Маша Єфросиніна: «Я не світська левиця»

04 вересня 2015, 12:30

5 вересня на каналі "Україна" вийде перший випуск продовження проекту "Відверто з Машею Єфросініною". Цієї осені свої життєві історії у відвертих інтерв'ю Маші повідають не лише відомі жінки, а й чоловіки. Ми теж поговорили з Машею відверто про роботу, кохання, дітей та грандіозні плани…

прес-служба Маші Єфросініної

Дивно, як телеведучій вдається успішно поєднувати сімейний клопіт, виховання двох дітей, 11-річної Нани та однорічного Олександра, з роботою на ТБ, спортом, благодійністю, веденням власного блогу… Вона все встигає!

Маша, до тебе до програми приходять відомі персони. Розкажи, як ти прагнеш їхньої відвертості.
У мене є величезний шлях у телешоу, починаючи від «Підйому» до «Мрії збуваються»… Усі вони містили елементи інтерв'ю з різними людьми, від простих українців, які вперше потрапляли на телебачення, до світових зірок першої величини. Це в мені виховало журналістський азарт. Звичайно, головне правило програми — говорити про особисте — багатьох зірок відлякує. Зізнаюся, з 10 осіб 8 відмовляються. Але я ще маю бонус: з багатьма цими людьми я росла професійно, формувалася, вони мене знають з 18 років, і я їх теж. І я дала собі це внутрішнє право говорити в моїх інтерв'ю виключно про таємне.

Чи використовуєш ти якісь приймачі, методи, як НЛП?
Ні, я цього боюся. Для мене це схоже на екстрасенсорику, гіпноз і т. д. У жодну зону свого життя я не впускаю штучні технології, все має бути живим і пульсувати. Але не приховуватиму, що я готувала себе до цього жанру, працювала зі спеціалістами в галузі конфліктології, психології, журналістики. Я люблю своїх героїв, захоплююсь ними на час інтерв'ю і відкриваюся ним сама.

Чи бувають моменти, коли ти не погоджуєшся з героєм програми, сперечаєшся з ним?
Для мене відверте інтерв'ю схоже на операції. Я намагаюся робити все обережно. І в процесі інтерв'ювані вже не кричать: «Та що ви там робите в моїй голові?» Були моменти, коли я не стримувала у собі жінку, коли, наприклад, з Андрієм Доманським ми обговорювали його стосунки з Лідою Таран. Під час нашої розмови ми обидва виявили той факт, що в деяких моментах він був неправий. Але я нікого не дорікаю і не суджу. Кожен вчинок іншої людини завжди має пояснення. І їх треба шанувати. Найчастіша емоція у нашій програмі – сльози.

прес-служба Маші Єфросініної

Встигнути все!

Як тобі вдається виявляти себе в різних сферах та іпостасях і все встигати?
Зараз я не роблю нічого, чого б мені не хотілося робити. Були періоди життя, коли я вела по п'ять-шість проектів на рік, два з них приносили мені задоволення, а решта чотири приносили заробіток. Не жалкую про ті часи, адже будь-який проект і будь-який формат — це телевізійна школа, але сьогодні я займаюся тим, що приносить користь мені як особистості та суспільству.

Саме так виник твій благодійний проект Charity Weekend?
Так, коли я була вагітна Сашком, ми почали відправляти вантажі дітям-переселенцям із зони АТО. Проект обріс невеликою командою і розширився, зараз я залучаю таких активних людей, як я, які хочуть принести у світ добро. До речі, я переглянула своє світське життя, відвідую лише заходи моїх друзів, яких я хочу підтримати або яким не можу відмовити. Мені навіть смішно, коли мене називають світською левицею, адже це зовсім не так. Я домашня клуша матуся. Я щодня о восьмій вечора купаю Олександра. Моя відсутність увечері вдома – це скоріше виняток. Все можна встигнути! Моя сім'я прокидається о 6.30 ранку, мій чоловік встигає ще бігати, я встигаю зібрати Нану до школи, доглядати за собакою.

А нянька у дітей є?
Так, є нянька, яка допомагає мені з Олександром. Нана з семи років не має няні. Вона мені теж допомагає із Сашком.

Чи ревнувала Нана, коли з'явився Сашко?
Ні, ми з Тимуром (чоловік Маші – бізнесмен Тимур Хромаєв. – Прим. ред.) готували її до цього моменту. Вважаю, що велика помилка батьків прийти і сказати: «Ось малюк — на, радуйся!» — і привести старшу дитину до стресу, який може тривати роками. Ми з чоловіком навіть момент оповіщення Нани про те, що ми чекаємо на малюка, продумували. І всю вагітність я сотні тисяч разів відповідала на запитання доньки «Чи ти мене любитимеш?». «Звичайно, сонечко, — говорила я. — Не менше, а навіть більше. Тепер моєї любові стане вдвічі більше! І я можу розподіляти її на вас одночасно». Доньку ми підготували до появи в сім'ї малюка, а от собака наш, джек-рассел-тер'єр Яська, який живе у нас три роки, впав у депресію! Ми навіть зверталися до лікарів.

До собачих психологів?
Так! Коли собака почала проявляти свій протест — мітити в тих місцях, де побував малюк, забиратися в його ліжечко, — ми звернулися до фахівця. Психолог із нею працював по 6–8 годин на день, вчив нас, як мислити та дивитися очима собаки. (Сміється.) І це допомогло! Зараз у Сашка та Яські порозуміння.

А чому ти дитину не показуєш широкому загалу?
З появою соцмереж у житті публічних персон з'явилася не лише додаткова увага шанувальників, а й негатив від заздрісників. Я не збираюся привертати додаткову увагу до своєї особи дитиною. Пам'ятаю, коли Ані Лорак народила Софію, вона дзвонила мені і говорила: «Маша, таке відчуття, що я нічого цього життя не зробила! Всі обговорюють тільки те, як я одужала після пологів!» А я й так багато пліток про себе читаю – навіщо мені додаткові?

прес-служба Маші Єфросініної

Головне - кохання

Так, ось багато хто заздрить твоїй стрункій фігурі і каже, що ти взагалі нічого не їж...
Мої подруги регочуть, коли я замовляю собі у ресторані дві порції чогось, і кажуть, що це терміново треба викласти в Інстаграм. (Сміється.)
Хтось із твоїх шанувальників у соцмережах захоплюється твоєю фігурою, хтось вважає тебе надто худою. Як реагуєш?
Мені начхати на негативні коментарі з цього приводу. Я вранці гола встаю перед дзеркалом і бачу тіло своєї мрії! Якби кожен із коментаторів багато років, як я, носив на собі 20 кг зайвої ваги, якби йому казали: «Ти товста, не влазиш у кадр», він би мене зрозумів. Я впоралася зі своїми проблемами, справляйтесь і ви зі своїми.

Яку мету ти ставила при схудненні?
Повернути свою форму. Зараз я у тій самій формі, що й у 17 років. Можу дозволити собі будь-яку модель одягу та не соромитися. Адже було довгих 10 років сором'язливості! Я можу написати книгу, що одягати повним, який робити макіяж, щоб візуально здаватися худшим… Звичайно, були шанувальники, які захоплювалися моїми формами, та й із чоловіком я познайомилася у вазі 80 кг… Але я роблю все можливе, щоб чоловік мене любив і захоплювався мною стрункою.

Тебе не бентежить, що при схудненні груди теж худнуть?
Бентежить, але є чудова білизна!

Що ти робиш для підтримання форми?
На дієтах я не сиджу вже багато років, правильно харчуюсь, знаю свої продукти-вороги, п'ю багато води, займаюся спортом, не вживаю алкоголю.

А внутрішня мотивація яка?
Жінка має подобатися собі та любити себе! Коли ти стоїш перед дзеркалом і плачеш, не хочеш виходити на вулицю чи йти на побачення, бо ти почуваєшся некомфортно у своєму тілі, — це не річ. У мене навіть із чоловіком спочатку не складалися романтичні стосунки через всілякі комплекси…

Як ти зрозуміла, що Тимур - той чоловік, з яким можна піти за життя?
Йому потрібна була я! Його не хвилювали ні моя публічність, ні мої таргани в голові. (Сміється.) Він щодня казав мені, що любить мене, і підкріплював це ділами. Я відчувала себе найбажанішою жінкою у світі! Сьогодні, коли мені 36, а йому 40, у нас позаду два переломні моменти 12-річного шлюбу. Ми дійшли того, що не можна жити паралельними життями, будучи обтяженими лише дитиною та пристрастю. Потрібно віддавати один одному більше, підтримувати одне одного у всьому. У нас позаду серйозна робота над нашими стосунками.

Ревнощі є у вашому союзі?
Я ніколи не ревнувала чоловіка. І він мене. Хоча в соцмережах навіть під нашими сімейними фото іноді пишуть: «О, який сексі-тато…» Так, мій чоловік сексі, і я пишаюся цим. Ми не з тих, хто перевірятиме телефони або влаштовуватиме стеження… І я закликаю всіх жінок не опускатися до цього.

А чому ти не носиш обручку?
Вони на нас із Тимуром великі! (Усміхається.) Коли ми побралися, ми важили кілограмів на 10-15 більше. Кільця лежать у нас гарно в скриньці. Ми настільки скріпили наші стосунки тим, що пережили разом, що підтвердження у вигляді кілець нам не потрібне. У нас є справжні почуття, є кохання.