12-річна Катя Ілляшик приїхала підкорювати «МастерШеф Діти» (СТБ) із міста Мена, звідки родом та учасник дорослої версії проекту – Ярослав Бреус (4 сезон). Катя каже, що Ярослав мав усі шанси перемогти. Проте після своєї участі в шоу вона зрозуміла, що перемога на «МастерШеф Діти» — це не найголовніше.
Ліза: Катю, розкажи, як тебе зустріли у школі?
Катя Ілляшик (далі - К.І.): Ну, нормально мене зустріли, гаразд. Коли вже мене почали показувати на телевізорі, більшість говорила, що я молодець. Я була рада, що мене так зустріли у школі. Коли я була на проекті, ніхто не знав, де я, я ж нікому нічого не говорила. Тож підтримки від однокласників не було.
Ліза: А з ким ти мешкала на проекті?
К.І.: Я жила то з мамою, то з бабусею, тіткою. Мама перед конкурсом мені давала повчання: головне, не слухати інших, бути уважною, вчити рецепти. Після зйомок я їх щодня навчала, шукала нові в інтернеті.
Ліза: Як вважаєш, на «МастерШеф Діти» багато чого навчилася?
К.І.: Так, звичайно, я багато чого навчилася. Це насправді дуже великий шанс. Мені дуже приємно, що я потрапила на проект. Усі йшли з надією виграти. Але коли ти вже пройшов такий шлях, розумієш, що виграш – не найголовніше.
Ліза: Хто тобі із суддів найбільше подобався? Вони такі ж строгі в житті, як здаються збоку?
К.І.: Ну, коханого суддю виділити не можу — кожен має свої плюси. Але можу точно сказати, що в житті вони добріші, ніж здаються по телевізору. Особливо якщо порівнювати з «дорослим» «МайстерШефом». Нас же вони більше хвалять, то пораду маленьку скажуть. Загалом, судді нас підтримували. Ектор Хіменес-Браво нам дуже допомагав.
Ліза: Якщо ти дивилася «дорослий» «МастерШеф», можеш поділитися, за кого хворіла?
К.І.: У третьому сезоні – дуже вболівала за Олю Мартинівську. У п'ятому – за Женю Клопотенко. Але найбільше за всі сезони – Мартиновську. Коли вона виграла, я була така рада, ніби це я виграла, а не вона! Оля Мартинівська – мій кумир! Вона дуже добрий кулінар. Ну ще можна сказати, що судді «МастерШеф Діти» - мої кумири. Вони багато досягли.
Ліза: Адже ще в одному з конкурсів тобі вдалося працювати з Наталкою Левензон. Приємний був досвід?
К.І.: Ой, Наташа Левензон – така хороша людина… Фірмова страва Левензон того дня називалася «знаєш – роби». Вона довіряла нам усім. І я вважаю, що саме тому наша команда виграла.
Ліза: З французьким шеф-кухарем так само добре працювалось?
К.І.: Загалом було складно. Мовний бар'єр дуже заважав. Тож вийшло, що ми йому щось пояснюємо, а він нас зовсім не розуміє. Не можу сказати, що з ним я багато чого навчилася за конкурс. Хоча зараз, вдома, я б із задоволенням приготувала мус із селери та соті з овочів – ці страви наша готувала того дня.
Ліза: Який конкурс тобі запам'ятався найбільше?
К.І.: "Кулінарний Шерлок" - ти розгадуєш, розгадуєш, воно таке цікаве! Я тоді була капітаном. У нас уже майже було готове блюдо, і ось, під кінець конкурсу я беру за шкірку Сашка Козиря і говорю: «Значить так, ми беремо ось цю сковорідку, вилизуємо її до дна, і нам потрібно розгадати, якою ж у сковорідці варили конфітюр» . І ось коли в тебе на самому кінці складається картинка, виходить ціла страва – так класно. Ти озираєшся назад на всі підказки і думаєш, як це все було елементарно розгадати!
Ліза: Катя, вдома продовжуєш готувати?
К.І.: Коли я починаю розповідати, чому нам вчили готувати на «МастерШеф Діти», батьки мені кажуть: «Так, а чому я цього досі не пробував?». Вдома я готую різотто, штруделі, равіолі. Батьки радіють. Але, чесно сказати, у нашому невеликому містечку вибір продуктів не такий великий, як на кухні «МастерШеф Діти». І я поки не знаю, як вибратися із цієї ситуації.
Ліза: На проект ти йшла із бажанням стати шеф-кухарем у майбутньому. Розкажеш докладніше про свою мрію?
К.І.: Я поки що не зовсім не визначилася. Але швидше за все так, у майбутньому стану шеф-кухарем. Я хочу збудувати ресторан високої кухні. Можливо, він буде невеликим, але там буде дуже смачно. Із кухнею ще теж не визначилася. Напевно, це буде французька чи італійська кухня.
ЧИТАЙ ЩЕ:
Ісаак Величко, який вибув учасник «МастерШеф Діти»: тепер зі мною всі хочуть зробити селфі
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
