Досвід політтехнологій усім би дуже допоміг у сімейному житті, подумала психолог Анастасія Рубцова. І запропонувала напівжартівливі поради, як запровадити технології впливу на наші відносини. Як завжди, жарти жартами, але є і над чим замислитися. Політтехнології та й взагалі техніки впливу оточують нас щільним дружнім кільцем. Голосуй за того, купуй це. Наш мозок вже вміє ігнорувати рекламні сигнали, а багато хто з нас навіть наївно вважає, що стали зовсім нечутливими до маніпуляції… І лише наймудріші підозрюють: якщо я не відчуваю маніпуляції, значить, вона трохи тонша, ніж я можу запідозрити. Так повернемося ж до кохання та сімейного життя. На прийомі у психолога чи психоаналітика багато пар задають ті самі питання… Давай уявимо, як на них відповіли б політтехнологи!Він мене не чує, що робити? Завжди дуже допомагає уявити, що ти – кандидат у депутати, а інша – виборець.І одразу стає ясно, що інша людина не чує, бо їй нецікаво. Розкажи цікаво. Розкажи історію, яку людині захочеться слухати. Історію, в якій будут присутні не тільки твої почуття і проблеми, але й трішечки його. Знайди канал, яким він готовий сприймати інформацію, і намагайся нав’язувати свої канали. Він сидить, уткнувшись у телефон – ок, зніми для нього ролик. Можна голяка, якщо це партнер. Це дуже пожвавлює внутрішньосімейну дискусію. Якщо це твоя дитина чи батько – не треба голяка.Він мене не розуміє, що робити? Говори зрозуміло. Взагалі, ніхто не зобов’язаний розуміти нас, якщо ми не розуміємо себе.Це не означає, що ми не повинні говорити про свої почуття, але добре висловлювати їх так, щоб іншій стороні не доводилося болісно гадати, що взагалі зараз відбувається. Це оргазм чи астма? Тому що (з досвіду політтехнологій) інша сторона не гадатиме. Вона піде читати новини чи переписуватись із подружкою. Формулюй тези заздалегідь, не намагаючись сказати одразу багато. Золоте правило політтехнолога звучить як «одна листівка – одна думка». І не треба впихати десять думок у вечірню розмову за чаєм. Думка повинна формулюватися дуже простими словами, ніяких дієприкметників, ніякого абстракціонізму і маньєризму.Він (вона) не дбає про мене! Що робити? Покажи іншій людині, що піклуватися про тебе їй вигідно. Не соромся нагадати, у чому вигода. Не кажи “він і так знає”. Люди часто забувають, що добрим у житті вони комусь зобов’язані. Такою є наша людська природа. Не кажи, що інша людина сама повинна пам’ятати. Ніхто нічого не винен, а людська пам’ять – страшно ненадійний інструмент. І ще важливий момент. Після того, як ти показала іншому, що непогано дбати про тебе, не забудьте перевірити, що у нього є елементарні навички. Що він розуміє, де, в яких точках, ця турбота тобі потрібна. Розкажи, як заварювати чай, щоб принести його тобі в ліжко. Напиши список робіт з дому та покажи сайт, де про них розповідають докладно. Спрости виборцю життя, але не позбавляй його задоволення поставити галочку самостійно. І не став ультиматумів, результат тобі не сподобається. І насамкінець – ще одна важлива ремарка. Здавалося б, виходячи з цього, політтехнологи мають бути найщасливішими у сімейному житті людьми. Але ж ні. Так що не варто сприймати цей текст занадто серйозно. Але посміхнутися та подивитися на свої проблеми під іншим кутом – точно варто! Автор – Анастасія Рубцова ілюстрація – freepik
Політтехнології у коханні: історія від психолога з правдивим гумором
Опубліковано: 24 Липня, 2019
Поділись цікавим