16 квітня у Києві у ЦКМ НАУ відбудеться концерт музиканта, співака, автора пісень Петра Наліча. В інтерв'ю журналу «Ліза» Петро розповів, чому він любить приїжджати в Україну і що чекає на його шанувальників на концерті
- Петре, ви записали альбом, присвячений Леонідові Утьосову. Чим вам близька музика 30-40-х років?
– Для мене творчість Утьосова є уособленням тієї епохи. З її витонченими аранжуваннями, поставленим вокалом і неповторною інтонацією. Захотілося заспівати та зіграти ці пісні, повчитися у авторів цих пісень і, звичайно, у самого Леоніда Йосиповича.
– Яких сюрпризів варто чекати на ваших шанувальників на концерті в Києві?
– Насамперед це та частина програми, яка має назву «І не тільки…». Це мої пісні, більшість з яких написані спеціально для цієї програми під впливом Утьосова та у загальному контексті його звучання. Музичні фантазії на тему музики тих літ. На концерті буде багато пісень, присвячених чудовому місту Одесі.
– У вас є українське коріння, чи не так? Любите приїжджати до України, Києва?
– Так, мій дідусь по маминій лінії був із України, хоча сам він говорив «з України». Звали його Марк Семенович Волченко, він був дипломатом і об'їздив свого часу понад 70 країн! Блискуче знав англійську мову. Я обожнюю українську культуру, особливо пісні. І у першому ряду для мене стоять ті пісні, які виконував ансамбль «Дерево». Звичайно, я дуже люблю приїжджати
до Києва – це найкрасивіше місто!
– Чи відрізняється публіка у Києві від усіх інших?
– За моїми відчуттями, київська публіка (а в Києві я багато разів виступав) одразу готова реагувати – радіти, танцювати та плакати разом із артистом буквально з другої пісні. Зазвичай розгойдування займає більше часу.
– Ви здобули академічну музичну освіту. Мрієте про оперну сцену?
- В якійсь мірі так. Я дуже люблю оперу і співатиму все життя. Чи це буде велика сцена чи камерна, не знаю. На даний момент не хочеться кидати естрадні проекти та вигадування. Поживемо побачимо!
– Коли вдається побути із сім'єю, як проводите вільний час?
- Гуляємо бульварами, ходимо разом у кіно на якусь чудову дурість. Я люблю прості пригодницькі фільми на кшталт «Володар Перстнів».
– Розкажіть про свої захоплення, окрім музики.
– Футбол насамперед! Раз на тиждень граю. Звичайно, хотілося б більше і краще, але вже як є. Ще люблю кататися на лижах, але вибратися виходить не частіше ніж раз на рік.
– Що дає вам енергію та натхнення?
– Натхнення буває й хибним. Натхнешся раптом, напишаєш, а потім дивишся – не годиться нікуди. Тут важливим є відбір. А звідки такі важливі, тонкі рішення приходять... Як і у всіх, «звідти»!
Читайте також:
Які таємниці від глядачів приховує Дзідзьо?
7 способів використання кавової гущі (ВІДЕО)
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
