Скільки подруг потрібно мати жінці

Скільки у вас подруг? Одна, дві, п’ять? І скільки їх взагалі має бути, щоб почуватися щасливою та впевненою в собі? Я завжди по-доброму заздрила дівчатам, у яких подруг «мільйон та штука». А деякі фільми, серіали та журнальні статті взагалі викликають у мене стійкий комплекс неповноцінності. Після них у мене склалося враження, що у кожної середньостатистичної жінки має бути щонайменше три-чотири близькі подруги і бажано ще один приятель-гей. Ви регулярно зустрічаєтеся в кафе, обговорюєте чоловіків та модні новинки, вас неодмінно «усією командою» запрошують на вечірки, де ви в перервах між коктейлями, знову ж таки, обговорюєте чоловіків, моду, а також безглузде вбрання та невдалу пластику інших жінок із «ворожого табору» ». Ваші подруги готові мчати до вас на допомогу в будь-який час дня і ночі, вони завжди на вашому боці, витирають ваші сльози та соплі, разом з вами розробляють тактику «полювання на великого звіра» або витонченої помсти черговому негіднику, що розбив вам серце…

Читайте ще: Вийти заміж за іноземця З глянцевими журналами справа ще крутіша. Вони переконують нас, що для того, щоб почуватися максимально комфортно в моральному плані, потрібно мати не менше восьми (!) подруг. Подруга дитинства (однокласниця чи однокурсниця), близька подруга, нова подруга, подруга зі спорту, подруга-колега, сусідка, доросла подруга, дівчина чи дружина друга вашого хлопця чи чоловіка… У когось так буває? У мене немає. Я колись почула фразу, що людина може мати обмежену кількість друзів, яка залишається незмінною протягом життя. І якщо ти набуваєш нового друга, то, як правило, втрачаєш старого. Приблизно так трапляється і в моєму житті. У мене ніколи не було більше двох близьких подруг – з роками склад змінювався, а кількість залишалася незмінною… Причому з кожної з них я дружу «поодинці», а зовсім не як героїні серіалу «Секс і місто», і коли ми збираємося все разом, скажімо, на день народження або на новосілля, треба ще постаратися, щоб знайти спільну тему для розмови. При цьому я намагаюся зберегти відносини з усіма, з ким була близька. Після чергової зустрічі з однокласницями чи однокурсницями ми клятвенно обіцяємо один одному зустрічатися та спілкуватися, а у підсумку – у кращому разі дзвінки раз на рік у день народження… На жаль, чоловіки, діти, робота, а часом і соціальний розрив (на жаль, якщо ви потрапляєте в різні майнові верстви, старі зв’язки рвуться) послаблюють, а часом і вбивають нашу дружбу.Жіноча дружба: міф чи реальність Читайте ще: Секс без кохання: так чи ні? Чому так відбувається? Можливо, зі мною щось не таке? Чи міцна жіноча дружба – це міф? Чи здатна жіноча дружба витримати випробування часом, сім’ями, чоловіками, грошима? Чи потрібно переживати, якщо в тебе мало близьких подруг, наприклад, одна, чи зовсім ні? Зрада, заздрість серед подруг – невже це неминучість? Як підтримувати дружбу, не дати їй вичерпатися? Я вирішила зібрати думки кількох своїх знайомих дівчат та дорослих жінок і дізнатися, що вони думають про жіночу дружбу. І знаєте, більшість опитаних мною вважають, що важлива не кількість, а якість подруг, і не надто переживають, якщо у якихось стосунків виявляється коротке століття. «У юності нам хочеться бути популярними та затребуваними – щоб дзвонили, запрошували у гості, кликали на вечірки. З віком дуже багато людей відсівається, і про це не треба шкодувати. «Свої» завжди залишаться – вони нам і потрібні», – вважає 29-річна Даша. Втім, я зіткнулася і з іншими думками щодо жіночої дружби. «У стосунках із подругами я часто обпалювалася. Одна з них не змогла зберегти мою таємницю, інша забрала молоду людину… Тому тепер я намагаюся з людьми тримати дистанцію і волію мати не подруг, а скоріше приятельок», – Поділилася зі мною 30-річна Тетяна. Читайте ще: Штучна краса: добре чи погано? Історії з життя Так, зрада подруги – дуже болючий удар. Колись давно я почула від чоловіка таку фразу: «Рідкісна жінка відмовить собі в задоволенні переспати з чоловіком своєї подруги». Тоді мені здалося це блюзнірством. Але з роками я дійшла висновку, що, на жаль, багато хто з нас настільки марнославний і, чого гріха таїти, підступний, що здатний заради сумнівного жіночого тріумфу піти на зраду. У моєму житті теж бували моменти, коли між мною та моєю подругою виникав чоловік. І я теж часом виступала у ролі «розлучниці». Але, бачить Бог, мотиву «просто відбити, щоб потішити своє самолюбство», я не мав ніколи. Ніяке швидкоплинне захоплення, ніякий, найфантастичніший секс не варті жіночої дружби! І потім наші вчинки завжди повертаються до нас бумерангом.Чоловіки, граючи з дружбою, немов із футбольним м’ячем, залишають її в цілості, а жінки, граючи з нею, як із кришталевою вазою, розбивають її рано чи пізно А ось як висловилася про жіночу дружбу Ірина, якій трохи за 40: «Жіноча дружба – це чудова нагода взаємно підживлятися жіночою енергією. Вважаю, що по-справжньому близьких подруг не може бути більше ніж 1-2 – саме до них можна звернутися за підтримкою у важку хвилину». Взаємний обмін енергією – це справді дуже важливий момент. Згадайте, як після зустрічі з подругами у вас наче крила виростають! І це, до речі, відмінний критерій, щоб дізнатися, наскільки духовно та енергетично близька вам людина. Якщо після спілкування з подругою ви почуваєтеся спустошеною, «випитою до дна», розривайте ці стосунки без жалю! Читайте ще: Сім причин не відзначати День святого Валентина та одна – щоб відзначати А тепер давайте послухаємо експертну думку про жіночу дружбу психолога Олени Шпундри:«Для мене як для психолога відсутність друзів у клієнта є дуже показовою. Тому що людина істота соціальна, нам необхідне спілкування, і це спілкування має бути різним. Хоч би як переконувала мене жінка, «я дружу зі своїм чоловіком, мені не потрібні подруги», я в це не вірю. Справжнє жіноче спілкування одній жінці може лише інша жінка. Але якість жіночої дружби сильно змінюється із віком. Якщо в юності нас з подругами поєднує більше гонка за самцями, то в зрілості жіноча дружба відкриває інші грані. Вона стає більше братерством, сестринством, якщо хочете. Де можна отримати і підтримку, і допомогу, і увагу, і задоволення від спілкування. Головне, щоб вам подобалися різні чоловіки, щоби подруги мали різні сексуальні уподобання. Інакше дружба перетвориться на суперництво”. Дружба – це дар [Підпис ID = “attachment_158494” вирівняйте = “alignnone” ширина = “600”] Shutterstock[/caption] Згодна з Оленою практично по всіх пунктах! Зрештою, неважливо, скільки у вас подруг, чи є у вас подруга зі спорту чи подруга-колега, головне – щоб вони були! Обговорити, наскільки хороший Бред Пітт в останньому фільмі, порадитися з приводу обновки, поговорити про дієти або засоби від зморшок, поскаржитися на чоловіка або на маму, попліткувати нарешті – цю радість подарує вам тільки близька подруга. Подруга зрадила вас, повела чоловіка, підставила чи видала ваш секрет? Попрощайтеся з нею без жалю – швидше за все, вона просто звільняє місце для інших, важливіших і приємніших стосунків і, звичайно, дарує вам безцінний досвід. Відносини з роками сходять нанівець? Що ж, схоже, це природний процес – новий життєвий етап потребує нових відносин, і штучно підтримувати старі, які вичерпали себе, швидше за все, немає сенсу. Але тих людей, яких Бог послав вам як споріднені душі, відфільтровуйте і бережіть як зіницю ока! Тому що дружба, як і кохання, це дар. Я знаю трьох літніх жінок, які дружать із юності. Вони багато чого пережили, поховали чоловіків, виростили і відпустили від себе дітей… Коли я спостерігаю за тим, як зворушливо вони підтримують один одного, як молодо блищать їхні очі, коли вони зустрічаються і балакають про дрібниці за чаркою коньяку, як по-дівчачому називають один одного – Світка, Галка, Люська, – я відчуваю захоплення та надію. Надію на те, що мої подруги будуть зі мною до старості. І я роблю для цього все можливе: намагаюся бути уважною до подруг, відгукуватися на їхні прохання, не ображатися на них через дрібниці, частіше говорити їм, як вони мені дорогі, зберігаю їхні таємниці, не кокетую з їхніми чоловіками. Щоб зберегти дружбу, я сама щосили намагаюся бути гарною подругою. І мені здається, що це головне.Друг – це той, кому ти можеш зателефонувати о третій годині ночі та сказати: «Я вбив людину!» А він скаже: Де труп? І поїде разом із тобою закопувати… Мені дуже подобається це визначення дружби. Але що стосується мене, то зателефонувати о третій ночі я можу, напевно, тільки мамі. А труп буду таки закопувати з чоловіком, навіть незважаючи на те, що іноді мені хочеться, щоб цим трупом був він 🙂 А скільки подруг у вас? І що ви думаєте про жіночу дружбу? Розкажіть нам свою історію, і можливо ми поділимося нею на сторінках журналу «Ліза». Пишіть у коментарях, а також на адресу liza@burda.ua з позначкою «Жіночий погляд». Ваша думка дуже важлива для нас!