Переможець другого сезону «МастерШефа» за визначенням кращий за переможця першого сезону – бо той, хто йде слідом, навчається на помилках попередника. Та й потім: якщо порівняти моє меню на фінал та меню Антона – тобто якісь кексики із крохмалем, чи що там у нього ще було? – то очевидно, що я впоралася набагато краще. Який епізод чи конкурс проекту виявився найважчим? Для мене найскладнішими були конкурси, коли на кухню запрошували батьків. Це жахливий жах! Так, батьки – це наша підтримка. Але коли вони збираються до купи і, нічого не розуміючи в кулінарії, щось мені кричать і намагаються давати поради – це жахливо… Мій перший чорний фартух на «МастерШефі» я отримала після конкурсу з батьками. Вони мене дуже збивали. А що ти думаєш про конкурсі, в якому Ектор змусив тебе переробити дорадо чотири рази? (Зітхає) Це правда: я приготувала більше дорадо, ніж будь-хто в історії «МастерШефа». Не знаю, чому саме того дня все пішло навперейми. Побачивши інгредієнти, я дуже зраділа, бо приготувати дорадо – це найлегше завдання, яке я могла отримати у фіналі. Не знаю чому, але я змогла зробити це лише з четвертої спроби. Думаєш, Ектор чіплявся до тебе? Ні, він був суворий, але справедливий. Якщо й чіплявся, то лише як до сильного учасника, вимоги до якого завищені – це нормально. Наприклад, під час батла з Давидом Віка приготувала дорадо – і в неї шлюбу у роботі було значно більше. Але Ектор прийняв її блюдо. Моє дорадо та дорадо Вікі – це небо та земля. На проекті ти показала себе як капітан, який виконує всю складну роботу самостійно. Чому ти не довіряєш людям? Мене весь час запитують, чому я так належу до інших… Через недовіру до учасників. Бували конкурси, коли в моїй команді опинялися учасники з чорними фартухами – вони нічого не готували, тільки пакостили. Легше було зробити самій, аніж переробляти за ними. Але на професійній кухні, я знаю, маю повне порозуміння з іншими кухарями, бо я сама найму на роботу таких людей, які ніколи не підведуть. Було складно стати ввічливою, коли судді заборонили тобі готувати, і ти могла тільки давати вказівки та молитися, щоб Євангеліна, Денис та Ксенія все зробили правильно? Коли я їх побачила, то пережила шалений страх! Я так чекала на кітелів, щоб нарешті готувати одній, а тут наші улюблені та дорогі учасники… Побачивши Ксюшу та Євангеліну, я зрозуміла, що це катастрофа. Вони ненавиділи мене більше за інших. Ксенія дуже хитра. А Євангеліна більше їсть, ніж готує. Залишався Денис – моя надія. Я йому дуже вдячна, він мій добрий друг. Але коли ці троє зайшли в павільйон, щоб готувати замість мене, я зрозуміла, що якщо на них кричатиму, то навіть Денис перестане слухатися. Я змінила своє ставлення – командувала ласкаво та спокійно. І мене ніхто не підвів. Денис тоді начебто зізнався тобі в коханні. Не-е-е-е! (Сміється) Денис така людина – у нього то Даша Марфіна, то Катя Слівінська взагалі нічого не зрозуміло… Усі думають, що ми з ним не просто друзі. А насправді ми просто друзі! Може, Денис і зізнавався мені в якомусь конкурсі у коханні. Може, я щось таке говорила. Але я на проекті любила всіх, хто мене рятував. Хто у другому сезоні шоу «МастерШеф Діти» найкласніший кавалер? Екторе! Ну а з тим самим Денисом ти підтримуєш стосунки? Найбільше спілкуюся з Дашею Гудим – Даша forever! З Денисом Тараном, хоч би як дивно це звучало, я теж спілкуюся. Ще – з Давидом Мітьком, з Вікою Подлепенською. У нас є групи в Інстаграмі та Фейсбуці. Щодо решти учасників, то вони розбилися на пари, як Марфіна та Васютинський, як Маша та Катя… Ви спілкуєтеся тільки в інтернеті – наживо не зустрічаєтеся? Невдовзі ми з Денисом Тараном (так, якось дивно звучить…) плануємо провести спільний майстер-клас. Щойно я сдам іспити у школі, зустрінемося з ним у Дніпрі, щоб навчити місцевих дітей та дорослих готувати смачну їжу. Бувало, що під час проекту в тебе опускалися руки, і ти думала, що ніколи не зможеш перемогти? Ні, але був конкурс, коли приїжджали учасники, що вибули. Я зрозуміла, що голосування буде дружнім. У нашій команді тільки у мене залишався білий фартух – інші здобули чорні. Це «принцеса десертів», тобто Денис, і Маша, яка важливих процесів на кухні ніколи не робить, виїжджаючи за рахунок команди, зберігаючи з усіма дружні стосунки. Пам’ятаю, у тому конкурсі залишалося вже мало часу – я розуміла, що не виходить, не встигаю. Ось тоді в мене мало не опустилися руки. Але я впоралася. У фіналі ти боролася проти Вікі та Маші – кого з них вважаєш сильнішим суперником? Я не очікувала, що у фіналі проти мене вийдуть ці двоє людей. Я їх навіть спочатку не вважала суперниками. Вони не були найслабшими, але й не були найсильнішими. У суперфіналі я боролася не з Машею та Вікою, а з самою собою. Кого ти вважала за сильного суперника? Спочатку всі хлопці ставили на Іллю Васютинського, але ближче до фіналу він здав позиції, як самоусунувся з гонки лідерів. Я, зізнатися, думала, що у суперфіналі відбудеться батл між мною та Марфіною. Не думаю, що вона класно готує, але вона знається на кулінарії і в неї бувають класні ідеї. Чомусь мені хотілося битися в батлі саме з нею. Що ти зробила, коли повернулася додому після кількох місяців зйомок? Дістала кубок із коробки і поставила на полицю – він і зараз там стоїть, я протираю його від пилу щодня. До школи рада була повернутися чи не дуже? Ні, не дуже. Вчителі не знали, що я перемогла. Їхнє ставлення не змінилося. Адже я проходжу навчання екстерном – сиджу вдома, роблю роботу, тому йду до школи і здають вчителям. І так кожного дня. Тому повернення до навчання мене не втішило. Але деяких вчителів та деяких хлопців я була рада знову побачити. Друзі стали ставитись до тебе по-іншому, коли дізналися, що ти пройшла до «МастерШефа»? Дехто здивувався. Інші – ні. Я ж раніше, окрім карате, займалася тим, що ходила в експедиції. Там хлопці сповна відчули мій кулінарний талант і під час показу «МастерШефа» він не став для них сюрпризом. А інші хлопці були шоковані. Не всі мене добре сприймали, але більшість підтримала. Ти згадала про карате – доводилося коли-небудь пускати в хід фірмові приймачі поза спортивним залом? Ні, бо до мене не чіпляються. Я дипломат. Можу так відповісти, що пропаде будь-яке бажання задиратися. Я звикла показувати прийоми на заняттях перед тренером, перед командою. Хто твої кумири у світі карате? Мій фаворит Муракамі, бо на чемпіонаті світу йому зламали руку, а він до останнього бився та ще посів перше місце. Якщо ж говорити про майстрів поводження зі зброєю – це Брюс Лі з нунчаками. Після «МастерШефа» ти повернулася до школи та продовжила займатися карате. А як ти розвиваєшся у кулінарному плані? Після шоу я продовжую вчитися, читаю рецепти, експериментую на домашній кухні, списуюсь з різними шефами, домовляюся про майстер-класи. Де ти знаходиш шефів для спілкування? Найчастіше в Інстаграмі – заходжу на їхні сторінки, дивлюся, що вони готують, у якому ресторані, яка у них історія, скільки мішленівських зірок тощо. Шефів серед дітей мало, тому дорослі шефи, бачачи дитину в білому кітелі, йдуть на зустріч, дають поради, пропонують спільні майстер-класи. Ти хочеш пов’язати доросле життя з кулінарією чи ще не визначилася? Я впевнена, що стану великим шеф-кухарем! Я не сумніваюся в цьому! Якщо я чогось хочу, цього домагаюся! Розкажи докладніше про свій план захоплення кулінарного світу. План великий. Але я не звикла розповідати про плани. Та й не добре це – загадувати те, що ще не справдилося. Просто я реалізовуватиму крок за кроком свій план, який є тільки у мене в голові. А ви стежитимете за моїм розвитком. Після «МастерШефа» суперфіналісти вирушили до гастрономічного туру Іспанією – тобі сподобалося? Так, лише поїхали не всі суперфіналісти. Замість Маші, яка не вийшла, ми взяли з собою Давида. Ми були у Барселоні – у ресторані з гіда «Мішлен». Там щодня свіжі, щойно виловлені морепродукти – смакота! А ще ми завітали до одного ресторану домашньої кухні, де спробували справжню іспанську паелью. Вона відрізняється від того, що можна спробувати в Україні, свіжими морепродуктами та їхньою різноманітністю. У нас все тільки розморожене та несмачне. Невже в Україні так все погано? Я колись повернулася до Києва… Розумієте… Це небо і земля… Я трохи в депресію не впала, слово честі. В Іспанії все ідеально – там навіть машини, як під лінійку, збудовані. Ми поки що їздили, спеціально виглядали хоч одну ямку – не знайшлося! Там все рівно, шикарні краєвиди, середземне узбережжя, пальми, ввічливі та усміхнені люди. Це неймовірно! Напевно, у майбутньому ти мрієш відкрити свій ресторан – яким він буде? Це треба малювати. Мені не вистачить тисячі аркушів, щоби це зробити. Мій ресторан буде великим, із трьома мішленівськими зірками. Кухню зроблю великий, найму дружній колектив кухарів. Хочу, щоб відвідувачі були задоволені стравами. Коротше, коли я запущу власний бізнес – подивіться, яким має бути ідеальний ресторан. Якою кухнею займешся? Швидше за все фьюжн. Змішаю французьку, іспанську та додам трохи італійської. А ось українську чіпати не буду. Кому цікавий борщ, вареники, голубці … У мене також буде молекулярна кухня – це світовий тренд, все нові страви так чи інакше пов’язані з молекулярними техніками. Як людина, що пройшла «МастерШеф», ти можеш порадити іншим людям, які захоплюються кулінарією, ризикнути та прийти на кастинг? Так! Насамперед, не треба боятися. Якщо боїшся – будь двірником, бухгалтером, та навіть директором… Просто стій собі на домашній кухні. Якщо боїшся – нікуди не йди. А якщо став на першу сходинку кухарської професії, треба йти до кінця, дороги назад немає. Не можна повертати з наміченого шляху. Рухатися можна лише вперед – спілкуватися із професійними шефами та мріяти! Скажи наостанок: як це усвідомлювати, що ти завоювала титул дитячого «МастерШефа»? Комусь потрібен місяць, комусь рік, комусь все життя, щоб усвідомити, що ти став історією «МастерШефа», завоювавши титул переможця. Але я була готова до цього. Це перший маленький крок, але він для мене дуже важливий. Я дивлюся на кубок та бачу 5 місяців боротьби. Мені є що згадати і це чудово! джерело Читай також: Ембер Херд весело проводить час з Ілоном Маском та його дітьми Шанувальники обговорюють вагітність Ріанни