У листопаді 32-річний співак відзначив 10-річчя сольної творчості. За цей час він встиг здобути масу престижних нагород, випустити безліч кліпів та шоу. з 16 років Сергій живе один, продюсерів не має і розраховує завжди і у всьому лише на себе!
В дитинстві Сергій Лазарєв серйозно займався гімнастикою. А в шоу-бізнес його привела... продавщиця із сусідньої крамниці! Як правило, шлях до олімпу дуже звивистий, а точка відліку буває найнесподіваніша.
Фото: прес-служба Сергія Лазарєва
«Не хочу бути винен»
Сергію, тобі самому віриться в те, що час після SMASH!! пролетіло так швидко?
Ще такі свіжі спогади про перші перемоги, про роботу в групі, і навіть не віриться, що за десять років зміг зробити такий великий обсяг роботи — випускаю п'ятий альбом, зняв 27 кліпів. При цьому за мною не стоять продюсери-товстосуми, свої шоу я ставлю та фінансую сам. Просто на момент сольної кар'єри я зрозумів, що зможу відповідати за свої успіхи та провали. Не хочу бути нікому нічого винен.
У кризу, мабуть, непросто самому впоратися з фінансовими штормами?
Через стрибки курсу валюти вдвічі-втричі багато речей подорожчали, тому поставити нове шоу — справа дуже затратна, звичайно. Я ж орієнтуюсь на західних артистів, таких як Мадонна, Брітні Спірс, тож економити на концерті не звик. Якщо вже вплутався в цю справу — треба зробити максимум. І в шоу, яке я присвятив 10-річчю сольної творчості, вклав усі вільні гроші!
Тебе, як завжди, завалять квітами та іграшками.
Я почав помічати, що люди стали менше витрачати гроші на квіти, букети дарують скромніше. Я хлопчик, можу взагалі без квітів, тому звернувся до шанувальників із проханням замість подарунків та букетів мені витрачати гроші на благодійність. Ми домовилися, що фанати зроблять внесок у фонд «Лінія життя», який допомагає дітям із хворим серцем, і потім мені вручать чек, що підтверджує. Після першого ж концерту таким чином нам удалося зібрати гроші на дві операції на серці!
Шанувальники, фан-клуби, подарунки та визнання… А з чого розпочалася твоя музична кар'єра?
Спочатку був спорт — батьки, щоб угамувати мою рухливість і дати вихід скаженої енергії, відправили мене на гімнастику. Я займався три роки, але потім отримав серйозну травму, і продовжувати заняття виявилося протипоказано. Подальше життя визначив випадок. Мене знали у всіх навколишніх магазинах — я був балакучим і комунікабельним хлопчиськом. Якось, вишукуючи, де купити дешевші продукти, розговорився з продавщицею, і вона показала мені фото-графії доньки, яка брала участь у конкурсі «Ранкова зірка». Адже я тоді дивився всі випуски цієї програми і мріяв, що колись туди потраплю. І тут раптом ця фотографія у моїх руках. У мене дар пропав на секунду, але я не розгубився. "Скажіть, як вона туди потрапила?" — спитав я, і продавщиця розповіла мені, що дівчинка співає в «Непосидах». Я дізнався про подробиці і зрозумів: це мій шанс. Сам поїхав, домовився про прослуховування, заспівав, і мене прийняли.
Ти рано пішов від батьків, вирішивши жити самотужки. Це було свідоме рішення?
Наша сім'я жила у двокімнатній хрущовці, коли мені було 16, а братові 21 і в нього з'явилася наречена. Тому спільне існування нам здавалося проблематичним. Виїхав же я з дому завдяки сім'ї Влада Топалова. Я вступив до Школи-студії МХАТ, і у нас намічався творчий дует Smash!!. Папа Влада раптом каже: «Хлопці, ви вже дорослі. У мене є порожня трикімнатна квартира, місця вистачить, можете навіть дівчат туди приводити, заважати ніхто нікому не буде». Ми вхопилися за його пропозицію. Але усвідомлювали усю відповідальність такого рішення. Цей крок я вважаю дуже важливим для розвитку особистості. Тоді я став розуміти, що за мною ніхто не простежить, що сам режисер свого життя.
Концерт Сергія Лазарєва – завжди яскраве шоу!
«Я був схожий на Буратіно»
У дитинстві твої переживання були пов'язані із зовнішністю, а сьогодні ти задоволений своєю формою?
У школі я виявився молодшим у класі — пішов навчатись у шість років. Тому однокласники спочатку не сприймали мене всерйоз — маленький, худенький, слабенький хлопчик, який м'язами не обростав. А в 13 років у мене почав непропорційно рости ніс, я став схожим на Буратіно. До того ж, природа нагородила мене високим голосом, я співав у хорі, потім у дитячому ансамблі «Непосиди». Але оскільки говорив теж високим голосом, багато хто плутав мене з дівчинкою. На щастя, із віком усе стало на свої місця. Щодо моєї сьогоднішньої форми, то це підсумок тренувань та обмежень.
Атлетичною фігурою можна здивувати у телевізорі та на сцені, ну а що з людськими якостями? Який ти у житті?
У мене непростий характер — наприклад, властива часта зміна настрою. Я не кажу, що я погана і зла людина, ні. Я дуже вимогливий до себе та оточуючих. Просто не потрібно фантазувати та ідеалізувати мене. Реальність може розчарувати. Жартую.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
