Нашумілий кліп «Експонат» групи «Ленінград»: коментар психолога

20 січня 2016, 17:33

Гурт «Ленінград» гострий, як завжди. Новий кліп «Експонат» пародує основні пороки сучасного суспільства – невгамовну жагу споживання та страх себе-справжнього, який ховається за створенням вітрини себе-ідеального. Так вважають психологи. Далі коментар психолога Олени Шпундри про сюжетну лінію і про головних героїв цього гучного кліпу.

Як дівчата створюють вітрини

Що ми бачимо на початку кліпу? Дівчина розповідає хлопцю у скайпі, Як вона пішла від багатого тата, що закидає її діамантами та грошима, тому що тато (на жаль і ах) нечутливий до її душевного життя. А діаманти дуже заважають творчості. Їй би кисті та полотно, щоб малювати на ньому в «пастельних» тонах. Зі словами «Художник має бути голодним» героїня кліпу втікає від татових грошей у маленьку орендовану квартирку. Насправді вона нікуди не втікає, вона живе. Звичайне дівчисько з околиці, без батька, що живе разом з мамою у вічних бігудях і з туфлями, які вона ділить навпіл з подружкою.

Ось так реальність відрізняється від вигаданого образу. Але зайдіть у будь-яку соціальну мережу. Пройдіться профілями учасників. На десяток ви ледве знайдете один профіль, в якому людина не грає когось іншого — не пише про своїх багатих шанувальників, які стоять у черзі в очікуванні одного тільки погляду, не постить фото крутих машин, які у нього ще й під колір краваток підібрані, не розповідає про дивовижні подорожі, у яких він буває по 12 разів на рік тощо. Усі створюють вітрини. Добре, що Інтернет дає безпечну дистанцію, з 1000 друзів у соцмережі можна нікого не знати в реальності і хвалитися вітринами один перед одним.

Хлопець у кліпі теж сидить у якомусь нібито офісі, а годинник на стіні, що показує час і в Москві і в Токіо, дозволяє думати, що він мало не «вовк з Уолл-Стріт». За сюжетом герої домовляються зустрітись. І що ж станеться на цій зустрічі, а головне – хто зустрітися? Один образ із іншим, одна вітрина з іншого?

Люди та бренди

Далі за сюжетом дівчина готується до зустрічі. І тут ми бачимо дві вади одразу — і спрагу, споживання та бажання утримати «вітрину». Люди – ніщо, бренди – все. Якщо в тебе немає Лубутенов, ти відстій. Якщо у тебе немає iPhone 6 – ти відстій. Сумочки Шанель нема? Відстій теж. При цьому всі знають, що відмінною рисою взуття Крістіана Лубутена є червоні підошви. Але не все взуття із червоними підошвами є взуттям від Лубутена. Бажання утримати «вітрину» обтяжується ще одвічним жіночим прагненням сподобатися чоловікові. Втім, це прагнення є незнищенним у слов'янських жінок. Чомусь саме у них у голові сидить помилкове твердження, що жінка може реалізуватися лише у прив'язці до чоловіка. Без чоловіка жінка неповноцінна. Жінки європейські, тим більше американські, давно зрозуміли, що чоловік — це не самоціль. Люди мають бути обопільно зацікавлені одне в одному.

Але повернемось до кліпу. Для підготовки до побачення героїня використовує весь свій бойовий арсенал - вії, нігті, груди, губи, волосся, попа, туго обтягнута штанами, каблуки, на яких просто небезпечно пересуватися, в них можна тільки гарно стояти. Герой має померти, вбитий такою красою. Але за сюжетом, героїня сама мало не вмирає. Виявляється, надмірні хитрощі виглядати краще можуть бути небезпечними для хитрощів.

Казка про Попелюшку на сучасний лад

Знакова зустріч навмисно не показана. Але давайте пофантазуємо. Зустрілися придуманий бізнесмен із придуманою ж донькою багатого тата. Папи немає близько, втім, як і бізнесу. Навіть якщо герої сподобалися один одному зовні, як складно буде жити їм далі, щоб правда не розкрилася і вітрина не розсипалася.

Зустрілися справжній бізнесмен із вигаданою донькою багатого тата. Що далі? Або він «прорахував» її ще по скайпу і тоді просто бавиться виставою, переспить «для колекції» і піде бавитись далі, з іншими такими ж «татовими доньками». Або ні про що не здогадується, і поки що вірить у легенду. Але скільки сил знадобиться їй, щоб підтримувати легенду. Або і «прорахував», і вона сподобалася, тоді, можливо, буде казка про Попелюшку на сучасний лад.

Будь-який розвиток сюжету потребує величезних зусиль від героїв. Таких зусиль вимагає від багатьох людей відповідність нав'язаним канонам успішності. Сенс життя може звестися до того, щоб не пропускати новинки від брендів і не забувати повідомляти про це «друзі» на Фейсбуці. Штучне життя штучних людей. А чи треба?