Над Іриною час ніби не владний! Беззмінний лідер гурту Reflex у чудовій формі, 20-річні можуть позаздрити! це результат великої роботи над собою, і вміння не здаватися перед труднощами.
Солістці Reflex Ірині Нельсон, за одними даними, 43 роки, за іншими — 53. Вона чудово виглядає, нещодавно випустила із гуртом альбом «Дорослі дівчатка», хоча вже є бабусею 5-річного онука!
Сімейні секрети
Ірино, відкрийте ж таємницю! Ви сидите на дієті? Що у вашому чорному списку?
Я вже й не знаю, радіти з того, що я так виглядаю, чи ні (Сміється). Після концерту до мене підходять дівчата, жінки, деякі чіпають мене за передпліччя, гладять, захоплюються та уважно вдивляються в моє обличчя. Мабуть, шукають сліди пластичних операцій (Сміється). Сцена іноді замінює мені спортзал. Я багато рухаюся та легко витримую двогодинний концерт. Безумовно, це результат великої та постійної роботи над собою. Що стосується догляду за собою, то завжди вожу з собою маски, що очищають, — з глини з водоростями і пісочком (як скрабу). Дуже важливий сон! Коли я не маю концертів, я намагаюся лягти спати до 23 години. Раніше я прислухалася до чужих порад, пробувала різні дієти, доки не зрозуміла, що слухати можна лише себе. Я вже вегетаріанка 17 років. У моєму списку продуктів сир, овочі, зернові та бобові, молочні продукти, овочі та сезонні фрукти. Мій сніданок - чашка еспресо з якоюсь смачною. Кава обов'язково з меленим кардамоном, тому що ця прянощі вбиває зайву кислотність. І це єдина моя кава за день! Дуже люблю борщ, але у моєму борщі є все, крім м'яса. Вечеря пізніше 7–8 вечора.
Ви з чоловіком належите до рідкісних пар, які багато років разом. Що допомагає вам долати кризи?
Дуже важке питання, адже це ціле мистецтво, починаючи від сумісного миття посуду, закінчуючи сексуальними стосунками. Ніколи не можна допускати вульгарності, грубості та жорсткості. Потрібно бути обережним із образливими словами та вчинками, завжди вислуховувати свою половинку, частіше вставати на його місце. Скажу чесно: буває нелегко, адже ми не лише чоловік та дружина, ми ще продюсер та артист. Іноді неможливо відключитися від робочих питань, а хочеться просто побути дружиною, матір'ю (від першого шлюбу Ірина має 28-річного сина Антона. — Прим. ред.)…
Що для вас будинок? Фортеця? Гавань?
Це сад, який посадив мій чоловік. Мій улюблений кабінет з видом на густий ліс, моя затишна вбиральня, де я готуюся до зйомок та концертів. Веранда, де ми збираємося всією сім'єю. Ми всі сідаємо за величезний стіл, який, до речі, Слава теж зробив сам, і граємо у настільні ігри чи п'ємо чай. Будинок – це стіна. Захист. Родина. Перше, що ми зробили у дворі, влаштували місце для багаття. Навколо поставили дивани – підглянули таку ідею у Штатах. І тепер годинником у вільний час сидимо там і будуємо плани під потріскування дров.
Чи є у вас якась фраза, девіз, який допомагає у скрутній ситуації?
Дуже надихає така фраза: «Хто один раз заробив мільйон, зуміє заробити його ще раз». (Сміється.) Негаразди допомагає долати лише оптимізм.
Розкажіть про переломний період у вашому житті.
Коли ми працювали над моїм сольним альбомом у Лос-Анджелесі, у музиці все складалося успішно. В'ячеслава одразу гідно оцінили і запросили працювати в Universal Music. Але разом з ейфорією, що моя пісня увійшла до Billboard chart США, на мене навалилася моторошна туга по батьківщині. Мені постійно хотілося до Москви. Напевно, не випадково — саме цими днями помер мій улюблений тато. Я не змогла йому нічим допомогти, хоч ми робили все, що можливо. Але хвороба виявилася сильнішою. Я не змогла поїхати на похорон. Цього дня ми з чоловіком були у Нью-Йорку. Ми зайшли до церкви у центрі Манхеттена. Я плакала. Священик запитав мене, і я розповіла. Він з власної ініціативи безплатно здійснив обряд за тата і дозволив нам посидіти в тиші. Це був дуже важкий період життя. Я випивала на день по дві пляшки вина. Я боялася пристрастися до алкоголю, адже після цього мені ставало хоч трохи легше і я могла заснути бодай на пару годин. Я скрізь ходила у темних окулярах. Так тривало кілька місяців.
А коли ви відчули себе зіркою?
У 1996 році, коли я записала свій перший сольний сингл - "Не кажи, що ти любиш мене", у мене було сценічне ім'я Діана. Пісня стала популярною. Буквально за кілька місяців менеджер сказав, що в мене буде сольний концерт у Казані. Того дня йшла безперервна злива. Пам'ятаю, в готель примчав мій менеджер Слава і почав трясти мене: «Поїхали! Там повна площа народу! Усі стоять під парасольками! Усі чекають на тебе!»
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
